- •2015-2016 Навчальний рік
- •2015-2016 Навчальний рік
- •Передмова
- •Структурований план підготовки з дисципліни «хірургія» за модулем 1. «невідкладна абдомінальна хірургія та проктологія»
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізикальне обстеження:
- •3.Додаткові дослідження:
- •6.Організаційно-лікувальна тактика:
- •5.Клінічний діагноз:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача №5
- •Задача №6
- •Задача №7
- •Задача №8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Методична розробка
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Обстеження грижового випинання та грижових воріт:
- •2. Дослідження пахових кілець пальцем та визначення симптому “кашльового поштовху”:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Аналіз рентгенограм при защемленій грижі.
- •2. Симптом відхилення калитки.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Задача № 6
- •Задача № 7
- •Задача № 8
- •Задача № 9
- •Задача №10
- •Задача №11
- •Задача №12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномонічних симптомів гострого апендициту:
- •2. Аналіз клінічних показників крові і сечі при гострих запальних захворюваннях орга-
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномонічних симптомів:
- •1. Гострого холециститу:
- •2. Аналіз біохімічних показників крові при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4.Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномонічних симптомів:
- •1. Гострого панкреатиту:
- •2. Аналіз біохімічних показників сечі при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4.Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Гострому абдомінальному запальному синдрому» (індивідуальні клінічні завдання): Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №5
- •Задача №6
- •Задача №7
- •Задача №8
- •Задача №9
- •Задача №10
- •Задача №11
- •Задача №12
- •1.Опитування
- •Послідовність проявлення інших симптомів:
- •1.Активність кровотечі за Forest (ендоскоічна картина):
- •2.Ступінь важкості крововтрати:
- •Особливості обстеження хворих з гострою та хронічною кровотечею в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту:
- •2.Об’єктивне дослідження
- •3.Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень
- •4.Диференційний діагноз
- •5.Клінічний діагноз
- •6.Організаційно-лікувальна тактика
- •1. Визначення групи крові за системою ab0 за допомогою моноклональних антитіл:
- •2. Проби на сумісність
- •Техніка
- •Техніка
- •Особливості обстеження хворих з гострою та хронічною кровотечею в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту:
- •1.Опитування
- •Послідовність проявлення інших симптомів:
- •2.Об’єктивне дослідження
- •3.Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень
- •4.Диференційний діагноз
- •5.Клінічний діагноз
- •6.Організаційно-лікувальна тактика
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Синдрому кровотечі в порожнину шлунково-кишкового тракту» (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •2. Визначення патогномонічних симптомів: Валя, Шланге, Обуховської лікарні.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Література Базова:
- •1. Визначення симптомів Склярова, Ківуля.
- •2. Декомпресія тонкої і товстої кишки інтубаційним зондом.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Література Базова:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Синдрому гострої кишкової непрохідності» (індивідуальні клінічні завдання): задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Задача № 6
- •Задача № 7
- •Задача № 8
- •Задача № 9
- •Задача № 10
- •Задача № 11
- •Задача № 12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення рівня дегідратації при перитоніті (проба за Шелестюком)
- •2. Визначення симптому Щьоткіна-Блюмберга.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Аналіз оглядових рентгенограм при перитоніті та перфорації порожнинного органу
- •2. Проведення проби Неймарка
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Перитонеального синдрому» (індивідуальні клінічні завдання): задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1.Обстеження періанальної області:
- •2.Пальцеве дослідження прямої кишки:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Синдрому гострого болю в періанальній ділянці » (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Дослідження прямої кишки ректальним дзеркалом:
- •2. Ректороманоскопія:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Синдрому випадання прямої кишки» (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Порядок підготовки хворого до виконання фіброколоноскопії та ірригографії:
- •2. Аналіз ірригограм (при неспецифічному виразковому коліті та хворобі Крона):
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Діарейно-запального синдрому» (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Система групи крові аво
- •Визначення групової приналежності крові за системою ав0
- •1. Методи визначення групи крові:
- •Визначення групи крові за цоліклонами (тест - реагентами) анти -а и анти -в
- •Визначення груп крові за допомогою цоліклонів
- •Антигенна система резус-фактора
- •Методи визначення резус - приналежності крові
- •2. Трактування результатів дослідження:
- •Показання й протипоказання до переливання крові (компонентів і препаратів) у наш час необхідно переливати тільки одногрупну (по системі ав0) і однорезусну кров!
