- •2015-2016 Навчальний рік
- •2015-2016 Навчальний рік
- •Передмова
- •Структурований план підготовки з дисципліни «хірургія» за модулем 1. «невідкладна абдомінальна хірургія та проктологія»
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізикальне обстеження:
- •3.Додаткові дослідження:
- •6.Організаційно-лікувальна тактика:
- •5.Клінічний діагноз:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача №5
- •Задача №6
- •Задача №7
- •Задача №8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Методична розробка
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Обстеження грижового випинання та грижових воріт:
- •2. Дослідження пахових кілець пальцем та визначення симптому “кашльового поштовху”:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Аналіз рентгенограм при защемленій грижі.
- •2. Симптом відхилення калитки.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Задача № 6
- •Задача № 7
- •Задача № 8
- •Задача № 9
- •Задача №10
- •Задача №11
- •Задача №12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномонічних симптомів гострого апендициту:
- •2. Аналіз клінічних показників крові і сечі при гострих запальних захворюваннях орга-
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномонічних симптомів:
- •1. Гострого холециститу:
- •2. Аналіз біохімічних показників крові при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4.Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення патогномонічних симптомів:
- •1. Гострого панкреатиту:
- •2. Аналіз біохімічних показників сечі при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4.Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Гострому абдомінальному запальному синдрому» (індивідуальні клінічні завдання): Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №5
- •Задача №6
- •Задача №7
- •Задача №8
- •Задача №9
- •Задача №10
- •Задача №11
- •Задача №12
- •1.Опитування
- •Послідовність проявлення інших симптомів:
- •1.Активність кровотечі за Forest (ендоскоічна картина):
- •2.Ступінь важкості крововтрати:
- •Особливості обстеження хворих з гострою та хронічною кровотечею в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту:
- •2.Об’єктивне дослідження
- •3.Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень
- •4.Диференційний діагноз
- •5.Клінічний діагноз
- •6.Організаційно-лікувальна тактика
- •1. Визначення групи крові за системою ab0 за допомогою моноклональних антитіл:
- •2. Проби на сумісність
- •Техніка
- •Техніка
- •Особливості обстеження хворих з гострою та хронічною кровотечею в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту:
- •1.Опитування
- •Послідовність проявлення інших симптомів:
- •2.Об’єктивне дослідження
- •3.Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень
- •4.Диференційний діагноз
- •5.Клінічний діагноз
- •6.Організаційно-лікувальна тактика
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Синдрому кровотечі в порожнину шлунково-кишкового тракту» (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •2. Визначення патогномонічних симптомів: Валя, Шланге, Обуховської лікарні.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Література Базова:
- •1. Визначення симптомів Склярова, Ківуля.
- •2. Декомпресія тонкої і товстої кишки інтубаційним зондом.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Література Базова:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Синдрому гострої кишкової непрохідності» (індивідуальні клінічні завдання): задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Задача № 6
- •Задача № 7
- •Задача № 8
- •Задача № 9
- •Задача № 10
- •Задача № 11
- •Задача № 12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Визначення рівня дегідратації при перитоніті (проба за Шелестюком)
- •2. Визначення симптому Щьоткіна-Блюмберга.
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Аналіз оглядових рентгенограм при перитоніті та перфорації порожнинного органу
- •2. Проведення проби Неймарка
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Перитонеального синдрому» (індивідуальні клінічні завдання): задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1.Обстеження періанальної області:
- •2.Пальцеве дослідження прямої кишки:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Синдрому гострого болю в періанальній ділянці » (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Дослідження прямої кишки ректальним дзеркалом:
- •2. Ректороманоскопія:
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Синдрому випадання прямої кишки» (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •1. Порядок підготовки хворого до виконання фіброколоноскопії та ірригографії:
- •2. Аналіз ірригограм (при неспецифічному виразковому коліті та хворобі Крона):
- •1. При опитуванні хворого необхідно визначити:
- •2.Фізікальне обстеження:
- •3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:
- •4. Диференційний діагноз:
- •5. Клінічний діагноз:
- •6. Організаційно-лікувальна тактика:
- •Методична розробка проміжного контролю знань за
- •Письмове вирішення в домашніх умовах клінічного завдання
- •Задачі до «Діарейно-запального синдрому» (індивідуальні клінічні завдання): задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Система групи крові аво
- •Визначення групової приналежності крові за системою ав0
- •1. Методи визначення групи крові:
- •Визначення групи крові за цоліклонами (тест - реагентами) анти -а и анти -в
- •Визначення груп крові за допомогою цоліклонів
- •Антигенна система резус-фактора
- •Методи визначення резус - приналежності крові
- •2. Трактування результатів дослідження:
- •Показання й протипоказання до переливання крові (компонентів і препаратів) у наш час необхідно переливати тільки одногрупну (по системі ав0) і однорезусну кров!
- •1. Показання до гемотрансфузії:
- •2. Протипоказання до гемотрансфузії:
- •Методи переливання крові
- •1. Непрямий метод переливання:
- •2. Прямий метод переливання крові:
- •5. Аутогемотрансфузія:
- •Техніка переливання крові
- •Порядок дій лікаря при переливанні крові
- •Обов'язкові дослідження при переливанні крові
- •1. Збір трансфузійного анамнезу:
- •2. Перед кожним переливанням необхідно:
- •3. Макроскопічна оцінка придатності трансфузійного середовища:
- •4. При кожному переливанні крові необхідно провести ізосерологічні реакції й проби на сумісність:
- •Техніка
- •Проба на сумісність крові (еритроцитів) за резус-фактором Rh0(d)(теплова проба на резус-сумісність) Техніка
- •5. Проведення операції гемотрансфузії:
- •Методична розробка підсумкового контролю знань за модулем 1 “Невідкладна абдомінальна хірургія та проктологія”
- •1. Загальні принципи розпізнавання та формування клінічного діагнозу
- •2. Невідкладна абдомінальна хірургія
- •2. Невідкладна проктологія
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Алфавитно-предметний покажчик
- •Довідково-інформаційні дані для підготовки до занять (диференційні таблиці): Диференційна діагностика косої і прямої пахових гриж
- •Диференційно-діагностична таблиця гострого апендициту (епігастральна стадія)
- •Диференційно-діагностична таблиця гострого апендициту в стадії місцевих проявів
- •Диференційна діагностика гострого холециститу (проста форма)
- •Диференційна діагностика гострого холециститу (деструктивна форма)
- •Диференційна діагностика кровотеч із верхніх і нижніх відділів шлунково-кишкового тракту
- •Диференційна діагностика кровотеч з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту
- •Диференційна діагностика кровотеч з нижніх відділів шлунково-кишкового тракту
- •Диференційно-діагностична таблиця перфоративної виразки в стадії шоку
- •Диференційна діагностика термінальної стадії розлитого перитоніту
- •Диференційно-діагностична таблиця видів гострої непрохідності кишечника
- •Диференційна діагностика обтураційної непрохідності кишечника
- •Диференційна діагностика жовтяниць
- •Диференційно-діагностична таблиця механічної жовтяниці різної етіології
1. Визначення групи крові за системою ab0 за допомогою моноклональних антитіл:
Техніка
Визначення групи крові (еритроцитів) за системою AB0 моноклональними реагентами (моноклони анти-A і анти-B, цоліклони анти-A і анти-B) проводять за допомогою звичайних ізосерологічних методів виявлення антигенів еритроцитів на планшетах або на білій порцеляновій пластинці із змочуваною поверхнею, у приміщенні з гарним освітленням при температурі 15-25оС;
При кожномувизначенні групи крові використовують по дві серії реагентів
анти-A і анти-B. Моноклональні антитіла анти-A і анти-B наносять на планшетку або пластинку по одній великій краплі (0,1 мл) під відповідними позначками: "анти-A" або "анти-B". Поряд з краплями антитіл наносять досліджувану кров по одній маленькій краплі (0,01 мл). Під час визначення групи крові на планшеті антитіла і кров змішують ретельно вимитою сухою кулькою, погойдуючи планшет; у разі визначення на пластинці - скляною паличкою, яку промивають і насухо витирають після розмішування кожної краплі.
