5. Співвідношення міжнародного приватного права з цивільним правом та міжнародним публічним правом

Розмежування між міжнародним публічним і між­народним приватним правом можливо провести на різних підставах:

• за суб'єктами: у міжнародному публічному праві суб'єктами є держави, нації і народності, що борються за незалежність, міжнародні організації, а в міжнарод­ному приватному праві — фізичні і юридичні особи;

• за предметом правового регулювання: у якості таких у міжнародному публічному праві виступають міждержавні міжвладні відносини, а в міжнародному приватному праві — це міжнародні приватно-правові відносини (цивільні, сімейні, трудові та ін.);

• за джерелами: у міжнародному публічному пра­ві — це міжнародний договір, міжнародний порядок та ін., а в міжнародному приватному праві їхнє коло значно ширше — це національне законодавство, міжна­родні договори, торговельні порядки та ін. ;

— за методом правового регулювання: у міжнарод­ному публічному праві — це узгодження воль держав; у міжнародному приватному праві — це подолання ко­лізій (зіткнення законів);

• за видами відповідальності: у міжнародному пуб­лічному праві наступає міжнародно-правова відповідаль­ність, а в міжнародному приватному праві — цивільно-правова;

• і, нарешті, за сферою дії: у міжнародному публіч­ному праві цю сферу можна визначити як глобальну (вона охоплює всі держави й інші суб'єкти міжнарод­ного публічного права), а в міжнародному приватному праві вона має національні межі (у кожній державі є своє міжнародне приватне право).

6. Система міжнародного приватного права.

Міжнародне приватне право поділяється на дві частини: загальну і особливу. Як окрему частину іноді виділяють ще міжнародний цивільний процес.

У загальній частині навчального курсу розглядаються загальнотеоретичні питання, що мають значення для міжна­родного приватного права в цілому, а саме: поняття, пред­мет, систему і зміст цього права, його джерела і форми, ме­тоди правового регулювання, вчення про колізійні та мате­ріально-правові норми; правові режими, загальні положен­ня щодо суб'єктів, низку інших загальних понять і прин­ципів.

Особлива частина містить аналіз питань власності, зобо­в'язальних відносин. Нею охоплено також спадкові відно­сини, шлюбно-сімейні, трудові та основи міжнародного ци­вільного процесу. Складається вона з таких розділів: право власності, зокрема інтелектуальної, спадкове право; за­гальні положення зобов'язального права; міжнародні пере­везення; шлюбно-сімейні відносини; міжнародні трудові відносини; міжнародний цивільний процес; міжнародний комерційний арбітраж.

Система міжнародного приватного права як наука охоп­лює також основні теоретичні та методологічні особливості галузі, її історичний розвиток, актуальні проблеми і перс­пективи.

Особлива частина охоплює такі питання:

• право власності іноземців;

• деліктні зобов’язання;

• зовнішньоекономічні угоди;

• міжнародні перевезення вантажів і пасажирів;

• міжнародні кредитно-розрахункові відносини;

• патентне право;

• авторське право;

• трудові відносини;

• сімейне право;

• спадкове право;

• міжнародний цивільний процес;

• міжнародний комерційний арбітраж.