113.Ідея національного виховання видатного педагога.

В основі педагогічної системи К.Ушинського лежить ідея народності. "Всяка жива історична народність є найпрекраснішим створінням Господа на землі, і вихованню залишається тільки черпати з цього багатого і чистого джерела" , - писав він у статті "Про народність в громадському вихованні".

Під народністю К.Ушинський розумів своєрідність кожного народу, зумовлену його історичними та географічними умовами.

Характерною рисою для народності, в розумінні К.Ушинського, є громадськість. Він був переконаний у тому, що народна ідея виховання вимагає широкої громадської атмосфери навколо себе і не може бути здійснена без залучення найширших громадських сил. К.Ушинський писав: "Сам народ і його великі люди прокладають шлях в майбутнє: виховання тільки йде по цій дорозі...".

Керуючись ідеєю народності, К.Ушинський прийшов до висновку, що народна освіта повинна знаходитися в руках народу, а навчання дітей здійснюватися рідною мовою, яка є найяскравішим виявом народності. Навчання дітей рідною мовою, на думку К.Ушинського, має на меті: розвиток "природженої душевної здібності, яку називають даром слова", введення дітей у свідоме володіння скарбами рідної мови, пояснення їм логіки цієї мови, тобто граматичних законів у її логічній системі. Ці три цілі, зауважував педагог, досягаються не одна за одною, а разом.

Загальна оцінка ролі та значення мови в громадському житті дана К.Ушинським в його чудовій статті "Рідне слово". "Мова народу - найкращий цвіт усього його духовного життя, який ніколи не в´яне". Він вважав, що основними завданнями народної школи у вихованні особистості є виховання патріотизму засобами рідної мови, яка не тільки виражає духовні якості народу, а й являється найкращим його наставником, що вчив народ ще тоді, коли не було ні книжок, ні школи.

114.Дидактика і методика початкового навчання к.Д.Ушинського.

Свої дидактичні погляди К.Ушинський виклав, головним чином, в роботах «Керівництво до викладання «Рідного слова», «Педагогічна подорож  Швейцарією». Він розробив кардинальні проблеми дидактики, і реалізував основні ідеї в своїх підручниках «Рідне слово» та «Дитячий світ».

Він  поділяв  дидактику на загальну і спеціальну. Загальна дидактика — це загальні правила навчання, загальний план навчання, а спеціальна повинна подавати правила викладання окремих наук.

Щоб правильно навчати дітей, розвивати розумові здібності, говорив він, треба добре знати їх індивідуальні та психологічні особливості, основні закономірності, загальнопедагогічні і дидактичні принципи навчання, які він виводив із закономірностей процесу пізнання, добре розуміючи відмінності між процесом наукового пізнання і учіння.

К.Ушинський ставив перед навчально-виховним процесом три завдання: освітнє, виховне, розвивальне, які мають реалізуватися через зміст та методи навчання.

Він зробив спробу встановити критерії відбору змісту навчального матеріалу для школи:

— відповідність  змісту  рівню розвитку науки;

— важливість і значення  знань для життя людини;

—врахування вікових особливостей і можливостей дітей при побудові навчального курсу;

— народність.

У навчанні треба передбачати: зміст і дозування навчального матеріалу, посильність його для учнів, міцність засвоєння знань, зв'язок з життям, наочність, емоційність, виховуюче навчання тощо. Усі ці педагогічні дидактичні принципи навчання детально розроблені в  творах К.Ушинського, хоча самого терміну «принцип» в  його дидактиці не було. Всі правила, основні положення він називав - «необхідні умови будь-якого викладання».

Заслуга вченого полягає в тому, що дидактичні принципи він розглядав у тісному зв'язку з формами та методами навчання.

Великий педагог багато уваги приділяв у своїй педагогічній системі уроку. Необхідною умовою успішної організації навчальних занять має бути заняття з постійним складом учнів, сталим розкладом класних занять, з поєднанням фронтальних та індивідуальних форм при умові провідної ролі вчителя.

Кожний урок повинен мати цільову установку, бути закінченим і носити виховний характер. Враховуючи порівняно швидку стомлюваність дітей (особливо молодшого шкільного віку), К. Ушинський рекомендував переміну занять і різноманітність методів.

Види навчальних занять на уроках можуть бути різні: повідомлення нових знань, вправи, повторення пройденого, облік знань, письмові і графічні роботи учнів. Надаючи великого значення розвитку у дітей вміння самостійно працювати,  К.Ушинський радив включати до структури  уроку самостійну роботу учнів.