- •1.Охарактеризуйте предмет історії світової педагогіки та підходи до його трактування.
- •2 .Охарактеризуйте джерела дослідження історико-педагогічних явищ.
- •3.Охарактеризуйте періодизацію світового історико-педагогічного процесу.
- •4.Поясніть тезу про необхідність ретроспективи та перспективи в історико-педагогічному дослідженні. Доведіть свої міркування на конкретних фактах.
- •5.Обгрунтуйте сутність та специфіку виникнення процесу виховання, його особливості в ранній період історії людства.
- •7.Охарактеризуйте систему освіти та виховання в ранньому рабовласницькому суспільстві (Шумер, Єгипет, Міжріччя)
- •8.Дайте характеристику античної системи освіти та виховання.
- •9.Спартанська та афінська системи виховання: порівняльно-зіставлений аналіз.
- •10.Проаналізуйте систему освіти й виховання у стародавньому Римі.
- •11.Розкрийте педагогічні ідеї в спадщині Аристотеля, Сократа, Демокрита. Порівняйте їх, висловіть власні судження.
- •12. Поясніть термін "Сім вільних мистецтв". Який період в історії світової педагогіки він характеризує?
- •13.Поясніть значення термінів: дидаскал, палестра, гімназій, агела, педоном. Яку систему освіти вони характеризують?
- •14.Зробіть загальний огляд розвитку освіти та педагогічної думки в феодальній Європі 12- початку 16 століття.
- •15.Дайте тлумачення терміну «Схоластика» в історії світової педагогіки. Обгрунтуйте історичну зумовленість його виникнення.
- •16.Здійсніть порівняльну характеристику навчальних закладів середньовічного Сходу.
- •17.Проаналізуйте організаційні принципи та зміст освіти перших західноєвропейських університетів.
- •18.Проаналізуйте провідні ідеї епохи пізнього середньовіччя.
- •19. Розкрийте еволюцію виховного ідеалу у педагогічній думці 10-19 ст
- •20.Охарактеризуйте зміст освіти та специфіку виховання у навчальних закладах епохи середньовіччя (монастирські, соборні, магістрацькі школи)
- •21. Охарактеризуйте загальні та специфічні тенденції розвитку системи освіти в країнах Західної Європи 15-18 ст.
- •22.Охарактеризуйте вплив Реформації на становлення західноєвропейської системи освіти 15-16 ст.
- •23. Проаналізуйте розвиток середньовічного виховного ідеалу як відображення суспільного життя в Західній Європі (14-17ст)
- •24.Розкрийте принципи організації та зміст освіти «Будинку радості» Вітторіно да Фельтре.
- •25.Охарактеризуйте педагогічні ідеї в спадщині Еразма Роттердамського.
- •26.Розкрийте сутність гуманістичної педагогіки епохи Відродження (на прикладі спадщини ф. Рабле, т. Мора, т. Кампанелли)
- •27.Охарактеризуйте «Місто Сонця» т. Кампанелли як історико-педагогічне джерело(26)
- •28. З'ясуйте основні напрями педагогічних "пошуків" в епоху Просвітництва.
- •29. Розкрийте сутність "прагматичної педагогіки".
- •31.Покажіть реалізацію педагогічних ідей я. А. Коменського в діяльності навчальних закладів України кінця 15-17 ст.
- •32.Розкрийте сутність класно-урочної системи, запропонованої я. А. Коменським, і з*ясуйте її позитивні та дискусійні аспекти. Аргументуйте свої думки.
- •33. Проаналізуйте життєвий шлях та педагогічну діяльність Яна-Амоса Коменського.
- •34.Розкрийте систему дидактичних поглядів я.-а. Коменського та її розвиток у спадщині виданих західноєвропейських педагогів 18-19 ст.
- •35.Покажіть висвітлення проблем виховання у спадщині коменського на основі аналізу праці «Материнська школа»
- •36.Охарактеризуйте вимоги до особи вчителя, сформульовані я. А. Коменським.
- •37.Доведіть чи спростуйте думку про те, що «Феномен я. А. Коменського – наслідок закономірного розвитку педагогічної теорії та практики»
- •38.Визначте, про кого йдеться і обґрунтуйте свою відповідь: «Англійський соціаліст-утопіст, письменник, педагог, засновник «Нового інституту для створення характеру…»»
- •39.Проаналізуйте дидактичні погляди Джона Локка.
- •40.Проаналізуйте погляди на навчання та виховання Дж. Локка (на основі праці «Думки про виховання»)
- •41. Підтвердіть фактами інноваційний характер спадщини Джона Локка
- •42.Розкрийте тенденції розвитку шкільної освіти епохи великої французької революції.
