- •6.090102 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»
- •54010, М. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9.
- •1.1.2. Вимоги безпеки праці перед початком занять
- •Вимоги безпеки праці під час занять та в умовах виробництва
- •1.1.4. Вимоги безпеки праці після закінчення занять
- •1.1.5. Невідкладна медична допомога
- •Основна апаратура та обладнання лабораторії фізіології
- •Розділ 2 Фізіологія крові
- •1.3. Піддослідні тварини.
- •Контрольні питання.
- •Робота 2.1. Взяття крові у тварин
- •Робота 2.2. Визначення об'ємних співвідношень плазми і формених елементів крові
- •Робота 2.3. Одержання плазми, сироватки і фібрину
- •Робота 2.4. Визначення реакції крові
- •Результати досліду:
- •Робота 2. 5. Визначення буферності плазми крові
- •Результати титрування плазми крові і води
- •Контрольні запитання
- •Робота 2. 6. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Робота 2. 7. Визначення кількості гемоглобіну у крові (за Салі)
- •Робота 2. 8. Підрахунок кольорового показнику
- •Контрольні питання
- •Робота 2. 9. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Результати досліду:
- •Робота 2. 10. Лейкоцитарна формула
- •Робота 2. 11. Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Швидкість осідання еритроцитів у тварин, мм
- •Робота 2. 12. Визначення швидкості зсідання крові
- •Швидкість зсідання крові у тварин, хв
- •Робота 2. 13. Визначення груп крові людини
- •Робота 2. 14. Значення резус-фактора
- •Контрольні питання:
- •Розділ 3 Фізіологія серця та кровообігу Робота 3. 1. Збудливість серцевого м’язу. Явище рефрактерності. Екстрасистола
- •Робота 3. 2. Автоматія серцевого м’язу. Дослідження провідної системи серця
- •Контрольні питання
- •Робота 3. 3. Рефлекторна зупинка серця жаби (дослід Гольца)
- •Робота 3. 4. Око-серцевий (тригеміновагальний) рефлекс
- •Робота 3. 5. Вплив тепла та холоду на роботу серця
- •Робота 3. 6. Вплив гормонів (адреналіну) та електролітів (іонів кальцію та калію) на роботу серця
- •Контрольні питання
- •Робота 3. 7. Рефлекторні зміни просвіту кровоносних судин (спряжені судинні рефлекси)
- •Робота 3. 8. Дослідження пульсу у сільськогосподарських тварин
- •Робота 3. 9. Визначення тиску крові за методом Короткова
- •Контрольні питання
- •Розділ 4 Фізіологія дихання
- •Легеневі об’єми у тварин, л
- •Склад вдихуваного і видихуваного повітря
- •Робота 4.1. Визначення легеневих об’ємів дихання
- •Розділ 5 Фізіологія травлення
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Робота 5.1. Визначення лужності слини і наявності муцину
- •Робота 5. 2. Дослідження травних властивостей ферментів слини
- •Робота 5.3. Травлення в шлунку
- •Робота 5.4. Вплив ферментів шлункового соку на білок
- •Робота 5.5. Вплив хімозину на білок молока
- •Робота 5.7. Травлення в кишечнику. Поверхнево-активна і емульгуюча дія жовчі
- •Розділ 6 Обмін речовин та енергії
- •Обмін речовин
- •Робота 6.1. Білковий обмін.
- •Потреби білку на 1 кг живої маси тварин, г
- •Задачі:
- •Робота 6.2. Вуглеводний обмін.
- •Особливості вуглеводного обміну в жуйних.
- •Робота 6.3. Обмін ліпідів.
- •Робота 6.4. Обмін води і мінеральних речовин.
- •Потреба тварин у мінеральних речовинах
- •Фізіологічне значення мінеральних речовин
- •Робота 6.5. Обмін вітамінів.
- •Потреба тварин у вітамінах
- •2. Заповніть таблицю 33 за формою
- •Фізіологічне значення вітамінів
- •Контрольні питання
- •Обмін енергії
- •Задачі.
- •Робота 6.7. Теплообмін та його регуляція.
