- •1. Поняття міжнародного приватного права.
- •2. Предмет міжнародного приватного права.
- •3. Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві
- •4. Природа норм міжнародного приватного права та його місце в національній системі права
- •5. Співвідношення міжнародного приватного права з цивільним правом та міжнародним публічним правом
- •6. Система міжнародного приватного права.
- •7. Розвиток науки міжнародного приватного права.
- •§ 2. Розвиток науки міжнародного приватної* права
- •9. Особливості міжнародного приватного права зарубіжних країн
- •8. Роль і завдання міжнародного приватного права, тенденції його розвитку
- •10. Види джерел та їх загальна характеристика.
- •11. Внутрішньодержавне (національне) законодавство як джерело міжнародного приватного права.
- •12. Міжнародний договір в системі джерел міжнародного приватного права.
- •13. Міжнародний звичай як джерело міжнародного приватного права.
- •14. Судова та арбітражна практика як джерело міжнародного приватного права.
- •15. Міжнародна організація та уніфікація міжнародного приватного права.
- •16. Проблеми кодифікації міжнародного приватного права.
- •17. Поняття і підстави колізій законів у міжнародному приватному праві.
- •18. Колізійна норма в міжнародному приватному праві та її елементи
- •19. Види колізійних норм
- •20. Формули прикріплення
- •21. Сутність проблеми кваліфікації та основні способи її вирішення
- •22. Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави
- •23. Застереження про публічний порядок
- •24. Обхід закону в міжнародному приватному праві.
- •25. Взаємність і реторсія
- •26. Встановлення змісту іноземного права
- •27. Правоздатність та дієздатність фізичних осіб
- •28. Критерії визначення особистого статуту фізичних осіб у міжнародному приватному праві
- •29. Основні принципи правового положення іноземців
- •30. Законодавство України про поняття іноземець та зміну правового статусу іноземця
- •31. Правовий статус іноземців в Україні, їх правоздатність та дієздатність
- •1.4. Правоздатність іноземців в Україні
- •1.5. Дієздатність іноземців в Україні
- •32. Основні питання правового статусу громадян України за кордоном
- •33. Особливості правового статусу біпатридів та апатридів.
- •§ 9. Особливості правового статусу біпатридів
- •34. Поняття юридичної особи як суб'єкта міжнародного приватного права.
- •35. Особистий статут і „національність" юридичної особи.
- •36. Загальна характеристика правового статусу іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.
- •37. Правовий статус суб'єктів господарювання України за кордоном
- •38. Транснаціональні корпорації та міжнародні юридичні особи
- •39. Організаційно-правові форми спільної господарської діяльності в практиці мгш
- •40. Держава як суб'єкт майнових відносин
- •41. Імунітет держави та його види
- •3.3. Види імунітетів держави
- •42. Правовий режим цивільно-правових угод, укладених державою
- •43. Правовий статус торговельних представництв держави за кордоном
- •44. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного приватного права.
- •45. Поняття і види речового права
- •46. Об'єкти речових прав в міжнародному приватному праві.
- •47. Цінні папери і оборотні документи
- •48. Відносини власності в міжнародному приватному праві.
- •49. Загальні питання права власності у відносинах з іноземним елементом за законодавством України.
- •50. Застосування законодавства про націоналізацію.
- •§ 3. Применение за границей законов о национализации
- •51. Колізійні питання права власності за законодавством України та в міжнародному приватному праві.
- •§ 2. Колізійні питання права власності у міжнародному приватному праві
- •§ 3. Колізійні питання права власності за законодавством України
- •52. Правове положення власності України і власності юридичних осіб за кордоном.
- •53. Правове регулювання іноземних інвестицій.
- •54. Міжнародний захист іноземних інвестицій.
- •55. Поняття і ознаки міжнародного банкрутства.
- •§ 2. Источники правового регулирования несостоятельности
- •§ 3. Субъекты несостоятельности
- •56. Поняття і особливості зовнішньоекономічної угоди.
- •57. Форма зовнішньоекономічних угод.
- •58. Умови зовнішньоекономічної угоди.
- •59. Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних угод.
- •60. Колізійно-правові питання зовнішньоекономічних угод.
- •61. Поняття договору купівлі-продажу та джерела його регулювання
- •62. Порядок укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •63. Істотні умови договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •64. Обов'язки продавця за договором міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •65. Обов'язки покупця за договором міжнародної купівлі-продажу товарів
- •66. Особливості договору в міжнародній торгівлі
- •67. Засоби правового захисту сторін договору у випадку його порушення
- •68. Принципи міжнародних комерційних договорів унідруа. Теорія "Іех тегкаШпа".
