- •6.090102 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»
- •54010, М. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9.
- •1.1.2. Вимоги безпеки праці перед початком занять
- •Вимоги безпеки праці під час занять та в умовах виробництва
- •1.1.4. Вимоги безпеки праці після закінчення занять
- •1.1.5. Невідкладна медична допомога
- •Основна апаратура та обладнання лабораторії фізіології
- •Розділ 2 Фізіологія крові
- •1.3. Піддослідні тварини.
- •Контрольні питання.
- •Робота 2.1. Взяття крові у тварин
- •Робота 2.2. Визначення об'ємних співвідношень плазми і формених елементів крові
- •Робота 2.3. Одержання плазми, сироватки і фібрину
- •Робота 2.4. Визначення реакції крові
- •Результати досліду:
- •Робота 2. 5. Визначення буферності плазми крові
- •Результати титрування плазми крові і води
- •Контрольні запитання
- •Робота 2. 6. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Робота 2. 7. Визначення кількості гемоглобіну у крові (за Салі)
- •Робота 2. 8. Підрахунок кольорового показнику
- •Контрольні питання
- •Робота 2. 9. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Результати досліду:
- •Робота 2. 10. Лейкоцитарна формула
- •Робота 2. 11. Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Швидкість осідання еритроцитів у тварин, мм
- •Робота 2. 12. Визначення швидкості зсідання крові
- •Швидкість зсідання крові у тварин, хв
- •Робота 2. 13. Визначення груп крові людини
- •Робота 2. 14. Значення резус-фактора
- •Контрольні питання:
- •Розділ 3 Фізіологія серця та кровообігу Робота 3. 1. Збудливість серцевого м’язу. Явище рефрактерності. Екстрасистола
- •Робота 3. 2. Автоматія серцевого м’язу. Дослідження провідної системи серця
- •Контрольні питання
- •Робота 3. 3. Рефлекторна зупинка серця жаби (дослід Гольца)
- •Робота 3. 4. Око-серцевий (тригеміновагальний) рефлекс
- •Робота 3. 5. Вплив тепла та холоду на роботу серця
- •Робота 3. 6. Вплив гормонів (адреналіну) та електролітів (іонів кальцію та калію) на роботу серця
- •Контрольні питання
- •Робота 3. 7. Рефлекторні зміни просвіту кровоносних судин (спряжені судинні рефлекси)
- •Робота 3. 8. Дослідження пульсу у сільськогосподарських тварин
- •Робота 3. 9. Визначення тиску крові за методом Короткова
- •Контрольні питання
- •Розділ 4 Фізіологія дихання
- •Легеневі об’єми у тварин, л
- •Склад вдихуваного і видихуваного повітря
- •Робота 4.1. Визначення легеневих об’ємів дихання
- •Розділ 5 Фізіологія травлення
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Робота 5.1. Визначення лужності слини і наявності муцину
- •Робота 5. 2. Дослідження травних властивостей ферментів слини
- •Робота 5.3. Травлення в шлунку
- •Робота 5.4. Вплив ферментів шлункового соку на білок
- •Робота 5.5. Вплив хімозину на білок молока
- •Робота 5.7. Травлення в кишечнику. Поверхнево-активна і емульгуюча дія жовчі
- •Розділ 6 Обмін речовин та енергії
- •Обмін речовин
- •Робота 6.1. Білковий обмін.
- •Потреби білку на 1 кг живої маси тварин, г
- •Задачі:
- •Робота 6.2. Вуглеводний обмін.
- •Особливості вуглеводного обміну в жуйних.
- •Робота 6.3. Обмін ліпідів.
- •Робота 6.4. Обмін води і мінеральних речовин.
- •Потреба тварин у мінеральних речовинах
- •Фізіологічне значення мінеральних речовин
- •Робота 6.5. Обмін вітамінів.
- •Потреба тварин у вітамінах
- •2. Заповніть таблицю 33 за формою
- •Фізіологічне значення вітамінів
- •Контрольні питання
- •Обмін енергії
- •Задачі.