- •43.Охарактеризуйте основні напрями педагогічної спадщини видатного філософа і просвітителя ж.-ж. Руссо.
- •44.Проаналізуйте роман-трактат ж. Ж. Руссо «Еміль, або про виховання», як вчення про «природне виховання».
- •45.Проаналізуйте та порівняйте вікові періодизації розвитку дитини, запропоновані Коменським та ж. Ж. Руссо. Яку з них ви вважаєте більш доцільною? Відповідь аргументуйте.
- •46.Доведіть актуальність педагогічних ідей ж. Ж. Руссо для сучасної теорії і практики.
- •47.Доведіть реформаторський характер поглядів на освіту та виховання д. Дідро.
- •48. Зробіть ретроспективний огляд історії дидактики на основі аналізу спадщини видатних західноєвропейських педагогів XVI-XIX ст.
- •49. Охарактеризуйте сучасну систему освіти в розвинутих країнах Західної Європи (Франція, Німеччина, Велика Британія).
- •51. Проаналізуйте освітню діяльність та педагогічні погляди м.В.Ломоносова.
- •52. Проаналізуйте освітню діяльність та педагогічні погляди Льва Толстого.
- •53. Розкрийте сутність теорії "елементарної освіти".
- •54.Проаналізуйте життєвий шлях та педагогічну діяльність й.-г. Песталоцці.
- •55.Висвітлення проблеми виховання та розвитку особистості у спадщині й.-г. Песталоцці.
- •56.Висвітлення теорії «елементарної освіти» у спадщині й.-г. Песталоцці.
- •57.Розкрийте сутність поглядів й.-г. Песталоцці на дидактику початкового навчання.
- •58.Проаналізуйте «Лебедину пісню» й. Г. Песталоцці та покажіть її актуальність для сучасної школи.
- •59.Кого і чому назвали вчителем німецьких учителів? Аргументуйте відповідь, проілюструйте її конкретними фактами.
- •60.Відображення проблем навчання і виховання у спадщині а. Дістерверга.
- •61.Відомий німецький педагог 19 століття сформулював 33 правила навчання. Охарактеризуйте найголовніші з них та покажіть їх еволюцію в історії педагогічної думки.
- •63.Охарактеризуйте вимоги до вчителя, висунуті а.Дистервегом.
- •64.Поясніть висловлювання: "Людина – моє ім'я, німець – моє прізвище". Хто його автор і в чому актуальність цієї думки на сучасному етапі?
- •65.Розкрийте сутність поняття "керування дітьми". Хто з видатних педагогів XIX століття висунув і обґрунтував цей принцип.
- •66.Проаналізуйте висвітлення проблеми виховання особистості у спадщині й.-ф.Гербарта.
- •67.Охарактеризуйте основні етапи педагогічної діяльності й.-ф.Гербарта.
- •68.З'ясуйте внесок й.-ф.Гербарта у теорії навчання.
- •69.Поясніть висловлювання: "Критеріум педагогіки – свобода". Охарактеризуйте інші педагогічні ідеї цього автора.
- •70.Охарактеризуйте соціолого-біологічний напрямок педагогіки та погляди г.Спенсера.
- •71.Розкрийте сутність педагогіки позитивізму г.Спенсера.
- •72. Проаналізуйте основні тенденції розвитку західноєвропейської педагогічної думки к.XVIII – середини хіх ст. (Кондорсе, Гумбольдт, Бабеф).
- •73.Покажіть розвиток ідеї "вільного виховання" в педагогічній думці XVII – XX століть.
- •74.Охарактеризуйте педагогічну систему Марії Монтессорі.
- •75.Розкрийте сутність теорії "громадського виховання".
- •76.Розкрийте сутність теорії "трудової школи" г.Кершенштайнера.
- •77.Поясніть принцип культуровідповідності у вихованні та покажіть його розвиток в педагогічній думці XIX століття.
- •78. Розкрийте сутність "педагогічного кредо" Джона д’юї.
- •81. Дайте характеристику нових явищ у педагогіці XX століття (на прикладі "вальдорфських шкіл").
- •82. Схарактеризуйте нові явища у педагогічній практиці XX століття (на прикладі "альтернативних шкіл", "бригадно-індивідуального навчання").
- •83. Охарактеризуйте нові явища у педагогічній практиці XX століття (на прикладі "нових шкіл", "експериментальної педагогіки", "відкритих шкіл" тощо).
- •84. Охарактеризуйте основні напрями розвитку теорії і практики педагогіки XIX – початку XX століть (на прикладі "прагматичної педагогіки", теорії "нового" виховання).