- •69. Поняття міжнародних зустрічних операцій.
- •70. Товарообмінні й компенсаційні угоди на безвалютній основі.
- •§ 5. Компенсационные соглашения
- •71. Компенсаційні угоди на комерційній основі.
- •72. Компенсаційні угоди на основі виробничого співробітництва.
- •§ 6. Контракты по оказанию технического содействия и строительству предприятий
- •§ 7. Концессионные и иные соглашения
- •73. Договір про виключний продаж товарів.
- •§ 2. Договор об исключительной продаже товаров
- •74. Договір про франшизу як різновид договору про виключний продаж товарів.
- •§ 3. Договор о франшизе
- •75. Договір про факторинг.
- •§ 4. Договор о факторинге
- •76. Договори доручення та комісії.
- •§ 2. Договор комиссии
- •77. Агентський договір, його особливості. Гаазька конвенція 1978 року про право, застосовне до агентських угод.
- •§ 3. Агентский договор в праве Англии и сша
- •78. Договір майнового найму.
- •§ 1. Понятие договора имущественного найма
- •§ 2. Права и обязанности сторон
- •§ 4. Лизинг — особый вид договора имущественного найма
- •79. Лізинг як особливий вид договору майнового найму. Оттавська конвенція 1988 року про міжнародний фінансовий лізинг.
- •80. Договір підряду та сфера його господарського застосування.
- •§ 1. Понятие договора подряда и сфера его хозяйственного применения
- •81. Договір про кооперацію.
- •§ 1. Договор о кооперации
- •82. Договір про консорціум.
- •§ 2. Договор о консорциуме
- •83. Договір зберігання та сфера його господарського застосування.
- •§ 1. Понятие договора хранения и сфера его хозяйственного применения
- •84. Договір страхування, його характерні особливості.
- •§ 3. Характеристика договора страхования. Права и обязанности сторон. Принцип суброгации
- •85. Поняття та особливості правового регулювання міжнародних перевезень.
- •86. Правове регулювання міжнародних морських перевезень.
- •§ 6. Міжнародні морські перевезення
- •87. Міжнародні залізничні перевезення.
- •§ 3. Міжнародні залізничні перевезення
- •88. Міжнародні автомобільні перевезення.
- •§ 4. Міжнародні автомобільні перевезення
- •89. Міжнародні повітряні перевезення.
- •§ 5. Міжнародні повітряні перевезення
- •90. Міжнародні комбіновані перевезення.
- •§ 7. Змішані перевезення
- •91. Правова природа міжнародних розрахунків та кредитних відносин
- •92. Інкасо як форма міжнародних фінансових розрахунків
- •93. Акредитивна форма міжнародних фінансових розрахунків
- •94. Вексель як розрахунковий документ в міжнародних фінансових зобов'язаннях.
- •95. Чек як розрахунковий документ в міжнародних фінансових зобов'язаннях.
- •96. Валютні ризики у зовнішньоекономічних контрактах та форми їх страхування
- •97. Поняття і основні особливості інтелектуальної власності як об'єкта міжнародно-правового захисту.
- •98. Міжнародно-правова охорона авторських прав.
- •99. Міжнародно-правова охорона суміжних прав.
- •100. Міжнародно-правова охорона промислової власності.
- •101. Поняття зобов'язання із заподіяння шкоди та умови його настання в національних правових системах.
- •102. Колізійно-правові питання зобов'язань із заподіяння шкоди.
- •103. Загальна характеристика спадкових правовідносин у міжнародному приватному праві.
- •104. Міжнародно-правове регулювання спадкових відносин.
- •105. Спадкування за заповітом у міжнародному приватному праві.
- •§ 2. Наследование по завещанию
- •106. Спадкування за законом у міжнародному приватному праві.
- •§ 3. Наследование по закону
- •107. Перехід спадкового майна і відповідальність за боргами спадкодавця у міжнародному приватному праві.
- •§ 4. Переход наследственного имущества и ответственность по долгам наследодателя
- •108. Шлюб: поняття, порядок і умови укладення.
- •§ 2. Брак. Понятие, порядок и условия заключения
- •109. Правовідносини між подружжям.