- •1. Показання до гемотрансфузії:
- •2. Протипоказання до гемотрансфузії:
- •Методи переливання крові
- •1. Непрямий метод переливання:
- •2. Прямий метод переливання крові:
- •5. Аутогемотрансфузія:
- •Техніка переливання крові
- •Порядок дій лікаря при переливанні крові
- •Обов'язкові дослідження при переливанні крові
- •1. Збір трансфузійного анамнезу:
- •2. Перед кожним переливанням необхідно:
- •3. Макроскопічна оцінка придатності трансфузійного середовища:
- •4. При кожному переливанні крові необхідно провести ізосерологічні реакції й проби на сумісність:
- •Техніка
- •Проба на сумісність крові (еритроцитів) за резус-фактором Rh0(d)(теплова проба на резус-сумісність) Техніка
- •5. Проведення операції гемотрансфузії:
- •Методична розробка підсумкового контролю знань за модулем 1 “Невідкладна абдомінальна хірургія та проктологія”
- •1. Загальні принципи розпізнавання та формування клінічного діагнозу
- •2. Невідкладна абдомінальна хірургія
- •2. Невідкладна проктологія
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Алфавитно-предметний покажчик
- •Довідково-інформаційні дані для підготовки до занять (диференційні таблиці): Диференційна діагностика косої і прямої пахових гриж
- •Диференційно-діагностична таблиця гострого апендициту (епігастральна стадія)
- •Диференційно-діагностична таблиця гострого апендициту в стадії місцевих проявів
- •Диференційна діагностика гострого холециститу (проста форма)
- •Диференційна діагностика гострого холециститу (деструктивна форма)
- •Диференційна діагностика кровотеч із верхніх і нижніх відділів шлунково-кишкового тракту
- •Диференційна діагностика кровотеч з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту
- •Диференційна діагностика кровотеч з нижніх відділів шлунково-кишкового тракту
- •Диференційно-діагностична таблиця перфоративної виразки в стадії шоку
- •Диференційна діагностика термінальної стадії розлитого перитоніту
- •Диференційно-діагностична таблиця видів гострої непрохідності кишечника
- •Диференційна діагностика обтураційної непрохідності кишечника
- •Диференційна діагностика жовтяниць
- •Диференційно-діагностична таблиця механічної жовтяниці різної етіології
1. Порядок підготовки хворого до виконання фіброколоноскопії та ірригографії:
Фіброколоноскопія (або відеоколоноскопія) – метод візуального дослідження товстої кишки, який виконується з діагностичною та лікувальною метою.
Ірригографія (-скопія) – метод контрастного рентгенологічного дослідження товстої кишки після введення суміші барію через клізму.
Підготовка хворого до цих досліджень вимагає очищення товстої кишки від калового вмісту, рідини та слизу. Для цього використовують безшлакову дієту, механічне очищення кишки проносними чинниками, клізмами та сучасними лікарськими препаратами.
Із проносних використовують хімічні чинники: касторову олію (60-80 мл), сенну (140 мг), магнію сульфат (125-250 мл 25% розчину за добу до обстеження), манніт (до 1500 мл 5% розчину за 4-5 годин до обстеження) та сольові розчини.
У хворих без функціональних змін о 15-17 годинах напередодні дослідження призначають 30-60 мл касторової олії, після акту дефекації пацієнту виконують дві очисні клізми обсягом по 1,0-1,5 літру кожна водою кімнатної температури з інтервалом в 1-2 години, а в день дослідження ранком виконують ще дві клізми такого ж обсягу.
Дослідження можна виконувати не раніше ніж через 2 години після останньої клізми. Цей термін потрібен для того, щоб зникли або зменшились явища роздратування слизової оболонки кишечнику, та виділились залишки введеної рідини.
При захворюваннях, що супроводжуються закрепами необхідна багатоденна підготовка дієтою в поєднанні з проносними чинниками, очисними та сифонними клізмами, а у хворих з посиленою моторною функцією кишки та частим стільцем проносні чинники застосовувати не слід і можна обмежитись очисними клізмами.
Найбільш ефективною підготовкою до колоноскопії та ірригографії є використання сучасного препарату Ендофальк за наступною схемою: 6 пакетиків розчиняють у 3 літрах води і випивають по 1 літру розчину за кожну годину з перервами 15-30-60 хвилин напередодні дослідження. Також можливе використання препаратів Фліт Фосфо-сода та Фортранс.
У більшості пацієнтів нема необхідності в проведенні анестезії періанальної ділянки та анального каналу перед виконанням дослідження, однак, можна застосовувати аплікації знеболюючих препаратів гель Нефлуан та Луан. У хворих з порушенням психіки, підвищеною нервовою збудженістю, проявами больового синдрому при захворюваннях анальної області, злуковою хворобою в анамнезі, колоноскопію виконують під загальним знеболенням.
2. Аналіз ірригограм (при неспецифічному виразковому коліті та хворобі Крона):
При аналізі ірригограми треба правильно тримати її в руках чи встановити у підключений негатоскоп, орієнтуючись на позначки: літери «П» та «Л».
Необхідно вказати, що перед нами ірригограма, тобто результат контрастного рентгенологічного дослідження товстої кишки після введення суміші барію через клізму.
При підозрі у хворого діагнозу неспецифічний виразковий коліт на рентгенiвських знiмках з боку слизової оболонки кишка буде мати: а) багато мілких дефектів, нагадуватиме «рядно, що побите міллю», тобто вкрита так званими «ґудзиковими виразками»; б) невеликі випинання у бік просвіту - запальні псевдополіпи; в) втрату гаустрацiї - рентгенологічний симптом «садового шлангу» або «перевернутої тютюнової люльки».
При підозрі у хворого діагнозу хвороба Крона на рентгенiвських знiмках з боку слизової оболонки кишка буде мати: а) ділянки нерівних, бугристих випинань у бік просвіту - характерний рельєф «брукiвки»; б) потовщення стiнки кишки, асиметрична зморшкуватiсть брижi, звуження просвiту кишки - стеноз, з так званим рентгенологічним симптомом «кокарди», в) сегментарне розповсюдження по кишцi двох попередніх проявів, між якими є великі відрізки рентгенологічно не зміненого кишечнику – симптом «стрибка кенгуру».
Особливості обстеження хворих з неспецифічним виразковим колітом та хворобою Крона:
