Задача № 10

Хворий Ж., 42 років, надійшов в приймальне відділення зі скаргами на переймиподібний біль в череві, блювоту, здуття черева, не відходження калу і газів, сухість в роті. Із анамнезу відомо, що у хворого за 5 годин до надходженні його в лікарню зненацька з׳явився переймиподібний різкий біль в череві, перестали відходити кал і гази, була багаторазова блювота.

При обстеженні: загальний стан хворого тяжкий, він неспокійний, часто змінює положення в ліжку, стогне, блідий, визначається акроціаноз. Пульс 110 уд. за 1 хв., АТ= 90/60 мм. рт. ст. Язик сухий, обложений білим нальотом. Живіт помірно здутий. В мезогастральній ділянці праворуч від пупка пальпується овальної форми щільно–еластичне, болюче утворення, перкуторно над яким визначається тимпаніт. Перистальтика кишок резонуюча, з металевим відтінком. Симптоми подразнення очеревини сумнівні. При пальцьовому дослідженні прямої кишки виявилось, що вона пуста, роздута.

Задача № 11

Хворий Р., 67 років, скаржиться на на помірний перейми подібний біль в животі, затримку стула і газів. Із анамнезу: декілька років страждає запорами, за 2 доби до надходження в клініку з׳явився помірний біль в нижніх відділах черева, який прийняв переймиподібний характер, перестали відходити гази і кал.

При обстеженні: загальний стан хворого середньої тяжкості. Пульс 98 уд. за 1 хв., АТ=145/80 мм рт.ст. Язик обкладений білим нальотом, сухуватий. Живіт асиметричний, права половина черева здута, ліва – запала. При пальпації - живіт м׳який, декілька болючий в правій половині, де пальпується щільно-еластичної консистенції утворення, розмірами 8х9 см. Позитивний симтом ″шум плескоту″. Симптомів подразнення очеревини немає. При аускультації - перистальтика ослаблена. При пальцьовому дослідженні прямої кишки – тонус сфінктера ослаблений, ампула пуста, роздута.

Задача № 12

Хворий З., 64 років, надійшов в приймальне відділення лікарні зі скаргами на переймиподібний біль в череві, невідходження калу і газів, здуття черева, нудоту. Із анамнезу відомо, що хворий на протязі останніх 9-ти місяців відмічає затруднення при акті дефекації, періодично з׳являлись в калі слиз і сліди темної крові. За добу до надходження в лікарню з׳явився переймподібний біль в череві, перестали відходити гази і кал.

При обстеженні: загальний стан хворого середньої тяжкості. Пульс 86 уд. за 1 хв., АТ=135/70 мм рт.ст. Язик сухуватий, обкладений білим нальотом. Живіт помірно здутий, симетричний. При пальпації – живіт м׳який, помірно болючий нижче рівня пупка зліва, симптомів подразнення очеревини немає. При аускультації - вислуховуються посилені кишкові шуми. При пальцьовому дослідженні прямої кишки патології не виявлено.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття

Тема № 11.

«Перитоніальний синдром:

Загальні поняття про причини розвитку перитонеального синдрому: гострий перитоніт в наслідок прогресування гострих запальних захворювань органів черевної порожнини»

Модуль 1. Невідкладна абдомінальна хірургія та проктологія.

Змістовий модуль 2. Невідкладна абдомінальна хірургія.

Тема № 11. Перитонеальний синдром в наслідок прогресування гострих запальних захворювань органів черевної порожнини.

Визначення: Перитонеальний синдром виникає як ускладнення, а точніше закономірний наслідок, або етап негативного розвитку різних гострих хірургічних захворювань і травм органів черевної порожнини. При підозрі на виникнення перитонеальногно синдрому хворому показана термінова консультація хірурга, а при його підтвердженні - термінова госпіталізація в хірургічне відділення для дообстеження та виконання ургентної операції.

Найбільш частими причинами перитонеального синдрому є перфорація шлунку та дванадцятипалої кишки, перфорація тонкої та товстої кишок, деструктивні форми гострого апендициту, гострого холециститу, гострого панкреатиту (панкреонекроз), гостра кишкова непрохідність.

Загальні поняття та причини розвитку перитонеального синдрому:

Гострий перитоніт – Виділяють первинний, при якому мікрофлора потрапляє в очеревину гематогенним або лімфогенним шляхом, і вторинний, який є ускладненням різних хірургічних захворювань та пошкоджень органів черевної порожнини. За причинами виникнення вторинний перитоніт поділяють на травматичний, післяопераційний, перфоративний, запальний. За стадіями виділяють реактивну, токсичну та термінальну. За характером ексудату: сировинний, фібринозний, гнійний, гнильний, геморагічний та змішаний. За характером мікрофлори: аеробний (стафілокок, стрептокок, кишкова паличка та ін.); анаеробний (бактероїди, пептококи та ін.); змішаний (асоціації різних мікроорганізмів). За перебігом: гострий, хронічний, повільноперебігіючий. За розповсюдженістю: відмежований, невідмежований, що поділяється на місцевий, дифузний, розлитий і загальний. Ступені тяжкості перитоніту: І ступінь – легкий, ІІ ступінь – середньої тяжкості, ІІІ-А ступінь – тяжкий, ІІІ-Б ступінь – вкрай тяжкий та ІV ступінь – термінальний.

Кінцеві цілі навчання за учбовим елементом:

1.Формування попереднього діагнозу

2.Діагностична програма та аналіз одержаних даних

3.Диференційний діагноз (перелік захворювань, диф. діагностичні таблиці з аналізом)

4.Клініко-статистична класифікація захворювання та клінічний діагноз

5.Програма лікування:

А) Терміновість госпіталізації

Б) Терміновість операції

В) Передопераційна підготовка

Г) Знеболення

Д) Післяопераційне лікування

Е) Реабілітація хворих

Мета практичного заняття: Встановити рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок студентами в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики за темою – Загальні поняття про причини розвитку перитонеального синдрому: Гострий перитоніт в наслідок гострих запальних захворювань органів черевної порожнини, яка відноситься до перитонеального синдрому.

Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:

1.Тестовий контроль знань (комп’ютерний контроль знань за 30 тестовими задачами)

2.Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за питаннями:

• обґрунтування попереднього діагнозу

• визначення діагностичної програми та аналіз отриманих даних

• проведення диференційної діагностики

• формування клінічного діагнозу

• визначення програми лікування

3.Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:

• визначення рівня дегідратації при перитоніті (проба за Шелестюком)

• визначення симптому Щьоткіна-Блюмберга.