58. Умови зовнішньоекономічної угоди.

Умови, які повинні та можуть бути передбачені зовніш­ньоекономічним договором (контрактом), установлює, зокре­ма, Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 5 жовтня 1995 р. До обов'язкових умов дого­вору (контракту) належать: назва, номер договору (контрак­ту), дата й місце його укладення; преамбула із зазначенням повного та скороченого найменування сторін та найменування документів, якими керуються контрагенти під час укладення договору (контракту); предмет договору (контракту); кіль­кість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання по­слуг); базисні умови поставки товарів (приймання/здачі вико­наних робіт або послуг), у т. ч. з використанням Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 1990 p.; ціна та загальна вартість договору (контракту); умови плате­жів; упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; арбітраж; юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть пе­редбачатися додаткові умови: страхування; гарантії якості; за­лучення субвиконавців до договору (контракту), агентів, пере­візників; норми завантаження (розвантаження); передача тех­нічної документації на товар; збереження торгових марок; по­рядок сплати податків, мит, зборів; захисні застереження; мо­мент початку дії договору (контракту); кількість підписаних примірників договору (контракту); можливість і порядок вне­сення доповнень та змін до договору (контракту) і т. д.

Донедавна Законом України "Про зовнішньоекономічну ді­яльність", зазначеним Положенням та іншими нормативно-правовими актами було встановлено спеціальний порядок підписання зовнішньоекономічного договору (контракту).

Він полягав у тому, що зовнішньоекономічний договір (контракт), який укладався від імені юридичної особи, підпи­сувався двома особами: тією, яка мала таке право згідно з посадою відповідно до установчих документів, та особою, уповноваженою довіреністю, виданою за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності одноособове, якщо установчі документи не передбачали іншого (ч. 2 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"). Відповідно до ч. 5 ст. 6 цього ж Закону зовнішньоекономічний договір (контракт) міг бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідав вимогам законів України або міжна­родних договорів України.

Офіційне тлумачення порядку підписання зовнішньоеконо­мічного договору (контракту) було зроблене Конституційним Судом України у 1998 р.¹ Воно полягало в тому, що встанов­лений ч. 2 ст. б Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" порядок підписання зовнішньоекономічного договору (контр­акту), за яким від імені суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності договір (контракт) підписують дві особи, є обов'язковим для будь-якого зовнішньоекономічного договору (контракту), що укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, крім випадків, коли таким суб'єктом є фізична особа. Конституційний Суд вказав, що цей порядок підписання зов­нішньоекономічного договору (контракту) має бути дотрима­ним незалежно від того, укладається договір шляхом складан­ня одного документа чи кількох документів, можливість чого передбачена ч. 2 ст. 154 Цивільного кодексу України.

Від імені суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Украї­ни, що є юридичними особами, зовнішньоекономічний договір (контракт), роз'яснює Суд, підписує особа, яка має таке право згідно з посадою відповідно до установчих документів вказа­ного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, та особа, яку уповноважено на це довіреністю, виданою за підписом керів­ника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності одноособове чи в іншому порядку, передбаченому установчими документа­ми, або особа, яку уповноважено на це установчими докумен­тами безпосередньо.

Сьогодні ч. 2 ст. 6 вказаного Закону викладена у новій редакції. Відповідно до неї зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної ді­яльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зов­нішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповно­важеним на це належним чином, вважаються діями цього іно­земного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності². Таким чи­ном спеціальний порядок підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) усунено. Це відповідає практиці укла­дення таких контрактів у більшості іноземних держав.