- •Контрольні питання
- •Розділ 7 Фізіологія виділення
- •Робота 7.1. Нирки, їх функції
- •Робота 7.2. Участь нирок в процесах обміну
- •Кількість сечі, що виводиться з організму тварин за добу, л
- •Робота 7.3. Нефрон, реабсорбція речовин в різних частинах нефрону
- •Робота 7.4. Нейрогуморальна регуляція діяльності нирок.
- •Контрольні питання
- •Розділ 8 Фізіологія залоз внутрішньої секреції
- •Робота 8.1. Вплив гормонів на фізіологічні функції
- •Контрольні питання
- •Робота 8.2. Роль інсуліну, глюкагону, адреналіну та глюкокортикоїдів в регуляції обміну вуглеводів
- •Вплив гормонів на перетворення вуглеводів
- •Контрольні питання:
- •Розділ 9 Стрес і продуктивність. Адаптація тварин
- •Контрольні питання:
- •Розділ 10 Фізіологія розмноження
- •Робота 10.1. Фази статевого циклу у гризунів
- •Стадії сперматогенезу
- •Яйцеклітини у ссавців
- •Контрольні питання:
- •Розділ 11 Лактація
- •Робота 11.1. Визначення фізичних властивостей молока
- •11.4. Визначення молока від корів, хворих на мастит
- •Робота 11.5. Визначення кислотності молока
- •Робота 11.3. Визначення в молоці крохмалю
- •Робота 11.6. Визначення густини молока
- •Тривалість вагітності та лактації тварин
- •Гормональна регуляція процесу утворення молока
- •Контрольні питання
- •Розділ 12 Фізіологія збудливих тканин
- •Контрольні питання:
- •Розділ 13 Фізіологія м’язів та нервів
- •Робота 13.1. Ергографія
- •Робота 13. 2. Динамометрія
- •Фізіологія нервів
- •Контрольні питання:
- •Розділ 14 Центральна нервова система
- •Робота 14. 1. Рефлекси спинного мозку та їх рецептивні поля
- •Робота 14.2. Визначення часу рефлексу
- •Робота 14. 3. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Робота 14.4. Гальмування рефлексів
- •Розділ 15 Вища нервова діяльність
- •Класифікація умовних рефлексів
- •Типи вищої нервової діяльності та їх зв’язок з продуктивністю сільськогосподарських тварин
- •Розділ 16 Етологія
- •Робота 16.1. Спостереження за тривалістю жуйних періодів у корів (овець, кіз), процесами відригування кормів та тривалістю його пережовування
- •Результати дослідження
- •Робота 16.2. Дослідження серцевого поштовху
- •Результати досліджень
- •Робота 16.3. Дослідження пульсу
- •Результати досліджень
- •Робота 16.4. Визначення частоти дихання
- •Результати досліджень
- •Спостереження за окремими тваринами
- •Робота 16.5. Спостереження методом табличної ехограми
- •Розділ 17 Аналізатори
- •Робота 17.1. Визначення порогів смакової збудливості
- •Робота 17. 2. Спостереження за зміною діаметра зіниці залежно від освітлення
- •Потреба тварин у вітамінах
Робота 5.7. Травлення в кишечнику. Поверхнево-активна і емульгуюча дія жовчі
Перехід їжі із шлунка в дванадцятипалу кишку протікає порціями, що пов’язаний з періодичною діяльністю пілоричного сфінктера. В дванадцятипалій кишці на травні маси діє кишковий, підшлунковий сік і жовч, які і продовжують подальшу хімічну і ферментативну обробку цих мас.
Довжина тонкого відділу кишечнику відносно довжини тулуба складає: для кішок – 1:4, собак 1:6, кролів – 1:10, коней – 1:12, свиней – 1:14, великої рогатої худоби – 1:20, овець і кіз – 1:25.
Кількість кишкового соку, що виділяється за добу, визначають шляхом розрахунку на підставі екстраполяції даних, отриманих у тварин з ізольованою ділянкою кишки певного розміру. Загальна кількість кишкового соку, що виділяється власне залозами товстих кишок незначна: вона складає 10-15% кількості соку, що виділяється в тонких кишках.
