6.Організаційно-лікувальна тактика

Визначається необхідність госпіталізації для ургентного чи планового оперативного втручання (показання до операції, передопераційна підготовка, післяопераційне ведення хворого з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії), або можливість консервативного та амбулаторного лікування з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії.

Можливість застосування спеціальної дієти, холоду, лазерної коагуляції, електрокоагуляції, лікарських препаратів, препаратів крові, оперативних втручань.

Алгоритми поповнення крововтрати.

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Важливість вивчення перебігу захворювань, що призводять до появи синдрому гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

2. Що виявляють при опитуванні хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

3. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

4. Чому важливо знати час та дату початку захворювання у хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

5. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилось хворому з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

6. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг синдрому гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

7. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя?

8.Які зміни можливо виявити при огляді хворого з синдромом гострої та хронічної

кровотечі в порожнину шлунково-кишкового тракту?

9.Які зміни можливо виявити при фізікальному обстеженні хворого з синдромом гострої

та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

10.Які зміни можливо виявити при пальцевому дослідженні прямої кишки у хворого з

синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-

кишкового тракту?

11.На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу?

12.Яку діагностичну програму необхідно призначити хворому з синдромом гострої та

хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

13.За якими принципами формується перелік захворювань для проведення

диференційного діагнозу?

14.Особливості диференційної діагностики гострої та хронічної кровотечі з верхньої та

нижньої частин травного каналу ?

15.Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму

захворювання, але й його перебіг та ускладнення ?

16.Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-

статистичну класифікацію хвороб ?

17.Які покази до переливання крові та її компонентів ?

18.Які покази для вибору оперативного лікування у хворого з синдромом гострої та

хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

19.Які принципи надання догоспітальної медичної допомоги у хворого з гострою

кровотечею в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту ?

20.Основні принципи консервативного лікування хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

ЛІТЕРАТУРА

Базова:

1.Хірургія. Том ІІ. Підручник за ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г.

7. Мішалова.- Дніпропетровськ, Дніпро-VAL, 2007.

2. Матеріал лекції.

Додаткова:

1. Борисов А.Е., Кузьмин-Крутецкий М.И., Кащенко В.А., Васюкова Е.Л., Распереза Д.В. Кровотечения портального генеза. Вопросы диагностической и лечебной эндоскопии. – Ст.-П.-2001.

2. Крилов А.А., Земляной А.Г., Михайлович В.А., Иванов А.И. Неотложная гастроэнтерология. Руководство для врачей. - Ст.-П.: Изд-во «Питер». – 1997.

3. Методы исследования и манипуляции в клинической медицине. Под ред. Г.В. Дзяка и

Я.С. Березницкого.- К.: Здоров`я, 1998.

4. Уніфіковані клініко-статистичні класифікації хвороб органів травлення. Відомча інструкція. Дзяк Г.В., Березницький Я.С., Філіпов Ю.О. з співав.- Київ, Дніпро-VAL, 2004.

5. Методика курації та схема написання навчальної історії хвороби (медичної карти стаціонарного хворого). Симптоми та синдроми при хірургічних захворюваннях. Навчально-методичний посібник. Березницький Я.С., Кабак Г.Г., Сулима В.П.- Дніпропетровськ, Антиколостома, 2004.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття

Тема № 8.

«Синдром кровотечі в порожнину шлунково-кишкового тракту.

Гостра та хронічна кровотеча в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту: рак кишечнику, ускладнений кровотечею; геморой, ускладнений кровотечею»

Модуль 1. Невідкладна абдомінальна хірургія та проктологія.

Змістовий модуль 2. Невідкладна абдомінальна хірургія.

Тема № 8. Гостра та хронічна кровотеча в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту.

Визначення: Гостра та хронічна кровотеча в порожнину шлунково-кишкового тракту виникає внаслідок ураження різних відділів шлунково-кишкового тракту патологічним процесом який ускладнюється кровотечею, що проявляється наявністю зміненої або незміненої крові в випорожненнях, клінікою зростаючої анемії та гіповолемічного шоку.

При підозрі на виникнення гострої кровотечі в порожнину шлунково-кишкового тракту хворому необхідно надати первинну медичну допомогу та терміново госпіталізувати в спеціалізований центр по лікуванню шлунково-кишкових кровотеч або в хірургічний стаціонар багатопрофільної лікарні.

