3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:

По швидкій допомозі при підозрі на ускладнені грижі – підрахунок кількості лейкоцитів у крові, потім загальноклінічний аналіз крові з виявленням змін у лейкоцитарній формулі – її зсув вліво, збільшення ШОЕ. Загальноклінічний аналіз сечі (зміни можливі при ковзній грижі з сечовим міхуром у грижовому мішку та при перитоніті). Виконання оглядової рентгенограми черевної порожнини при підозрі на наявність ускладнень грижі (гіперпневматоз, «чаші» Клойбера та затемнення).

4. Диференційний діагноз:

При синдромі грижового випинання проводиться:

-між ускладненими грижами (защемлення, невправимість, запалення, копростаз) та неускладненими;

-між паховими грижами та стегновими

-між паховими грижами та ліпомами, пухлинами, інфільтратами з запаленням лімфатичних вузлів в паховій ділянці, водянкою оболонок яєчка і сім`яного канатика.

5. Клінічний діагноз:

Вказується нозологічна одиниця та форма перебігу захворювання, наявні ускладнення - на підставі клініко-статистичної класифікації (дивись “Уніфіковані клініко-статистичні класифікації хвороб органів травлення”. Відомча інструкція. Дзяк Г.В., Березницький Я.С., Філіпов Ю.О. з співав.- Київ, Дніпро-VAL, 2004).

6. Організаційно-лікувальна тактика:

Визначається необхідність госпіталізації для планового або ургентного оперативного втручання (показання до операції, передопераційна підготовка, післяопераційне ведення хворого з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії).

При лікуванні ускладнених гриж важливе значення має визначення життєздатності защемленої кишки. Ознаки життєздатності кишки: блідо-рожевий колір та блискучість сировинної оболонки, еластичність стінки кишки, наявність перистальтики та пульсації

судин брижі. Якщо заходи що до відновлення життєздатності кишки не приносять результату, виконують резекцію некротичної ділянки кишки, додатково мобілізувавши і видаливши 35-40 см привідної петлі і 15-20 см петлі, що відводить.

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Важливість вивчення перебігу захворювань, що відносяться до синдрому грижового

випинання ?

2. Що виявляють при опитуванні хворого з синдромом грижового випинання ?

3. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з синдромом грижового випинання ?

4. Чому важливо знати дату та час початку захворювання у хворого з синдромом грижового випинання ?

5. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилося хворому з синдромом грижового випинання ?

6. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг синдрому грижового випинання ?

7. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя ?

8. Що виявляють при огляді пахової ділянки ?

9. Чому можливе виникнення випинання в паховій ділянці ?

10. Які зміни можна виявити при пальпації випинання стінки черева ?

11. Які зміни можна виявити при пальцевому дослідженні пахових кілець ?

12. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на защемлену грижу ?

13. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на невправиму грижу ?

14. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на копростаз та запалення грижі ?

15. Особливості фізікального обстеження хворого з підозрою на пахову, стегнову, пупкову та вентральну післяопераційну грижі ?

16. На чому базується обгрунтування попереднього діагнозу захворювань при синдромі грижового випинання ?

17. За якими принципами формується перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ?

18. Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?

19. Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-статистичну класифікацію хвороб ?

20. Що важливо визначити при формуванні лікувальної тактики у хворих з грижами та для попередження синдрому “малої черевної порожнини” ?

Література

Базова:

1. Хірургія. Том ІІ. Підручник за ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г.

Мішалова.- Дніпропетровськ, Дніпро-VAL, 2007.

2. Матеріал лекції.

Додаткова:

1.Методы исследования и манипуляции в клинической медицине. Под ред. Г.В. Дзяка и Я.С. Березницкого.- К.: Здоров`я, 1998.

2.Уніфіковані клініко-статистичні класифікації хвороб органів травлення. Відомча інструкція. Дзяк Г.В., Березницький Я.С., Філіпов Ю.О. з співав.- Київ, Дніпро-VAL, 2004.

3.Методика курації та схема написання навчальної історії хвороби (медичної карти

стаціонарного хворого). Симптоми та синдроми при хірургічних захворюваннях.

Навчально-методичний посібник. Березницький Я.С., Кабак Г.Г., Сулима В.П.

Дніпропетровськ, Антиколостома, 2004.

4.Тоскин К.Д., Жебровский В.В. Грыжи живота. М.: Медицина 1983.

5.Тоскин К.Д., Жебровский В.В. Грыжи брюшной стенки. М.: Медицина 1990.