- •6.090102 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»
- •54010, М. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9.
- •1.1.2. Вимоги безпеки праці перед початком занять
- •Вимоги безпеки праці під час занять та в умовах виробництва
- •1.1.4. Вимоги безпеки праці після закінчення занять
- •1.1.5. Невідкладна медична допомога
- •Основна апаратура та обладнання лабораторії фізіології
- •Розділ 2 Фізіологія крові
- •1.3. Піддослідні тварини.
- •Контрольні питання.
- •Робота 2.1. Взяття крові у тварин
- •Робота 2.2. Визначення об'ємних співвідношень плазми і формених елементів крові
- •Робота 2.3. Одержання плазми, сироватки і фібрину
- •Робота 2.4. Визначення реакції крові
- •Результати досліду:
- •Робота 2. 5. Визначення буферності плазми крові
- •Результати титрування плазми крові і води
- •Контрольні запитання
- •Робота 2. 6. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Робота 2. 7. Визначення кількості гемоглобіну у крові (за Салі)
- •Робота 2. 8. Підрахунок кольорового показнику
- •Контрольні питання
- •Робота 2. 9. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Результати досліду:
- •Робота 2. 10. Лейкоцитарна формула
- •Робота 2. 11. Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Швидкість осідання еритроцитів у тварин, мм
- •Робота 2. 12. Визначення швидкості зсідання крові
- •Швидкість зсідання крові у тварин, хв
- •Робота 2. 13. Визначення груп крові людини
- •Робота 2. 14. Значення резус-фактора
- •Контрольні питання:
- •Розділ 3 Фізіологія серця та кровообігу Робота 3. 1. Збудливість серцевого м’язу. Явище рефрактерності. Екстрасистола
- •Робота 3. 2. Автоматія серцевого м’язу. Дослідження провідної системи серця
- •Контрольні питання
- •Робота 3. 3. Рефлекторна зупинка серця жаби (дослід Гольца)
- •Робота 3. 4. Око-серцевий (тригеміновагальний) рефлекс
- •Робота 3. 5. Вплив тепла та холоду на роботу серця
- •Робота 3. 6. Вплив гормонів (адреналіну) та електролітів (іонів кальцію та калію) на роботу серця
- •Контрольні питання
- •Робота 3. 7. Рефлекторні зміни просвіту кровоносних судин (спряжені судинні рефлекси)
- •Робота 3. 8. Дослідження пульсу у сільськогосподарських тварин
- •Робота 3. 9. Визначення тиску крові за методом Короткова
- •Контрольні питання
- •Розділ 4 Фізіологія дихання
- •Легеневі об’єми у тварин, л
- •Склад вдихуваного і видихуваного повітря
- •Робота 4.1. Визначення легеневих об’ємів дихання
- •Розділ 5 Фізіологія травлення
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Робота 5.1. Визначення лужності слини і наявності муцину
- •Робота 5. 2. Дослідження травних властивостей ферментів слини
- •Робота 5.3. Травлення в шлунку
- •Робота 5.4. Вплив ферментів шлункового соку на білок
- •Робота 5.5. Вплив хімозину на білок молока
- •Робота 5.7. Травлення в кишечнику. Поверхнево-активна і емульгуюча дія жовчі
- •Розділ 6 Обмін речовин та енергії
- •Обмін речовин
- •Робота 6.1. Білковий обмін.
- •Потреби білку на 1 кг живої маси тварин, г
- •Задачі:
- •Робота 6.2. Вуглеводний обмін.
- •Особливості вуглеводного обміну в жуйних.
- •Робота 6.3. Обмін ліпідів.
- •Робота 6.4. Обмін води і мінеральних речовин.
- •Потреба тварин у мінеральних речовинах
- •Фізіологічне значення мінеральних речовин
- •Робота 6.5. Обмін вітамінів.
- •Потреба тварин у вітамінах
- •2. Заповніть таблицю 33 за формою
- •Фізіологічне значення вітамінів
- •Контрольні питання
- •Обмін енергії
- •Задачі.
- •Робота 6.7. Теплообмін та його регуляція.
- •Контрольні питання
- •Розділ 7 Фізіологія виділення
- •Робота 7.1. Нирки, їх функції
- •Робота 7.2. Участь нирок в процесах обміну
- •Кількість сечі, що виводиться з організму тварин за добу, л
- •Робота 7.3. Нефрон, реабсорбція речовин в різних частинах нефрону
- •Робота 7.4. Нейрогуморальна регуляція діяльності нирок.