- •85. З'ясуйте становлення соціальної педагогіки як науки у спадщині видатних західноєвропейських педагогів.
- •86. Охарактеризуйте "педагогічні досліди" р.Оуена.
- •87. Проаналізуйте основні принципи "Експериментальної педагогіки" в.А.Лая.
- •88. Обґрунтуйте історичний характер реформаторської педагогіки.
- •90.Розкрийте роль закордонного досвіду у реформуванні освіти в Україні.
- •91.Першоджерела та джерела історії педагогіки як основа вивчення історії педагогіки України.
- •92.Виховання та навчання в давніх слов’ян.
- •93.Зародження та розвиток освіти, письма в період формування державності для розвитку дипломатичних стосунків із іншими країнами. Виникнення й розвиток письма у східних слов’ян
- •94.Утворення Київської Русі. Прийняття християнства та його роль у розвитку культури й виховання.
- •Розвиток освіти й шкільництва в Київській Русі
- •95.Соціальні умови становлення писемності, виникнення та діяльність перших шкіл у Київській Русі
- •96.Перекладна література та перші педагогічні пам’ятки Київської Русі.
- •97.Загальна характеристика культури й освіти українського Відродження.
- •98.Братства та їх просвітницька діяльність. Львівська й Луцька братські школи.
- •99.Перші вищі навчальні заклади в Острозі та Києві. Зародження вищої освіти в Україні. Перші вищі навчальні заклади в Острозі і Києві
- •Острозька школа-академія
- •Києво-Могилянська академія
- •100.Педагогічні погляди викладачів братських шкіл (к.Ставровецького, л.Зизанія, а.Єлосонського, п.Беринди, с.Зизанія).
- •101.Розвиток шкільництва на терені Запорізької Січі. Виховні ідеали козацької педагогіки. Розвиток шкільництва на терені Запорозької Січі
- •103.Розвиток освіти на Правобережній та Західній Україні. Розвиток освіти на Правобережній та Західній Україні
- •104. Розвиток педагогічної думки.
- •105. Загальна характеристика освіти в Україні у першій половині хіх ст.
- •107.Культурно-просвітницька діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (т.Шевченко, п.Куліш, к.Костомаров).
- •109.Педагогіка о.Духновича.
- •110.Педагогічні погляди Лесі Українки.
- •111.Життя і педагогічна діяльність к.Д.Ушинського.
- •112.К.Д.Ушинський про значення праці у вихованні людини та гармонійний розвиток особистості.
- •113.Ідея національного виховання видатного педагога.
- •114.Дидактика і методика початкового навчання к.Д.Ушинського.
- •115.К.Д.Ушинський про народність освіти.
- •116.Підручники видатного вченого і педагога («Родное слово», «Детский мир»).
- •117.К.Д.Ушинський про підготовку вчителя та вимоги до нього.
- •118. Становлення і розвиток освіти та педагогічної думки на Буковині (хіх – початок хх ст.).
- •119. Роль громадських організацій і преси у становленні освіти на Буковині.
- •120. Просвітницька діяльність та педагогічні погляди визначних діячів освіти та культури.
- •121. Становлення системи освіти у добу Центральної Ради.
- •122. Гетьманщина і народна освіта.
- •123. Формування системи національної освіти в добу Директорії.
- •124. Освітня політика Західноукраїнської народної республіки.
- •125.Життя та педагогічна діяльність в.О.Сухомлинський
- •126.Навчання й виховання дітей 6-річного віку.
- •127.В.О.Сухомлинський про формування гуманної особистості.
- •128.Система морально-трудового виховання видатного педагога.
- •129.Етнічні засади родинного виховання.
- •130.Ідея становлення вчителя-вихователя.
- •131.Просвітницька діяльність і педагогічні погляди діячів української революції (м.Грушевський, с.Русова).
- •132.Педагогічні погляди і діяльність п.Блонського.
- •133.Педагогічна діяльність і теоретична спадщина а.Макаренка.
- •134.Г.Ващенко – видатний український педагог.
- •135. Державна національна програма відродження освіти.
- •136. Діяльність альтернативних навчальних закладів в Україні
17.Проаналізуйте організаційні принципи та зміст освіти перших західноєвропейських університетів.
18.Проаналізуйте провідні ідеї епохи пізнього середньовіччя.
У 476 році, ослаблена внутрішніми суперечностями рабовласницького ладу, перестала існувати Римська Імперія, яка занепала під тиском варварських племен. В історії Європи розпочався новий етап історичного розвитку, який умовно називається Середньовіччям. На зміну рабовласницькому ладу прийшло феодальне суспільство, в якому політична влада належала світським і духовним феодалам. Ідеологічною твердинею феодалізму стали релігія і церква, які монополізували науку, мистецтво та освіту.