Після змішування реагентів і крові спостерігають за реакцією аглютинації протягом 2,5 хв.
Оцінка результатів реакції аглютинації з моноклональними антитілами анти-A і анти-B:
Визначення груп крові за допомогою цоліклонів
-
Анти-А
Анти-В
Група крові
-
-
О(I)
+
-
А(II)
-
+
В(III)
+
+
АВ(IV)
Примітка: + аглютинація, - відсутність аглютинації
2. Проби на сумісність
Проба на індивідуальну сумісність групи крові (еритроцитів) за системою AB0
(проба на групову сумісність при кімнатній температурі)
Техніка
Усі проби виконують з сироваткою крові хворого, яку одержують
шляхом центрифугування чи відстою. Сироватка придатна для проби у
разі зберігання у холодильнику протягом 2 діб.
На білу пластинку або чашку Петрі наносять 2 - 3 краплі сироватки крові хворого, до якої додають в 5 разів меншу краплю концентрату еритроцитів (крові) донора.
Кров перемішують з сироваткою хворого, потім пластинку періодично погойдують протягом 5 хв. і одночасно спостерігають за результатом реакції.
Відсутність аглютинації еритроцитів донора свідчить про сумісність групи крові донора і реципієнта за системою AB0. Наявність аглютинації вказує на їх несумісність і нанеможливість переливання еритроцитарного концентрату (крові).
Проба на сумісність крові (еритроцитів) за резус-фактором Rh0(D)
(теплова проба на резус-сумісність)
Техніка
Пробу на сумісність з використанням 10,0% розчину желатину проводять в пробірках при температурі від 46 до 48 град. C протягом 10 хв.
На дно відповідно позначеної пробірки вносять 1 краплю еритроцитів донора, потім додають 2 краплі підігрітого (до розрідження) 10,0% розчину желатину і 2 - 3 краплі сироватки хворого.
Вміст пробірки перемішують шляхом струшування і ставлять на водяну баню при температурі від 46 до 48 град. C на 10 хв. Потім пробірку виймають з водяної бані, додають до неї 5,0 - 8,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, перемішують вміст шляхом 1 - 2 разового перевертання пробірки і оглядають на
світло неозброєним оком або через лупу.
Оцінка результатів: наявність аглютинації у вигляді зависі маленьких, рідше великих, клубочків на фоні освітленої або повністю прозорої рідини означає, що еритроцити (кров) донора несумісні з кров'ю хворого і їх не можна переливати хворому. Якщо вміст пробірки залишається рівномірно забарвленим, злегка опалесцентним і в ньому не спостерігається аглютинації, еритроцити (кров) донора сумісні з кров'ю хворого за резус-фактором Rh0(D).
Клініко-біологічна проба на сумісність
Техніка
1. Перші 45 мл крові переливають у три прийоми по 10-15 мл струменем з інтервалами 3
хвилин ( під час інтервалу систему перекривають)
2. Якщо після переливання 45 мл крові відсутні ознаки несумісності (занепокоєння,
утруднення дихання, біль у попереку, почервоніння обличчя або блідість, прискорення
пульсу, зниження АТ), то переливання крові проводять краплинним способом.
3. У разі переливання еритроцитарного концентрату (крові) під наркозом про
виникнення реакції або ускладнення може свідчити немотивоване прискорення
пульсу та зниження артеріального тиску. В такому випадку подальше переливання
необхідно негайно припинити.