- •Контрольні питання
- •Розділ 8 Фізіологія залоз внутрішньої секреції
- •Робота 8.1. Вплив гормонів на фізіологічні функції
- •Контрольні питання
- •Робота 8.2. Роль інсуліну, глюкагону, адреналіну та глюкокортикоїдів в регуляції обміну вуглеводів
- •Вплив гормонів на перетворення вуглеводів
- •Контрольні питання:
- •Розділ 9 Стрес і продуктивність. Адаптація тварин
- •Контрольні питання:
- •Розділ 10 Фізіологія розмноження
- •Робота 10.1. Фази статевого циклу у гризунів
- •Стадії сперматогенезу
- •Яйцеклітини у ссавців
- •Контрольні питання:
- •Розділ 11 Лактація
- •Робота 11.1. Визначення фізичних властивостей молока
- •11.4. Визначення молока від корів, хворих на мастит
- •Робота 11.5. Визначення кислотності молока
- •Робота 11.3. Визначення в молоці крохмалю
- •Робота 11.6. Визначення густини молока
- •Тривалість вагітності та лактації тварин
- •Гормональна регуляція процесу утворення молока
- •Контрольні питання
- •Розділ 12 Фізіологія збудливих тканин
- •Контрольні питання:
- •Розділ 13 Фізіологія м’язів та нервів
- •Робота 13.1. Ергографія
- •Робота 13. 2. Динамометрія
- •Фізіологія нервів
- •Контрольні питання:
- •Розділ 14 Центральна нервова система
- •Робота 14. 1. Рефлекси спинного мозку та їх рецептивні поля
- •Робота 14.2. Визначення часу рефлексу
- •Робота 14. 3. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Робота 14.4. Гальмування рефлексів
- •Розділ 15 Вища нервова діяльність
- •Класифікація умовних рефлексів
- •Типи вищої нервової діяльності та їх зв’язок з продуктивністю сільськогосподарських тварин
- •Розділ 16 Етологія
- •Робота 16.1. Спостереження за тривалістю жуйних періодів у корів (овець, кіз), процесами відригування кормів та тривалістю його пережовування
- •Результати дослідження
- •Робота 16.2. Дослідження серцевого поштовху
- •Результати досліджень
- •Робота 16.3. Дослідження пульсу
- •Результати досліджень
- •Робота 16.4. Визначення частоти дихання
- •Результати досліджень
- •Спостереження за окремими тваринами
- •Робота 16.5. Спостереження методом табличної ехограми
- •Розділ 17 Аналізатори
- •Робота 17.1. Визначення порогів смакової збудливості
- •Робота 17. 2. Спостереження за зміною діаметра зіниці залежно від освітлення
- •Потреба тварин у вітамінах
Контрольні питання
Які зміни відбулися з еритроцитами під час еволюції?
Як побудовані еритроцити?
Чим відрізняються еритроцити птахів і ссавців?
Вкажіть основні функції еритроцитів.
Як поводяться еритроцити в гіпотонічних розчинах?
Як поводяться еритроцити в гіпертонічних розчинах?
Що таке еритропоез?
Що таке еритропенія?
Яка хвороба виникає при нестачі еритроцитів в крові?
Що таке гемоглобін і де він міститься?
В чому полягає фізіологічна роль гемоглобіну?
Які види гемоглобіну існують і чим вони відрізняються від звичайного гемоглобіну?
Вкажіть фізіологічні сполуки гемоглобіну.
Вкажіть патологічні сполуки гемоглобіну. Чому їх вважають патологічними?
Що таке метгемоглобін і в яких випадках він створюється?
Робота 2. 9. Підрахунок кількості лейкоцитів
Лейкоцити — великі, з ядрами, білі клітини (діаметр 10-20 мкм), різної величини і форми. Вони виконують в організмі захисну, синтетичну та інші функції. Кількість лейкоцитів значно коливається і залежить від виду тварини, її віку, годівлі, фізіологічного стану організму та інших факторів. Лейкоцити підраховують в 1мм3 крові.
Мета досліду. Засвоїти методику підрахунку лейкоцитів.
Для роботи необхідні: піддослідні тварини, кров, 2%-вий розчин оцтової кислоти, підфарбованої метиленовою синькою, спирт, ефір, спиртовий розчин йоду, набір інструментів для взяття крові, покривні скельця, змішувачі для лейкоцитів, лічильні камери, мікроскоп, вата.
Змішувач для лейкоцитів за об’ємом у 10 разів менший від змішувача для еритроцитів. На капілярі змішувача є позначки 0,5 і 1,0, а над ампулоподібним розширенням — мітка 11. Кулька для перемішування крові — білого кольору. Кров розбавляється у змішувачі в 10 чи 20 разів.
Хід роботи. У змішувач до позначки 0,5 насмоктують кров і розбавляють її, доводячи рівень до позначки 11 2%-вим розчином оцтової кислоти, підфарбованої метиленовою синькою (розведення у 20 раз). Розчин оцтової кислоти гемолізує еритроцити, а ядра лейкоцитів при цьому зафарбовуються у блакитний колір і чітко виділяються в полі зору під мікроскопом. Одну краплю розрідженої крові видувають з меланжера на ватку, а наступну наносять на лічильну камеру під покривне скло, як і для підрахунку еритроцитів. Підрахунок лейкоцитів проводять при малому чи середньому збільшенні у ста великих квадратах камери Горяєва. Враховуючи, що об’єм одного великого квадрата дорівнює 1/250 мм3 обчислення кількості лейкоцитів здійснюється за формулою:
X = М • 250 • 20/100 = 50 • М,
де X — кількість лейкоцитів в 1 мм3 крові;
М — кількість лейкоцитів у ста великих квадратах;
20 — ступінь розрідження крові.
Результати досліду:
М1 =
М2 =
Мср =
Х = Мср • 50 =
ВИСНОВОК: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
