51. Проаналізуйте освітню діяльність та педагогічні погляди м.В.Ломоносова.

М.В.Ломоносов (1711-1765) народився в с. Холмогори Ар­хангельської губ. у сім'ї рибалки. Елементарну освіту здобув у сільських домашніх вчителів за підручниками М.Смотрицького та Л.Магницького. Вже 19- річним юнаком вступив до Москов­ської слов'яно-греко-латинської академії. Протягом 1733 року навчався у Києво-Могилянській академії. Пізніше, з 1736 по 1741 рр., навчався у Німеччині (вивчав хімію, математику, фізику, філософію у знаменитого Лейбніца). З 1742 р. призначений ад'юнктом, а з 1745 р. - професором хімії, пізніше академіком Російської Академії Наук. Чимало років свого життя віддав вче­ний справі розвитку гімназії та університету при Російській АН, працюючи в той же час викладачем у цих закладах.

Саме енциклопедичність нау­кових інтересів спонукала вче­ного до цілої низки відкриттів у різних напрямках науки: фі­лософії, хімії, математики, гео­графії, фізиці та ін. Прогрес людства вчений вбачав у роз­витку науки й освіти. У вихо­ванні науковець відстоював принцип народності, підкрес­люючи, що російському наро­дові властиві любов до Вітчиз­ни, гуманність, вірність гро­мадського обов'язку, працьо­витість, допитливість, відвага, скромність.

Метою виховання, на його думку, має бути підготовка грома­дян своєї Вітчизни.

До змісту освіти він включав вивчення рідної мови, літерату­ри, історії, математики, іноземних мов, природознавства, піїтики, риторики, географії.

Система освіти, на його думку, повинна складатися з трьох ступенів державної безстанової школи: початкової, середньої (гі­мназії) та вищої (університету). Головне завдання школи полягає у тому, щоб виховати у дітей любов до праці, навчати їх "правил і прийомів поведінки", дати освіту.

Заслуговуютьна увагу методичні праці вченого, зокрема, “Регламенти" для академічної гімназії і для гімназії Московського університету (1755). Важливо, що проект та статут Московсь­кого університету теж розроблялися Ломоносовим. Суттєвим є те, що вчений передбачив саме ті факультети у цьому вузі, котрі найповніше віддзеркалювали тенденції світової практики вищих навчальних закладів і найповніші досягнення світової науки. Важливими принципами діяльності університету, на його думку, є відкритість та автономність. Для цього ж закладу вчений написав "математичну хімію" та "Фізичну хімію".

М. Ломоносов створив також ряд підручників для інших ти­пів шкіл: "Краткое руководство к красноречию", "Российская граммалпіка", "Краткий российский летописец с родословие.м"', "Древняя российская исторіїя". Зокрема, "Российская граммати-ка" М. Ломоносова протягом півстоліття була найкращим посіб­ником і витримала чотирнадцять видань.

М. Ломоносов вважав, що основними методами навчання є бесіди, розповіді і лекції, які доцільно супроводити вправами;

навчання повинно забезпечувати свідоме, міцне, систематичне засвоєння матеріалу. Навчальний матеріал доречно викладати коротко і стисло, а кожне теоретичне положення підкріплювати фактами; у навчанні учнів потрібно враховувати їх вікові особли­вості, природні нахили, своєчасно переходити від легкого до важко­го, від простого до складного.

У вихованні, як вже зазначалося, М. Ломоносов обстоював принцип народності. Зокрема, йому належить ідея організації різноманітних з'їздів домашніх акушерок. Також він розробляв основи російської народної медицини для попередження хвороб серед дітей простого російського люду. Могутнім засобом на­родного виховання вчений вважав працю, приклад батьків.

Доречно згадати й благодійницьку діяльність Ломоносова. У його будинку (у Петербурзі) постійно проживали найздібніші діти з малої батьківщини, котрі за кошти вченого отримували вищу освіту.