Епоха феодалізму успадкувала від Римської Імперії християнську релігію в її західному різновиді, що відома з 1054 р. під назвою '''католицизм'1'. Християнська церква стала головною ідеологічною силою європейського феодалізму. Весь розвиток культури та освіти Середньовіччя відбувався в світлі релігійної думки католицизму. Середньовічна церква категорично заперечувала майже всю спадщину античного світу в галузі культури.
Учені-церковники Середньовіччя, відомі в історії під назвою "схоластів^ (від слова "схола", тобто "школа"), - це професори, що прославилися своїми вченими богословськими творами. Вони прикладали всі свої таланти та знання до того, щоб узгодити вчення та канони церкви з тими випадковими уривками наукових відомостей, які їм пощастило знайти в перекладах праць великого філософа давнини Аристотеля.
Усі існуючі в ті часи школи знаходилися на утриманні церкви. Церква ж і визначала програми навчання і обирала склад учнів. Школи були трьох типів: монастирські, які відкривалися при монастирях для хлопчиків, що готувалися до релігійної діяльності (так звані "внутрішні школи'1''), та для синів світських феодалів {"зовнішні школи)', єпископські чи кафедральні, що відкривалися при єпископських резиденціях і також поділялися на дві категорії; церковно-приходські школи, які утримувалися повітовими священниками.
Повітові та "зовнішні1'1 монастирські і єпископські школи відвідували хлопчики віком від 7 до 15 років, де їх навчали читати, писати, рахувати і церковному співу. Всі учні вчилися в одному приміщенні, але кожен виконував особисте певне завдання. Точно встановленого строку навчання і навчальних програм не існувало. Спочатку учні зазубрювали молитви і псалми, а потім вчилися читати релігійні книги, писати, співати, вивчали арифметику (додавання, віднімання, множення ), Книжки були рукописні і перші з них навіть без великих літер і розділових знаків. Тому доводилося навчатися не тільки складати літери в слова, а й роз-мірковувати, яка літера до якого слова відноситься. Навчання проводилось катехізичним способом (запитань і відповідей). Учні заучували відповіді на запитання, що ставив учитель, не розуміючи їхнього змісту.
Нерозуміння вихователями особливостей дитячої психіки, відсутність елементарних методичних знань у вчителів призводили до того, що навчальний матеріал вони "втовкмачували" в голови учнів за допомогою різок та інших форм покарань.
Дещо ширшим був зміст навчання у "внутрішніх" школах. Від своїх служителів церква вимагала не так вже й багато: знати молитви, вміти читати латиною Євангеліє (навіть і не розуміючи змісту прочитаного), знати процес проходження церковних ритуалів.
У своїх школах церква не могла обійтися без деяких елементів світської освіти, яку феодальне суспільство успадкувало від Давнього Світу. Пристосувавши їх до своїх потреб, церква стала мимовільною Їхньою хранителькою. Античні дисципліни, що викладалися в церковних школах, називались "сім вільних мистецтв". Під ними розумілися: граматика, риторика, діалектика (так званий "тривіум" - три шляхи знань, чи перша ступінь навчання) та арифметика, геометрія, астрономія, музика (так званий "квадривіум" - чотири шляхи знань, чи друга ступінь навчання). Але "вільні мистецтва" Середньовіччя були лише віддаленою подобою того, що викладалося в античних школах,
На межі ХІ-ХП ст. церковні школи перестали задовольняти потреби суспільства в освічених людях. У цей період відбувається швидкий ріст та розвиток середньовічних міст. З часом міста почали відчувати велику потребу в освічених людях, які вміли б укладати будь-які торгівельні домовленості, працювати в органах місцевого самоврядування, складати різні ділові папери. Ця потреба викликала до життя нові типи шкіл, головною особливістю яких було те, що вони створювалися приватними особами, тобто не утримувалися за рахунок церкви. Міські купці і ремісники були невдоволені як монополією церкви на школу, так і релігійним навчанням і вихованням дітей. Тому вони вимагали відкриття своїх (гільдійських і цехових) шкіл, в яких навчання дітей проводилось би їх рідною мовою і допомагало б їм надалі у торгівельних справах та розвитку різних ремесел. Поступово такі школи були перетворені на міські початкові, які утримувались коштом міського самоврядування (магістрату). У цих школах учні вчили цитати, писати, лічити та знайомилися з основами релігійних чнань. Викладачів цих шкіл називали магістрами. Існували вони коштами, які вносилися учнями у вигляді платні за навчання. З цього часу освіченість перестала бути привілеєм вузького кола представників церкви.