1. Аналіз оглядових рентгенограм при перитоніті та перфорації порожнинного органу

Безконтрастне рентгенологічне дослідження повинно виконуватись при мінімальній підозрі на гостре хірургічне захворювання та при травмі органів черевної порожнини. Виконується в положенні хворого стоя. На оглядовій рентгенограмі черевної порожнини звертають увагу на тотальне затінення, яке пізніше утворює горизонтальний рівень рідини з газовим пузирем, або множинні кульки газу на місці виникнення перитоніту, а потім переходять до піддіафрагмального простору, де зливаючись утворюють великий пузир воздуху з горизонтальним рівнем. Перфорація або розрив порожнинних органів черевної порожнини утворює вільний газ в черевній порожнині під куполами діафрагми у вигляді серповидної полоски.

2. Проведення проби Неймарка

При наявності клінічних даних перфоративної виразки і відсутності вільного газу в черевній порожнині проводять пневмо­гастрографію (проба Неймарка):

- при положенні хворого на лівому боці в його шлунок вводять зонд;

- через зонд у шлунок вводять шприцом Жане 500 мл повітря;

- після введення повітря хворому роблять пов­торно оглядову рентгенограму черевної порож­нини (при навності газу під куполом діафрагми підтверджують перфорацію);

Особливості обстеження хворих з перитонеальним синдромом:

1. При опитуванні хворого необхідно визначити:

Скарги на:

А) Біль:

1.локалізація болю (права половина черева, праве підребер’я, ліва половина черева, ліве підребер’я, права здухвинна ділянка, епігастрій, інші ділянки, по всьому череву)

2.інтенсивність болю (слабкий, помірний, сильний)

3.іррадіація болю (в праве стегно, в поперекову ділянку, в зовнішні статеві органи, праве плече і інш.)

4.характер болю (постійний, переймоподібний, оперізуючий – симптом Блайса), зв`язок з актом дефекації, рухом, кашлем

5.чи були аналогічні напади болю раніше

Б) Послідовно виявляються інші скарги:

1.особливості відходження калу і газів, характер стулу –нормальний, пронос, затримка

2.нудота, блювота (одноразова, багаторазова), чи наступає полегшення після блювання

3.здуття черева

4.зміни температури тіла (в яких межах підвищена)

5.зміни з боку інших органів та систем

Анамнез захворювання та життя:

А) Дата і час початку захворювання:

З чим пов`язує початок захворювання (на тлі повного здоров’я або після приймання їжі та її характером – м’ясна, рослинна, погрішність у дієті, зловживання алкоголем; фізичним перевантаженням, положенням тіла), попередня локалізація болю, початок гострий або раптовий

Б) Коли і куди звернувся за медичною допомогою:

1.яке отримував лікування до надходження в клініку, його ефективність

2.коли доставлений в лікарню (дата, година)

В) Можливі інші причини виникнення захворювання

Г) Умови життя та праці, що могли зумовити виникнення захворювання

Д) У жінок – акушерсько-гінекологічний анамнез:

1.кількість вагітностей

2.кількість родів

3.дата останніх місячних

4.чи були останні місячні вчасно