- •2015-2016 Навчальний рік
- •2015-2016 Навчальний рік
- •Передмова
- •Структурований план підготовки з дисципліни «хірургія» за модулем 1. «невідкладна абдомінальна хірургія та проктологія»
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізикальне обстеження:
- •3.Додаткові дослідження:
- •6.Організаційно-лікувальна тактика:
- •5.Клінічний діагноз:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача №5
- •Задача №6
- •Задача №7
- •Задача №8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Методична розробка
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Обстеження грижового випинання та грижових воріт:
- •2. Дослідження пахових кілець пальцем та визначення симптому “кашльового поштовху”:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Аналіз рентгенограм при защемленій грижі.
- •2. Симптом відхилення калитки.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Задача № 6
- •Задача № 7
- •Задача № 8
- •Задача № 9
- •Задача №10
- •Задача №11
- •Задача №12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномонічних симптомів гострого апендициту:
- •2. Аналіз клінічних показників крові і сечі при гострих запальних захворюваннях орга-
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномонічних симптомів:
- •1. Гострого холециститу:
- •2. Аналіз біохімічних показників крові при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4.Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномонічних симптомів:
- •1. Гострого панкреатиту:
- •2. Аналіз біохімічних показників сечі при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4.Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Гострому абдомінальному запальному синдрому» (індивідуальні клінічні завдання): Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №5
- •Задача №6
- •Задача №7
- •Задача №8
- •Задача №9
- •Задача №10
- •Задача №11
- •Задача №12
- •1.Опитування
- •Послідовність проявлення інших симптомів:
- •1.Активність кровотечі за Forest (ендоскоічна картина):
- •2.Ступінь важкості крововтрати:
- •Особливості обстеження хворих з гострою та хронічною кровотечею в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту:
- •2.Об’єктивне дослідження
- •3.Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень
- •4.Диференційний діагноз
- •5.Клінічний діагноз
- •6.Організаційно-лікувальна тактика
- •1. Визначення групи крові за системою ab0 за допомогою моноклональних антитіл:
- •2. Проби на сумісність
- •Техніка
- •Техніка
- •Особливості обстеження хворих з гострою та хронічною кровотечею в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту:
- •1.Опитування
- •Послідовність проявлення інших симптомів:
- •2.Об’єктивне дослідження
- •3.Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень
- •4.Диференційний діагноз
- •5.Клінічний діагноз
- •6.Організаційно-лікувальна тактика
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Синдрому кровотечі в порожнину шлунково-кишкового тракту» (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •2. Визначення патогномонічних симптомів: Валя, Шланге, Обуховської лікарні.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Література Базова:
- •1. Визначення симптомів Склярова, Ківуля.
- •2. Декомпресія тонкої і товстої кишки інтубаційним зондом.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Література Базова:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Синдрому гострої кишкової непрохідності» (індивідуальні клінічні завдання): задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Задача № 6
- •Задача № 7
- •Задача № 8
- •Задача № 9
- •Задача № 10
- •Задача № 11
- •Задача № 12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення рівня дегідратації при перитоніті (проба за Шелестюком)
- •2. Визначення симптому Щьоткіна-Блюмберга.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Аналіз оглядових рентгенограм при перитоніті та перфорації порожнинного органу
- •2. Проведення проби Неймарка
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Перитонеального синдрому» (індивідуальні клінічні завдання): задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1.Обстеження періанальної області:
- •2.Пальцеве дослідження прямої кишки:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Синдрому гострого болю в періанальній ділянці » (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Дослідження прямої кишки ректальним дзеркалом:
- •2. Ректороманоскопія:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Синдрому випадання прямої кишки» (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Порядок підготовки хворого до виконання фіброколоноскопії та ірригографії:
- •2. Аналіз ірригограм (при неспецифічному виразковому коліті та хворобі Крона):
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Діарейно-запального синдрому» (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Система групи крові аво
- •Визначення групової приналежності крові за системою ав0
- •1. Методи визначення групи крові:
- •Визначення групи крові за цоліклонами (тест - реагентами) анти -а и анти -в
- •Визначення груп крові за допомогою цоліклонів
- •Антигенна система резус-фактора
- •Методи визначення резус - приналежності крові
- •2. Трактування результатів дослідження:
- •Показання й протипоказання до переливання крові (компонентів і препаратів) у наш час необхідно переливати тільки одногрупну (по системі ав0) і однорезусну кров!