При підозрі на наявність хронічної кровотечі в порожнину шлунково-кишкового тракту показана консультація хірурга, а при його підтвердженні - госпіталізація в хірургічне відділення або інше спеціалізоване відділення (проктологічне, онкологічне).

Причинами гострих та хронічних шлунково-кишкових кровотеч можуть бути більше 100 різних захворювань. Найбільш частими причинами гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту є рак кишечнику, ускладнений кровотечею; геморой, ускладнений кровотечею.

Рак кишечнику, ускладнений кровотечею; геморой, ускладнені кровотечею.

1.Кровотеча при раку кишечнику є проявом захворювання і виникає внаслідок ураження пухлиною крупних судин або травматизації чи розпаду пухлини.

2.Кровотеча при геморої є одним з головних проявів захворювання, та виникає внаслідок травматизації кавернозних тілець прямої кишки.

Кінцеві цілі навчання на практичному занятті:

1.Формування попереднього діагнозу

2.Діагностична програма та аналіз одержаних даних

3.Диференційний діагноз (перелік захворювань, диф.діагностичні таблиці з аналізом)

4.Клініко-статистична класифікалія захворювання та клінічний діагноз

5.ПРОГРАМА ЛІКУВАННЯ:

А) Засвоєння правил надання першої медичної допомоги на догоспітальному етапі

Б) Терміновість госпіталізації

В) Терміновість операції

Г) Передопераційна підготовка

Д) Післяопераційне лікування

Мета практичного заняття: Досягти необхідний рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики за темою - рак кишечнику, ускладнений кровотечею; геморой, ускладнений кровотечею, яка відноситься до синдрому гострої та хронічної кровотеча в порожнину шлунково-кишкового тракту.

Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:

1.Тестовий контроль знань (комп’ютерний контроль знань за 30 тестовими задачами)

2.Курація тематичного хворого з теоретичним опитуванням кожного студента з оцінкою

за питаннями:

• обґрунтування попереднього діагнозу

• визначення діагностичної програми та аналіз отриманих даних

• проведення диференційної діагностики

• формування клінічного діагнозу

• визначення програми лікування

3.Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:

• визначення групи крові

• визначення групової та індивідуальної сумісності крові

Інформаційна частина методичної розробки

Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:

1.Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія – топографо-анатомічна характеристика товстої кишки.

2.Фізіологія – фізіологічні функції клітин крові та органів кровотворення.

3.Патологічна фізіологія – зміни в організмі при крововтраті.

4.Патологічна анатомія – зміни в органах та системах при крововтраті

5.Мікробіологія, вірусологія та імунологія – імунологічні основи трансфузіології

6.Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб – методика опитування та фізікальне обстеження хворого, визначення групи крові, проведення проб на сумісність, надання першої доклінічної допомоги.

7.Анестезіологія та інтенсивна терапія – компенсація втрат ОЦК.

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:

1.Обстеження хворого для визначення клінічного перебігу захворювання (опитування хворого та фізікальне обстеження)

2.Обґрунтування та формування попереднього діагнозу захворювання

3.Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових дослідженнь

4.Формування переліку захворювань, з якими необхідно проводити диференційний діагноз та його проведення

5.Формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичної класифікації захворюваннь

6.Формування лікувальної програми.

Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

1.Актуальність проблеми гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту

2.Визначення захворювань, які можуть приводити до кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту

3.Клінічні прояви ( скарги, анамнез, дані фізікального обстеження хворого) гострої або хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту

4.Принципи діагностики та обсяг даних, необхідних для формування попереднього діагнозу

5.Принципи складання діагностичної програми для уточнення попереднього діагнозу та подальшого лікування

6.Перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу, складання

диференційно-діагностичних таблиць з порівняльним аналізом

7.Клініко-статистичні класифікації захворювань, що входять до синдрому гострої та хронічної кровотечі в порожнину нижнього поверху шлунково-кишкового тракту

8.Обґрунтування організаційно-лікувальної програми.

Практичні навички, які закріплені за учбовим елементом

1. Визначення групи крові

2. Визначення групової та індивідуальної сумісності крові