- •§ 3. Правоотношения между супругами
- •110. Правовідносини між батьками і дітьми.
- •§ 4. Відносини батьків і дітей і їх регламентація у мпп
- •111. Припинення шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •§ 5. Прекращение брака
- •112. Усиновлення. Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення.
- •§ 8. Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення
- •113. Опіка і піклування.
- •114. Колізійно-правове регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •§ 6. Колізійне законодавство України стосовно регулювання шлюбно-сімейних відносин
- •115. Трудові відносини з іноземним елементом та джерела їх регулювання.
- •§ 1. Трудові відносини з "іноземним елементом" та джерела їх регулювання
- •116. Колізійно-правове регулювання міжнародних трудових відносин.
- •§ 2. Колізійне регулювання міжнародних трудових відносин
- •117. Питання соціального забезпечення в міжнародному приватному праві.
- •§ 3. Міжнародні договори України з питань трудової діяльності та соціального захисту працівників
75. Договір про факторинг.
§ 4. Договор о факторинге
1. Договор о факторинге (contract of factoring, contrat d'af-fecturage) в конце 50-х годов начал применяться в США, а с начала 60-х годов получил широкое распространение в практике США и других стран. Во всех странах ныне действуют специализированные фирмы по факторингу (от лат. factor — лицо, действующее за счет другого лица), осуществляющие операции на национальных рынках или международные операции.
Ни в одной из стран договор о факторинге законодательно не урегулирован, но широкое применение его в международных операциях привело к разработке Конвенции ЮНИДРУА о международном факторинге, подписанной в Оттаве 28 мая 1988 г.
Договор о факторинге — это договор по осуществлению посреднических услуг в проведении финансовых расчетных операций между участниками гражданских сделок, предусматривающий также обязанности посредника по предоставлению некоторых других услуг коммерческого характера.
Участниками отношений по факторингу выступают фирма — поставщик товаров или услуг, фирма по факторингу (фактор) и фирма—приобретатель товаров или услуг (клиент).
Поставщик товаров или услуг является кредитором, то есть владельцем прав требования по заключенной сделке (купли-продажи или какой-либо иной), а приобретатель товара или услуги — должником, то есть обязанным по этой сделке лицом. Основное содержание факторинга как посреднической финансовой операции сводится к удовлетворению специализированной по факторингу фирмой (фактором) прав требований кредитора за счет взыскиваемых ею с должника сумм по коммерческому счету кредитора.
Согласно договору, заключенному поставщиком товара или услуги с фактором, стороны принимают на себя взаимные обязательства. Поставщик обязуется передавать фактору имеющиеся права требования в отношении клиентов — путем их юридической переуступки (суброгации) — для получения платежей. Со своей стороны фактор обязуется немедленно выплачивать поставщику денежные суммы по полученным от него документам (коммерческим счетам), предоставляя гарантию перечисления соответствующих сумм независимо от результатов их взыскания с должника, то есть клиента. Следовательно, в экономическом плане факторинг представляет собой покупку коммерческих счетов посредником с немедленной их оплатой поставщику.
Договором, имеющим рамочный характер и служащим основанием для осуществления конкретных поручений поставщика фактору, определяются общие условия отношений сторон как по предусматриваемому объему операций по факторингу, так и по механизму их реализации.
Ограничиваются общая сумма сделок, в пределах которой фактор обязуется принимать поручения поставщика на получение средств с клиентов по коммерческим счетам, и сроки действия договора, то есть период проведения таких операций (например, шесть месяцев, год и т. д.). Такие ограничения направлены на сведение к минимуму коммерческих рисков фактора. Этой же цели подчинено и предварительное, до заключения договора о факторинге, изучение фактором коммерческого и финансового положения поставщика как возможного контрагента.
По договору фактор становится монопольным посредником в проведении расчетных операций. На предусматриваемой договорной территории и в течение срока действия договора за ним закрепляется исключительное право на осуществление операций с'клиентами. Это означает, что поставщик не вправе обращаться к услугам других факторов на данной территории и обязан направлять контрагенту все коммерческие счета по заключенным сделкам.
2. Договор о факторинге включает условия о переводе поставщиком прав требований на фактора (суброгации), условие о порядке принятия фактором на себя конкретных поручений, их одобрении или отклонении и условие об открытии текущего счета поставщика для перечисления фактором денежных средств.