- •1. Показання до гемотрансфузії:
- •2. Протипоказання до гемотрансфузії:
- •Методи переливання крові
- •1. Непрямий метод переливання:
- •2. Прямий метод переливання крові:
- •5. Аутогемотрансфузія:
- •Техніка переливання крові
- •Порядок дій лікаря при переливанні крові
- •Обов'язкові дослідження при переливанні крові
- •1. Збір трансфузійного анамнезу:
- •2. Перед кожним переливанням необхідно:
- •3. Макроскопічна оцінка придатності трансфузійного середовища:
- •4. При кожному переливанні крові необхідно провести ізосерологічні реакції й проби на сумісність:
- •Техніка
- •Проба на сумісність крові (еритроцитів) за резус-фактором Rh0(d)(теплова проба на резус-сумісність) Техніка
- •5. Проведення операції гемотрансфузії:
- •Методична розробка підсумкового контролю знань за модулем 1 “Невідкладна абдомінальна хірургія та проктологія”
- •1. Загальні принципи розпізнавання та формування клінічного діагнозу
- •2. Невідкладна абдомінальна хірургія
- •2. Невідкладна проктологія
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Алфавитно-предметний покажчик
- •Довідково-інформаційні дані для підготовки до занять (диференційні таблиці): Диференційна діагностика косої і прямої пахових гриж
- •Диференційно-діагностична таблиця гострого апендициту (епігастральна стадія)
- •Диференційно-діагностична таблиця гострого апендициту в стадії місцевих проявів
- •Диференційна діагностика гострого холециститу (проста форма)
- •Диференційна діагностика гострого холециститу (деструктивна форма)
- •Диференційна діагностика кровотеч із верхніх і нижніх відділів шлунково-кишкового тракту
- •Диференційна діагностика кровотеч з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту
- •Диференційна діагностика кровотеч з нижніх відділів шлунково-кишкового тракту
- •Диференційно-діагностична таблиця перфоративної виразки в стадії шоку
- •Диференційна діагностика термінальної стадії розлитого перитоніту
- •Диференційно-діагностична таблиця видів гострої непрохідності кишечника
- •Диференційна діагностика обтураційної непрохідності кишечника
- •Диференційна діагностика жовтяниць
- •Диференційно-діагностична таблиця механічної жовтяниці різної етіології
1. Обстеження грижового випинання та грижових воріт:
Обстеження виконується в положенні стоя та в горизонтальному положенні (для цього необхідно звільнити живіт та верхню третину стегон від одягу). При огляді випинання оцінюють його локалізацію, розміри, зміни з боку шкіри та вправимість при зміні положення пацієнта. При пальпації грижового випинання визначають консистенцію вмісту грижі (почуття пружноеластичної консистенції буде при находженні в грижовому мішку кишкової петлі, а почуття м`якої консистенції буде давати великий сальник).
При пальпації грижового випинання в горизонтальному положенні хворого визначають вправимість грижового вмісту в черевну порожнину. Під час вправлення великої грижі можно почути характерне урчання в кишечнику. Після вправлення вмісту грижі пальцем, що введений у грижові ворота, визначають розмір та форму зовнішнього отвору грижових воріт.
2. Дослідження пахових кілець пальцем та визначення симптому “кашльового поштовху”:
Проводять огляд всієї пахової ділянки в положенні хворого стоячи, а потім – лежачі на спині. При такому обстеженні можна побачити в паховій ділянці випинання передньої стінки черева. Таке випинання збільшується в розмірах при надуванні черева і зменьшується при його втягуванні. Особливо помітне зменшення випинання при обстеженні хворого в положенні лежачі на спині. В цьому положенні випинання може самостійно вправитись в черевну порожнину, а інколи хворий може сам заправляти його руками.
Дослідження пахових кілець проводять другим, або п`ятим пальцями правої руки. При обстеженні жінок вводять вказівний палець в пахове кільце через кожу в центрі грижового випинання, а у чоловіків краще проводити палець через стінку калитки в напрямку зовнішнього отвору пахового каналу. При введені пальця в зовнішній отвір пахового каналу звертають увагу на розмір цього отвору. В нормі він може пропускати лише кінчік п`ятого пальця. При наявності грижі отвір значно розширений і може пропускати навіть два і більше пальців. В паховому каналі можна відчути наявність грижового мішку з вмістом, який частіше буває м`яким. Якщо пропальпувати грижовий мішок важко, тоді хворому пропонують відкашлятись і при цьому будуть відчуватися поштовхи грижового мішка в кінчік пальця, який знаходиться в паховому каналі - позитивний симптом “кашльового поштовху”.
Огляд та пальпація пахової ділянки і пахового каналу дозволяє відрізнити косу пахову грижу від прямої пахової грижі та стегнової грижі, а також від хвороб, які можуть проявлятися симптомами, що також характерні для пахової грижі.
Пряма пахова грижа має овальну форму, буває частіше у людей похилого віку, нерідко двобічною, і у чоловіків майже ніколи не опускається в калитку. При косій паховій грижі випинаня має продовгувату форму, розміщується косо за ходом пахового каналу, часто опускається в калитку. Половина калитки, в яку опускається грижа, збільшена, шкіра її розтягнута, а статевий орган зміщений в протилежний бік. При пальцевому дослідженні пахового каналу можна виявити пульсацію нижньої епігастральної артерії. Якщо вона пальпується ззовні від грижового мішка, то це – пряма пахова грижа, а якщо до середини від нього – коса. Відмінністю пахової грижі від стегнової є те, що перша розташовується над паховою зв`язкою, а друга – під нею.
Крім огляду та пальпації при дослідженні гриж можуть використовуватись перкусія і аускультація, які дозволяють визначити в її вмісті наявність порожнинного органу (кишки) – при перкусії тимпанічний звук, при вислуховуванні – шуми перистальтики. У разі знаходження в грижовому мішку сальника чи сечового міхура перкусія дає тупий звук, не буде чути шумів перистальтики при аускультації.
Особливості обстеження хворих з синдромом грижового випинання:
