92.Виховання та навчання в давніх слов’ян.

Східно - славяские племена, здавна жили біля Європейської частини СРСР, пройшли, як, тривалий шлях історичного поступу від часу допологового суспільства до періоду розкладання первіснообщинного ладу синапси і поділу суспільства до класи.

Виховання дітей східних слов'ян при первіснообщинному ладі характеризувалося рисами, властивими іншим первісним народам. Воно здійснювалося шляхом особистої участі дітей у всьому повсякденному життя громади, у трудовій діяльності за віком, в супроводжуючих її обрядах, святах, культових актах тощо. п. У цьому передусім засвоювалися обряди і звичаї, пов'язані з шануванням земли-кормилицы, хліба, старших і предків.

Дітей виховували всієї родової громадою: в ранньому віці до 7—8 років — жінками, та був хлопчики і хлопці — чоловіками, а дівчинки та дівчата — жінками. Є підстави вважати, що з древніх слов'ян, як й інших народів, існувало розподіл людей на вікові групи, і з періоду пізнього матріархату були вдома молоді, у яких важливе місце займала підготовка до «присвятам» (инициациям) в таку вікову групу.

З появою парній сім'ї відбулася заміна громадського дітей сімейним вихованням. Сім'я на чолі ж із батьком стала масовим органом виховання і дітей. Діти успадковували види занять своїх — землеробство, полювання, скотарство, ремесла.

Безпосередньо беруть участь у усього життя сім'ї, діти набували що їм практичні навички та вміння, засвоювали погляди, уявлення та поняття, моральні вимоги, і норми. Навчання ремесла й мистецтвам, наприклад образотворчому, здійснювалося окремими майстерними майстрами. При поганських святилищах деякі діти могли навчатися найпростішій древньому (пиктографическому) письма. Є дані про те, що у VIII столітті слов'яни користувалися древньої формою листи, «рисами і рёзами», т. е. своєрідним варіантом піктографічного листи.

У зв'язку з класовим розшаруванням суспільства з'являється нерівне виховання для дітей різних соціальних верств. Так, відповідно до свідоцтв літописі в Х столітті у княжих будинках з'являються спеціальні особи на виховання і навчання княжих дітей, зокрема і військового мистецтва

93.Зародження та розвиток освіти, письма в період формування державності для розвитку дипломатичних стосунків із іншими країнами. Виникнення й розвиток письма у східних слов’ян

        Найвищим досягненням східних слов’ян у ранньофеодальний період було створення буквенно-звукової графіки письма, яка стала однією з основ виникнення шкільного навчання. Але формуванню азбуки передували тривалі пошуки. Давня східнослов’янська язичницька культура була безписемною, знання, як правило, передавались усним шляхом. Є свідчення, що предки східних слов’ян використовували особливі письмена "риски і різі". Назва витікає від способу нанесення знаків цього письма. Їх вирізували на дереві, бересті, стінах і ін. Це письмо було примітивне і являло собою різновид піктографії. Історичні джерела свідчать, що у IХ-Х ст. східні слов’яни вже використовували буквенно-звукову систему письма, і не тільки в релігійних цілях, а й для потреб торгівлі й ремесла. Такою системою письма була глаголиця. Глаголиця – це азбука, де звуки слов’янської мови передавалися грецькими буквами. Причому, вона була без "устрою", тобто не всі типові звуки слов’янської мови мали відповідні письмові знаки. 855 року Кирило модернізував глаголицю, пристосувавши її до звукової системи східнослов’янської мови. Нову азбуку названо кирилицею. Близькість її до старої азбуки полегшувало оволодіння нею.

Найважливішими чинниками, які сприяли зародженню і поширенню у кінці VII-IX ст. писемної культури у східних слов’ян, були:

– становлення феодального способу виробництва;

– піднесення ремесла і торгівлі, особливо зовнішньої;

– зростання міст як центрів економічного, культурного і політичного життя;

– виникнення перших державних утворень. У 882 р. східнослов’янські князівства консолідуються в єдину державу – Київську Русь.        

Міжнародні зв’язки КР за князів Володимира і Ярослава

Початок нового етапу розквіту і піднесення пов*язаний з князюванням Володимира Великого. Він виявив себе як мужній воїн, авторитетний політик, тонкий дипломат. Він установив дружні стосунки з : Поляками Мадярами Чехами. В основі його західної орієнтації- прагнення підпорядкувати собі головні торгові шляхи на захід, а також прокласти інші шляхи на Константинополь. В наслідок цих надбань володіння Володимира стали найбільшими в Європі, охоплюючи 800 тис. км. квадрат. Та найбільше досягнення Володимира- запроваджня християнства на Русі. Та це пояснювалося насамперед політичними причинами: У 987  за допомогу Візінтії Володимир вимагав видати за нього сестру імператора Анну. Але шлюб із варваром не подобався Візантії, тому Володимир повинен хреститися.Ярослав Мудрий-син Володимира. Під час його правління КР пертвор-ся на могутню Європ. державу. Час його правління – час найвищого розквіту і розвитку КР. Всі свої сили він спрямовував на посилення єдності, централізації держави, її європеїзацію.

Зовнішньополіт. діяль-ть Яросл. спир-ся на слово дипломата, а не на меч воїна. Важливе місце у міжнар політиці відіграв. «сімейна дипломатія», тобто уклад-ня вигідних союзів та угод шляхом династ. шлюбів: Сам він був одружений з дочкою швед. короля Інгігердою, син Всеволод- з дочкою віз ант. імператора, Ізяслав-з сестрою поль. князя, Святослав- з дочкою нім. цісаря. Три доньки заміж за європ. королів: франц., норвезь., угорськ. «Сімейна дипломатія» Я. Мудрого дала змогу йому стати впливовим європ. політиком, якого історики часто називають «тестем європи»