136. Діяльність альтернативних навчальних закладів в Україні

 Поняття про альтернативні школи

       У надрах старої системи освіти сформувалися нові підходи до локальних засобів навчання, а згодом з’явилися авторські школи і цілі концепції.

Сьогодні, поряд з оновленням традиційної системи освіти, працюють заклади нового типу, що альтернативні традиційним.

Альтернативним прийнято вважати навчання, що відрізняються від традиційного формами, методами, засобами і частково змістом освіти.

Педагогічні  технології авторських шкіл

Авторською (інноваційною) школою називається навчально-виховний заклад, діяльність якого побудована на оригінальних (авторських) ідеях і технологіях і є новою освітньою практикою.

Терміни «інноваційна школа», «авторська школа» вживаються з кінця 80-х р.р..

По суті, всі нові для свого часу, оригінальні та експериментальні навчально-виховні заклади в історії педагогіки є саме «авторські школи» ( виховні заклади Й.Пестолоцці, С.Френе, Я.Корчака, С.Т. Шацкого, А.С. Макаренко, Школа М. Монтессорі, Р.Штейнера, Л.М.Толстого, В.Н.Сороки–Росинського, В.О. Сухомлинського, Ф.Ф. Брюховецького).

Виникають на базі традиційних масових шкіл, глибоко розробляють і реалізують на оригінальній технологічній основі навчально-виховний процес.

Значення: шукають і вказують шляхи і способи розвитку освіти, відкривають цілі, розробляють зміст освіти, розробляють нові технології і системи навчання та виховання.

Авторські школи є полісистемою і підсистемою навчальної, трудової, художньо - естетичної, духовно - релігійної, наукової діяльності, яка включає різні форми комунікації і спілкування дітей і дорослих.

Відмінні якості авторських шкіл:

-        інноваційність: наявність оригінальних авторських ідей і гіпотез відносно перебудови педагогічного процесу;

-        альтернативність: відмінність певних освітніх компонентів навчально-виховного процесу (мети, змісту, методів, засобів) від традиційних, прийнятих у масовій школі;

-        концептуальність навчально-виховного процесу: створення і використання в авторській моделі філософських, психологічних, соціально-педагогічних, наукових основ;

-        системність і комплексність навчально-виховного процесу;

-        соціально-педагогічна доцільність: відповідність мети школи соціальному замовленню;

-        наявність ознак або результатів, які визначають реальність і ефективність авторської школи.

Авторські школи: «Школа життя» О.Амонашвілі, «Школа під блакитним небом» В.Сухомлинського, Школа-родина.

Порівняльна характеристика традиційної та розвивальної педагогіки

	Традиційна педагогіка	Розвивальна педагогіка
Мета навчання	Передача знань, умінь, навичок	Розвиток здібностей
Інтегративна назва школи	Школа пізнання життя	Школа життєвого саморозвитку, розвитку мислення, де реалізується педагогіка відкриттів
Головний девіз	Роби, як я	Думай, як зробити
Кредо педагога	Я – над вами	Я разом з вами
Роль учителя	Носій інформації, пропагандист знань, охоронець норм і традицій	Організатор діяльності і співпраці учнів, консультант, який скеровує навчальний процес
Функції педагога	Повідомлення знань	«Вирощування людини»
Стиль викладання	Авторитарний	Демократичний
Стиль взаємодії учителя і учня	Монологічний (з боку вчителя)	Діалогічний
Домінуючий метод навчання	Інформаційний	Проблемно - пошуковий
Форми організації занять	Фронтальні, групові	Індивідуальні, групові
Домінуюча діяльність	Слухання, участь у бесіді, заучування, робота за алгоритмом	Самостійна пошукова, пізнавальна, творча діяльність різних видів

 

Мета спеціалізованої гуманітарної школи, що діє в режимі розвитку, на етапі переходу до адаптивної школи та школи життєвої само творчості зазначена у схемі.

Гармонійний психічний розвиток особистості прямо пропорційно залежить від застосування прийомів творення (щирості, доброти, поваги, довіри у ставленні до учнів та ін.) і перебуває у зворотній незалежності від використання прийомів гальмування (зауважень, покарань, погроз, осуду тощо).

Типи альтернативних шкіл:

за ознакою об’єкта – це ліцеї, гімназії, коледжі (які за змістом діяльності більше відповідають гімназіям), спеціальні заклади для обдарованих дітей, школи–комплекси, недільні, експериментальні майданчики, авторські;

за ознакою суб’єкта навчання альтернативні школи створюються для різних категорій учнів. Ліцеї, гімназії, коледжі, спеціалізовані школи створюються для обдарованих і талановитих дітей, що мають відтворити інтелектуальний потенціал нації. Інші типи навчальних систем альтернативної освіти мають задовольнити різноманітні соціально-екологічні, культурні потреби громадян;

за формою власності – державні, кооперативні, приватні, спільної власності.

Різницю між закладами альтернативного типу навчання і загальноосвітньою школою простежуємо за основними дидактичними аспектами: метою і завданнями освіти (аксіологічний аспект), принципами (методологічний), мотивами навчання (мотиваційний).

Провідний напрямок їх діяльності – пошук, навчання і виховання обдарованої особистості, здатної самостійно діяти та приймати рішення у динамічних, нестандартних ситуаціях.

Створення навчальних закладів нового типу покликане відродити і примножити науковий та духовний потенціал нашого народу.

Прообразом сучасних освітніх закладів нового типу (ліцеї, гімназії, коледжі …)

були київські братські школи.

Гімназії, ліцеї - спеціальні заклади для обдарованих дітей; навчально–виховні комплекси, які надають можливість вибору типу навчального закладу батькам і учням, є експериментальними майданчиками для апробації нових змісту освіти і технології навчання.

Навчально–виховний процес орієнтується на розвиток обдарованості, здібностей інтересів учнів, подолання відчуження між педагогами та вихованцями, збагачення юні надбаннями світової культури.

Система функціонування нових типів шкіл є відкритою та динамічною, самооновленою і саморегульованою. Кожен навчальний заклад повинен мати свою апробовану, вільну від догм концепцію.

В них впроваджується поглиблений зміст освіти, використовуються прогресивні методи та технології навчання, фундаменталізація та міждисциплінарна інтеграція освіти.

Уявлення про мету і результати навчання базується на 2-х категоріях: соціального запиту і певної моделі якостей людини.

Принципи організації навчально-виховного процесу:

-          гуманізація системи освіти

-          єдність загальнолюдського і національного

-          розвиваючий характер навчання

-          співробітництво, співтворчість

-          індивідуалізація та диференціація

-          оптимізація навчально-виховного процесу

-          відкритість і динамічність альтернативної освіти

В центрі альтернативної системи освіти – обдарована дитина, відродження інтелектуального потенціалу України, створення в суспільстві атмосфери сприяння освіти, залучення до її потреб усіх державних, громадських, приватних інструкцій, сім’ї, кожного громадянина.

Херсон – ліцей – 1994р.   

Істотною відмінністю навчання дітей у гімназії чи ліцеї є те, що внесено зміни у форму, методи та зміст освіти. Робота з учнями ведеться диференційовано, з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей. Вивчаються предмети загальноосвітньої школи та додаткові предмети, зокрема, етика, історія, риторика, латина. Більш глибоко вивчаються загальноосвітні предмети. Фундаментальне вивчення двох іноземних мов. Увага естетичному і фізичному вихованню. МО надала право гімназії та ліцеям право розробляти власні програми та навчальні плани на основі  базисного навчального плану.