Окрім соку підшлункової залози в дванадцятипалу кишку вливається і жовч, яка виробляється печінкою. Після того, як був розроблений метод накладання жовчної фістули відкрилась можливість з’ясувати роль жовчі в травленні.
Існує два вида жовчі: печінкова жовч, яку можна отримати з протоків печінки та міхурова жовч (з жовчного міхура). У однокопитних тварин жовчного міхура немає, в них виробляється тільки печінкова жовч. Оскільки в жовчному міхурі відбувається зворотне всмоктування рідких частин жовчі, міхурова жовч темніша, густіша, має більшу питому вагу (1.02 6 - 1.048), ніж печінкова - 1.009-1.013.
У склад міхурової і печінкової жовчі входять жовчні кислоти і жовчні пігменти. Жовчні кислоти є дійсним секретом печінки, вони беруть участь в процесах травлення. Натрієві солі жовчних кислот зменшують поверхневий натяг води і жиру, тим самим сприяють утворенню емульсій. Крім того, жовчні кислоти адсорбуються на поверхні краплин жиру і перешкоджають їх злиттю. Жовчні кислоти активують діяльність ліпази і приймають участь в процесі всмоктування жирів і жирних кислот.
Поряд з цим, жовчні кислоти з’єднуються з нерозчинними у воді жирними кислотами, в результаті чого утворюються водорозчинні комплекси, які всмоктуються в кишечнику. Жовч також активує ферменти соку підшлункової залози, стимулює рухи кишечнику, нейтралізує кислий вміст шлунку і має бактерицидну дію.
Жовчні пігменти - білірубін і білівердин є продуктами розпаду гемоглобіну (з 1г гемоглобіну утворюється біля 40мл білірубіну). Білірубін надає жовчі жовтуватий колір, а білівердин - зелений.
Жовчоутворення і надходження жовчі в дванадцятипалу кишку регулюється гуморальним і рефлекторним шляхом.
Вигляд корму, умовні перетравні сигнали посилюють жовчоутворення і жовчовиділення, що вказує на умовно-рефлекторний вплив, «уявна» годівля також викликає скорочення жовчного міхура і виділення жовчі в дванадцятипалу кишку, а подразнення механо- і хіміорецепторів шлунку і дванадцятипалої кишки посилює жовчоутворення та її виділення.
Мета досліду: вивчити основні властивості жовчі, - вплив на емульгування і фільтрацію жирів та на поверхневий натяг води.
Для роботи необхідно: штатив з пробірками, піпетки мірні по 5 мл, скляні воронки, паперові фільтри, дистильована вода, молота сірка, олія, жовч.
Хід роботи: В пробірки 1 і 2 прилити по 5мл дистильованої води і насипати невелику кількість молотої сірки. В пробірку 2 додати 5 крапель жовчі. Суміш в пробірках перемішати.
В пробірки 3 і 4 налити по 3мл олії. В пробірку 3 додати 3мл жовчі. В пробірку 4 - 3мл води. Суміш перемішати.
В пробірки 5 і 6 помістити скляні воронки з паперовими фільтрами, фільтр в пробірці 5 змочують водою, а в пробірці 6 - декількома краплинами жовчі в кожну воронку прилити по 10мл олії, через 30 хвилин перевірити результат.
Отримані дані занести до таблиці 26.
Таблиця 26
Властивості жовчі
№ пробірки |
Вміст пробірки |
Результати досліджень |
Висновки |
1 |
вода + молота сірка |
|
|
2 |
вода + жовч + молота сірка |
|
|
3 |
олія + вода |
|
|
4 |
олія + жовч |
|
|
5 |
фільтр, змочений водою + олія |
|
|
6 |
фільтр, змочений жовчю + олія |
|
|
Для самостійного опрацювання:
1. Заповніть таблицю 27. Вкажіть ферменти, що беруть участь в процесах перетворення речовин відповідно до кожної сполуки.
2. Особливості травлення птахів
3. Заповніть таблицю 28.
