Структурований план підготовки з дисципліни «хірургія» за модулем 1. «невідкладна абдомінальна хірургія та проктологія»

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них				Рік навчання	Вид контролю
	Всього	Аудиторних		СРС
		Лекцій	Практичних занять
Модуль 1: Невідкладна абдомінальна хірургія та проктологія Змістових модулів 3: 1. Загальні принципи розпізнавання та формування клінічного діагнозу 2. Невідкладні хірургічні захворювання органів черевної порожнини 3. Невідкладні хірургічні захворювання ободової і прямої кишки та періанальної ділянки	150 год. 5,0 кредитів	20	54 Семінар - 6	67	4	Поточний, модульний контроль
Підсумковий модульний контроль			3 год.

Примітка: 1 кредит ECTS - 30 годин; аудиторне навантаження – 56,7%, СРС –43,3%.

Під час навчання студентів на циклі проводиться лікарська виробнича практика з

хірургії (помічник лікаря стаціонару) у відділеннях хірургічного профілю баз кафедри, що відображено в щоденному розкладі роботи студентів з 8.00 до 16.00.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття

Тема № 1.

«Ввідне заняття з дисципліни «Хірургія»

Модуль 1. Невідкладна абдомінальна хірургія та проктологія.

Змістовий модуль 1. Загальні принципи розпізнавання та формування клінічного діагнозу.

Тема № 1. Ввідне заняття з дисципліни “Хірургія”.

Визначення: Хірургія вивчає на 4-му курсі найбільш розповсюдженні хірургічні захворювання травного каналу та органів черевної порожнини з особливостями їх клінічного перебігу на підставі засвоєння методики об`єктивного обстеження хворого і формування попереднього діагнозу, розробки діагностичної програми, проведення диференціальної діагностики, формування клінічного діагнозу та визначення програми лікування з урахуванням клініко-статистичних класифікацій в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики.

Проведення курації згідно методик опитування, фізикальних методів обстеження, призначення додаткових методів дослідження та їх аналіз, проведення диференціального діагнозу, формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичних класифікацій та обґрунтування лікувальної тактики.

Вхідний контроль залишкового рівня знань:

Визначення: Залишковий рівень знань студентів, які вони отримали на І-ІІІ курсах навчання, є підґрунтям подальшого оволодіння теоретичними знаннями та практичними навичками з хірургії в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики.

Методики курації хворого, формування діагнозу та визначення лікувальної тактики:

1. Методика опитування та фізикального обстеження хворого – алгоритм збирання скарг хворого, історії захворювання та історії життя, якщо вона впливає на виникнення або перебіг хвороби, огляд хворого, виконання пальпації, перкусії та аускультації.

2. Методика формування попереднього діагнозу – алгоритм обґрунтування попереднього діагнозу на підставі опитування хворого (скарг, історії захворювання і життя) та даних фізикального обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація).

3. Методика розробки діагностичної програми – алгоритм призначення необхідних для уточнення діагнозу, визначення стану хворого до початку лікування, контролю ефективності лікування, що проводиться, додаткових досліджень (лабораторні; інструментальні: езофагогастродуоденоскопія, ректороманоскопія, фіброколоноскопія та інш.; рентгенологічні: оглядова, контрасна рентгенографія, РХПГ та інш.; УЗД) та консультацій

суміжних фахівців з аналізом отриманих результатів.

4. Методика проведення диференціального діагнозу – алгоритм визначення переліку схожих захворювань для диференціальної діагностики, складання диференціально-діагностичних таблиць та їх аналіз з урахуваннях подібних і порівнянням різних клінічних проявів та результатів додаткових досліджень.

5. Методика формування клінічного діагнозу – принципи оцінки отриманих даних фізикального обстеження і додаткового дослідження хворого з формуванням клінічного діагнозу при використанні клініко-статистичної класифікації захворювання.

6. Методика визначення лікувальної програми – алгоритм визначення необхідності госпіталізації для ургентного чи планового оперативного втручання (показання до операції, передопераційна підготовка, післяопераційне ведення хворого), або можливість амбулаторного лікування з наведенням груп препаратів та їх дії.

Курація студентами хворих на клінічних кафедрах має за мету:

1. Закріпити вміння збирання скарг, анамнезу та з`ясування фізичного стану хворого.

2. Оволодіти методом диференціального діагнозу, оформлення розгорнутого клінічного діагнозу.

3. З`ясувати етіологію та патогенез захворювань внутрішніх органів і навчитися викладати ці питання.

4. Засвоїти принципи етіологічної, патогенетичної терапії та профілактики захворювань, методи їх дієтичного, медикаментозного, хірургічного, фізіотерапевтичного та санаторно - курортного лікування, а також рецептуру використаних препаратів.

5. Оволодіти методикою прогнозування перебігу захворювання.

6. Удосконалити вміння оформлення облікового медичного документа на хірургічного стаціонарного хворого.

Кінцеві цілі навчання на практичному занятті:

1. Знати обсяг та особливості навчальної програми з дисципліни «Хірургія» за модулем 1 «Абдомінальна хірургія»

2. Знати склад викладачів кафедри хірургії № 1, порядок роботи кафедри, правила поведінки та навчання на кафедрі

3. Знати перелік та складову частину відділень клінічної бази кафедри, порядок роботи, правила поведінки та навчання на клінічній базі

4. Визначити залишковий рівень знань за І-ІІІ курси

5. Знати:

А) Методику опитування та фізикального обстеження хворого

Б) Методику формування попереднього діагнозу

В) Методику розробки діагностичної програми та оцінки отриманих даних

Г) Методику проведення диференціального діагнозу

Д) Методику формування клінічного діагнозу з урахуванням клініко-статистичних класифікацій

Ж) Методику визначення лікувальної програми

Мета практичного заняття: Досягти необхідний рівень теоретичних знань методики курації хворого, формування діагнозу та визначення лікувальної тактики в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики для ввідного заняття з дисципліни «Хірургія» після знайомства з кафедрою, клінічною базою та отримавши залишковий рівень знань за І-ІІІ курси. Практично підтвердити досягнутий рівень знань при курації хворого.

Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:

1. Тестовий контроль залишкового рівня знань за 20 тестовими задачами з дисциплін І-ІІІ курсів

2. Теоретичне опитування кожного студента з методики курації хворого, формуванню діагнозу та визначенню лікувальної тактики, з отриманням оцінки

3. Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:

• опитування хворого (збирання скарг, анамнезу хвороби та анамнезу життя)

• фізикальне обстеження хворого (огляд, пальпація, перкусія, аускультація) на медичному тренажері (манекені), студенті-волонтері, хворому.