Механизм проведения операции по факторингу отличается той особенностью, что фактор не берет на себя твердое обязательство принимать к исполнению все поручения контрагента: он может принять или отклонить предложение в отношении любого конкретного счета, выставленного на того или иного клиента. В интересах исключения или ограничения собственных рисков фактор по получении запроса поставщика, направляемого после подписания коммерческой сделки, предварительно изучает платежеспособность клиента.
Принятие фактором поручения означает не только согласие на его выполнение и немедленный платеж при оформлении переуступки прав, но и гарантию платежа по счету.
Отказ в одобрении поручения, когда взыскание по счету с клиента представляется сомнительным, все же не исключает возможности проведения расчетной операции. С согласия поставщика фактор может ее провести, но с переводом средств лишь после оплаты счета клиентом и без предоставления гарантии оплаты. Тогда операция приобретает характер обычного договора поручения.
Хозяйственные выгоды для поставщика расчетной операции по факторингу определяются двумя обстоятельствами. Использование услуг фактора приводит к быстрому получению платежа. При этом немедленная оплата фактором счета (осуществляемая за вычетом расходов на проведение операции) до оплаты счета клиентом превращает для поставщика продажу на срок в продажу за наличный расчет в отношениях с клиентом по купле-продаже. Сама же операция по факторингу приобретает в экономическом плане характер финансирования фактором поставщика товаров или услуг.
Немедленное получение платежей по счетам значительно сокращает нужды поставщика в оборотном капитале и, кроме того, позволяет гибко действовать в отношении своей клиентуры, более широко практиковать продажи с кредитованием контрагентов, принимать заказы без опасения сложностей в получении платежей и т. д.
С другой стороны, факторинг ведет к гарантированному по договору получению платежей поставщиком, снимает с него риски полных или частичных потерь из-за неплатежеспособности клиентов, несвоевременной оплаты ими счетов или других причин и ведения по этому поводу споров. Принятие фактором поручения означает предоставление гарантии оплаты коммерческого счета.
В то же время для самого фактора это — операция на свой «страх и риск», поскольку при неоплате коммерческого счета клиентом он, согласно договору, принимает на себя финансовый риск, так как лишается возможности предъявления регрессного требования к поставщику.
Вознаграждение фактора по договору состоит из двух частей:
вознаграждения за осуществление поручения, исчисляемого в процентах от коммерческого счета (в размере 0,25 — 2,5%), и стоимости кредитования поставщика, то есть вознаграждения за авансирование его до момента срока оплаты счета клиентом, размер которого зависит от размера учетных ставок банков (в последние годы — от 6,5 до 13%).
3. В современной практике при факторинге осуществляются два вида финансовых операций. В деятельности европейских фирм факторинг сводится к принятию и оплате коммерческих счетов поставщика (old line factoring), а в деятельности фирм США указанные операции обычно совмещаются с открытием фактором кредита поставщику в объеме, более или менее равном общей сумме возможных операций, предусмотренной в контракте (new style factoring). Американская практика, таким образом, расширяет рамки финансовой операции.
Помимо финансирования предпринимателей факторы осуществляют для них также ряд других работ. В их функции входит предоставление целой гаммы услуг, использование которых представляет несомненную выгоду для поставщиков, исключая необходимость обращения к ряду специализированных фирм.
К таким услугам относятся: предоставление информации о финансовом положении возможных контрагентов, их платежеспособности; сообщение маркетинговой информации о состоянии спроса на рынке, клиентуре и конкурентах, рыночной конъюнктуре и пр.; проведение рекламных и транспортных операций; подыскание агентов; ведение судебных дел и т. д. Фактор становится, таким образом, советником предпринимателя по производству и торговле, а также фирмой, комплексно выполняющей ряд работ по реализации товаров и услуг, что позволяет^предпринимателю эффективно действовать в хозяйственном обороте. Особое значение все эти услуги приобретают при ведении международной торговли.
4. Фактор может действовать в рамках национального рынка, когда поставщик и клиент находятся в одной стране, или в качестве международного фактора, если стороны сделки находятся в разных странах. Фактор, находящийся в стране экспортера, поручает тогда осуществление своих функций за границей фактору, работающему в стране импортера-клиента. Вознаграждение в этом случае делится между двумя факторами. При международном факторинге посредники кроме перечисленных функций выполняют важные обязанности по подысканию иностранных контрагентов. Ныне весь мировой рынок поделен между «цепочками» связанных между собой разно-национальных фирм факторов, взаимно выполняющих поручения в этой сфере деятельности.