Таблиця 27
Фізіологічні властивості травних соків
Травний сік |
Ферменти, що містяться у травному соку |
Сполуки, до яких розщеплюються поживні речовини |
Додаткові речовини травних соків та їх роль |
Слина |
|
Крохмаль до мальтози Мальтозу до глюкози |
Бікарбонати створюють лужне середовище Муцин сприяє формуванню травного кому. Лізоцим має бактерицидну дію |
Шлунко-вий сік |
|
Білки до поліпептидів і амінокислот Казеїноген до казеїну Високоемульговані жири (в першу чергу жири молока) до гліцерину і жирних кислот
|
Соляна кислота створює кисле середовище, перетворює неактивний пепсиноген до пепсину, запобігає процесам бродіння, сприяє набуханню білків та їх розщепленню. Слиз захищає стінки шлунку від хімічних і механічних пошкоджень, запобігає процесам самоперетравлення стінок шлунку. |
Сік під- шлункової залози |
|
Білки до пептидів і амінокислот |
Бікарбонати створюють лужне середовище, створюють розчини солей жирних кислот Секретин (гормоноподібна речовина) надходить з кров’ю до секреторних клітин підшлункової залози і збуджує їх діяльність |
Пептони, альбумози до амінокислот |
|||
Білки сполучної тканини до амінокислот |
|||
Пептиди до амінокислот |
|||
Нуклеїнові кислоти до нуклеотидів і фосфорної кислоти |
|||
Жири до гліцерину і жирних кислот |
|||
Крохмаль і глікоген до декстринів і мальтози |
|||
Мальтозу до глюкози |
|||
Лактозу до глюкози і галактози |
|||
Кишковий сік |
|
Трипсиноген до трипсину |
Карбонат натрію створює лужне середовище, нейтралізує кислий вміст шлунку, зупиняє руйнувальну дію пепсину. Ендогенний білок підтримує амінокислотний гомеостаз кишкового хімусу. Слиз адсорбує ферменти кишкового соку, запобігає проникненню мікробів і великих полімерних молекул у просвіт мікроворсинок |
Пептиди до амінокислот |
|||
Складні ефіри фосфорної кислоти до фосфатів |
|||
Мальтозу до глюкози |
|||
Лактозу до галактози і глюкози |
|||
Тростниковий цукор до глюкози |
|||
Крохмаль до мальтози |
|||
Жири до гліцерину і жирних кислот |
|||
Фосфоліпіди до жирних кислот, гліцерину і фосфатів |
Таблиця 28
Довжина відділів кишечнику, кількість травних соків, що створюються
Тварина |
Кількість підшлун-кового соку за добу, л |
Кількість жовчі за добу, л |
Довжина тонкого відділу кишечни- ку, м |
Кількість кишко- вого соку за добу, л |
Довжина товстого відділу кишечни- ку, м |
Кількість соку товстого відділу кишечнику за добу, л |
Корова |
|
|
|
|
|
|
Кінь |
|
|
|
|
|
|
Свиня |
|
|
|
|
|
|
Вівця |
|
|
|
|
|
|
Кріль |
|
|
|
|
|
|
Собака |
|
|
|
|
|
|
Курка |
|
|
|
|
|
|
Контрольні питання:
Які залози виділяють секрети в порожнину 12-палої кишки?
Вкажіть склад підшлункового соку.
Вкажіть властивості підшлункового соку.
Які ферменти входять до складу підшлункового соку?
В якому вигляді виділяються і чим активуються трипсин і хімотрипсин?
Які речовини розщеплюються ферментами підшлункового соку?
Які існують види жовчі?
Вкажіть складові та фізико-хімічні властивості жовчі.
Які функції виконує жовч?
Вкажіть склад і фізико-хімічні властивості кишкового соку.
Які існують особливі ферменти кишкового соку?
З яких фаз складається процес травлення у тонкому відділі кишечнику?
Які види рухів кишечнику розрізняють?
Яким чином відбувається нервове регулювання секреції кишкового соку?
Які речовини беруть участь у гуморальній регуляції секреції кишкового соку?
Які речовини всмоктуються в товстому відділі кишечнику?
Вкажіть склад і властивості травного соку товстого відділу кишечнику.
Де і як відбувається формування калу?
Яку роль грає товстий відділ кишечнику в процесах травлення у коней та свиней?
Вкажіть особливості всмоктування в різних відділах травного тракту.
ДЛЯ ЗАМІТОК
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