- •Робота 6.7. Теплообмін та його регуляція.
- •Контрольні питання
- •Розділ 7 Фізіологія виділення
- •Робота 7.1. Нирки, їх функції
- •Робота 7.2. Участь нирок в процесах обміну
- •Кількість сечі, що виводиться з організму тварин за добу, л
- •Робота 7.3. Нефрон, реабсорбція речовин в різних частинах нефрону
- •Робота 7.4. Нейрогуморальна регуляція діяльності нирок.
- •Контрольні питання
- •Розділ 8 Фізіологія залоз внутрішньої секреції
- •Робота 8.1. Вплив гормонів на фізіологічні функції
- •Контрольні питання
- •Робота 8.2. Роль інсуліну, глюкагону, адреналіну та глюкокортикоїдів в регуляції обміну вуглеводів
- •Вплив гормонів на перетворення вуглеводів
- •Контрольні питання:
- •Розділ 9 Стрес і продуктивність. Адаптація тварин
- •Контрольні питання:
- •Розділ 10 Фізіологія розмноження
- •Робота 10.1. Фази статевого циклу у гризунів
- •Стадії сперматогенезу
- •Яйцеклітини у ссавців
- •Контрольні питання:
- •Розділ 11 Лактація
- •Робота 11.1. Визначення фізичних властивостей молока
- •11.4. Визначення молока від корів, хворих на мастит
- •Робота 11.5. Визначення кислотності молока
- •Робота 11.3. Визначення в молоці крохмалю
- •Робота 11.6. Визначення густини молока
- •Тривалість вагітності та лактації тварин
- •Гормональна регуляція процесу утворення молока
- •Контрольні питання
- •Розділ 12 Фізіологія збудливих тканин
- •Контрольні питання:
- •Розділ 13 Фізіологія м’язів та нервів
- •Робота 13.1. Ергографія
- •Робота 13. 2. Динамометрія
- •Фізіологія нервів
- •Контрольні питання:
- •Розділ 14 Центральна нервова система
- •Робота 14. 1. Рефлекси спинного мозку та їх рецептивні поля
- •Робота 14.2. Визначення часу рефлексу
- •Робота 14. 3. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Робота 14.4. Гальмування рефлексів
- •Розділ 15 Вища нервова діяльність
- •Класифікація умовних рефлексів
- •Типи вищої нервової діяльності та їх зв’язок з продуктивністю сільськогосподарських тварин
- •Розділ 16 Етологія
- •Робота 16.1. Спостереження за тривалістю жуйних періодів у корів (овець, кіз), процесами відригування кормів та тривалістю його пережовування
- •Результати дослідження
- •Робота 16.2. Дослідження серцевого поштовху
- •Результати досліджень
- •Робота 16.3. Дослідження пульсу
- •Результати досліджень
- •Робота 16.4. Визначення частоти дихання
- •Результати досліджень
- •Спостереження за окремими тваринами
- •Робота 16.5. Спостереження методом табличної ехограми
- •Розділ 17 Аналізатори
- •Робота 17.1. Визначення порогів смакової збудливості
- •Робота 17. 2. Спостереження за зміною діаметра зіниці залежно від освітлення
- •Потреба тварин у вітамінах
Робота 2. 12. Визначення швидкості зсідання крові
Зсідання крові є вторинним захисним пристосуванням, яке включається при пошкодженні судин. Воно визначається часом від початку витікання крові з кровоносної судини до утворення її згустку. Зсідання крові — складний процес, у якому беруть участь ферменти тромбокіназа і протромбаза.
Завдання. Заповніть таблицю 5.
Таблиця 5
Швидкість зсідання крові у тварин, хв
-
Вид тварин
Швидкість зсідання крові
Велика рогата худоба
Кінь
Свиня
Вівця, коза
Кріль
Собака
Кіт
Птахи
Мета досліду. Ознайомлення з процесом зсідання крові і факторами, що впливають на швидкість зсідання.
Для роботи необхідні: свіжа кров, спирт, ефір, спиртовий розчин йоду, скарифікатори, спиртівка, вата, предметні скельця, скляні палички.
