67.Охарактеризуйте основні етапи педагогічної діяльності й.-ф.Гербарта.

Метою навчання, за Й.-Ф. Гербартом, є формування інтелектуальних умінь, уявлень, понять, теоретичних знань.  Основний вклад Й.-Ф. Гербарта в дидактику полягає у вичленуванні етапів (ступенів) навчання: ясність – асоціація – система – метод. Ці формальні ступені (етапи) не залежать від змісту навчального матеріалу, визначають хід навчального процесу на всіх уроках і з усіх предметів. Процес навчання відповідно плине від уявлень до понять, від понять до умінь теоретичного характеру. Логіку навчання Гербарт розумів як послідовність таких дій: пояснення, осмислення, узагальнення й використання на практиці.  Проте ця система хибує відірваністю від інтересів і потреб учня та від життя. Вона не сприяє активізації розумових дій учня, пригнічує його самостійність, ініціативність і творчість. «За сучасними оцінками, вона несприятливо вплинула на розвиток школи: власне під її впливом почали поширюватися погляди, за якими метою навчання є передавання готових знань, що підлягають заучуванню; активним у навчальному процесі насамперед має бути учитель, учням відводилася пасивна роль, вони мусять «сидіти тихо, бути уважними, виконувати розпорядження вчителів»; найбільш досконалою визнавалася схема уроку, заснована на однакових для всіх «формальних ступенях»; учитель повинен дотримуватися методичних настановлень, не має права потурати учням, пристосовувати програму до їхніх вимог й інтересів. Але без дидактики Гербарта, даного ним поштовху, без критичного осмислення досвіду гербартанського виховання не було б сучасної теорії і практики».

68.З'ясуйте внесок й.-ф.Гербарта у теорії навчання.

Гербарт розробив теорію видів навчання: описового (виявити досвід учня і розширити його через наочність, розповідь та заучування матеріалу), аналітичного (розподіл матеріалу на складові частини і надання уяві учнів певної системи), синтетичного (узагальнення вже відомого матеріалу, зведення його до системи).

Ставлячи вище за все розвиток уявлень і формального мислення в учнів, Гербарт відводив головне місце у навчальному плані вивченню древніх мов і математики, які, на його думку, найкраще дисциплінують розум. Меншого значення надавав предметам природничого циклу. Він вважав, що дитина у своєму розвитку повторює шлях, пройдений людством, тому дитині ближче і більш зрозуміле життя древніх народів, ніж сучасників. У зв’язку з цим пропонував до 14 років вивчати передусім мову, літературу й історію античного світу, математику і географію

69.Поясніть висловлювання: "Критеріум педагогіки – свобода". Охарактеризуйте інші педагогічні ідеї цього автора.

Відвідавши в 1860 році Англію, Бельгію, Німеччину, Францію та Швейцарію, Толстой приходить до висновку про те, що, як у Росії, так і в Західній Європі народна освіта не відповідає потребам і запитам народу, а зміст і методи навчання перебувають в повній невідповідності з прагненнями та інтересами дітей. Школи і працюють в них вчителі вороже ставляться до дитячих потреб та інтересам, користуються насильницькими методами, постійно використовують покарання, принижують і третирують дітей, перетворюючи навчально-виховний процес у наругу над дітьми. На основі цих міркувань Толстой сформулював таке правило: «Критеріум педагогіки - свобода», що послужило підставою до звинувачення його в наслідуванні Руссо та пропаганді ідей «вільного виховання». На думку Л. М. Толстого, діти за своєю природою стоять ближче до ідеалу досконалості, ніж дорослі, що сформувалися в умовах несправедливого і далекого від ідеалу суспільства. 

Толстой висловив багато цінних думок про методику навчання. При виборі методів він радив виходити з відношення учнів до того чи іншого методу. «Тільки той спосіб викладання вірний, яким задоволені учні », - писав Толстой. Він вказував, що не слід дотримуватися якогось одного методу, так як немає такого методу, який би мав універсальними властивостями. Треба застосовувати різноманітні методи і знаходити нові. Школа повинна бути педагогічної лабораторією, вчитель у своїй навчально-виховної роботи повинен проявляти самостійне творчість Вислови.

"Якщо учень в школі не навчиться сам нічого створювати, то і в житті він завжди буде тільки копіювати, так мало таких, які, навчившись копіювати, вміли б надати знанням самостійний прикладний характер".

"Якщо вчитель живе життям учнів, він бачить, як прикладаються знання в житті, в практиці, це і є показник того, що знають і вміють. Головна умова, по-моєму, необхідна для сільського вчителя, - це повага до того середовища, з якого його учні, друга умова – розуміння усієї важливості відповідальності, яку бере на себе вихователь".