Хід роботи. Дві краплі крові наносять на обезжирене предметне скло. Кожну хвилину предметне скло нахиляють і спостерігають за формою крапель, поки кров не зсядеться і не буде скочуватися по склу. Час від нанесення крові на скло до її зсідання і буде відповідати швидкості зсідання крові.
Результати досліду:
Час зсідання крові, хв.
1 піддослідний –
2 піддослідний –
3 піддослідний –
ВИСНОВОК:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Робота 2. 13. Визначення груп крові людини
Під час переливання крові необхідно з’ясувати питання сумісності крові потенціального донора з кров’ю реципієнта й визначити групу крові.
У еритроцитах сільськогосподарських тварин знаходиться значна кількість кров’яних факторів (антигенів), які під час переливання крові зустрічаються з однойменними антитілами і спричиняють реакцію аглютинації.
Завдання. Заповніть таблицю 6.
Таблиця 6
Система груп крові сільськогосподарських тварин
-
Вид тварин
Кількість антигенних факторів
Кількість систем груп крові
Велика рогата худоба
Кінь
Свиня
Вівці
Курка
У великої рогатої худоби виявлено біля 100 таких факторів, об’єднаних в 12 генетичних систем. У кожній системі є декілька антигенних факторів. Цю біологічну особливість використовують в імуногенетиці.
Для визначення груп крові великої рогатої худоби необхідно мати більше 50 сироваток крові, які містять різні комбінації антитіл.
Групи крові у сільськогосподарських тварин ще повністю не вивчені, ця галузь весь час поповнюється новими даними.
Для порівняння наведемо методику визначення груп крові й резус-фактора у людини.
Сироватка крові одного індивідуума здатна склеювати еритроцити іншого. Цей процес називається аглютинацією. У сироватці крові знаходяться аглютиніни (або антитіла) α і β, які здатні склеювати еритроцити, а в еритроцитах є аглютиногени (або антигени) А і В. Аглютинація еритроцитів виникає, коли фактор А донора зустрічається з фактором а реципієнта, а фактор В донора — з фактором β реципієнта. Залежно від наявності тих чи інших факторів кров людей ділять на чотири групи (табл. 7).
Таблиця 7
Класифікація груп крові за Янським
-
Група крові
Антигени еритроцитів
Антитіла плазми
І
Немає
α, β
ІІ
А
β
ІІІ
В
α
ІV
А, В
Немає
Мета досліду. Ознайомитись з методикою вивчення груп крові у людини.
Для роботи необхідні: стандартні сироватки ІІ і III груп, кров, ефір, спирт, скарифікатори, спиртівка, вата, предметне скло, олівець по склу, дві скляні палички.
Хід роботи. На чистому обезжиреному предметному склі зробити помітки олівцем: зліва — II група сироватки, справа — III група. Різними піпетками нанести на предметне скло по краплі сироватки II і III груп. Скляною паличкою взяти краплю крові і змішати з краплею сироватки II групи, а потім другу краплю крові (іншою паличкою) змішати з краплею сироватки III групи. Протягом 2-3 хв. предметне скло великим і вказівним пальцями правої руки похитуємо до повного змішування сироватки з краплями крові. Аглютинація відбувається або відсутня. При цьому визначаємо групи крові. Відсутність аглютинації в обох пробах означає, що досліджувана кров належить до І групи; в разі аглютинації з сироваткою III групи — до II групи; з сироваткою II групи — до III групи; при аглютинації в обох пробах кров належить до IV групи.
Встановлено, що біля 45% населення має кров І групи, 35% — II, 15% — III, 6% — кров IV групи.
Кров І групи можна переливати реципієнту будь-якої групи крові, II — II і IV, III — ІІІ і IV, кров IV групи - тільки реципієнту IV групи.
Людина, що має І групу крові, зветься універсальним донором, а IV групи — універсальним реципієнтом (їй можна переливати кров будь-якої групи).
Результати досліду:
Група крові піддослідного 1 –
Група крові піддослідного 2 –
ВИСНОВОК: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
