Робота 2. 6. Підрахунок кількості еритроцитів

В 1 мм³ крові знаходяться мільйони еритроцитів: Кількість їх у крові змінюється залежно від віку, статі, продуктивності, пори року та інших факторів.

Основна функція еритроцитів — перенесення кисню до клітин організму та вуглекислого газу, навпаки, - до легень. Вони адсорбують на своїй поверхні амінокислоти.

Еритроцити ссавців — без’ядерні, мають форму двоякоувігнутого диска; їх діаметр 5-7 мкм, товщина 2-2,5 мкм.

У риб, амфібій і птахів еритроцити овальної форми, значно більші за розмірами, мають ядро.

Мета досліду. Вивчити методику підрахунку еритроцитів

Для роботи необхідні: піддослідні тварини, кров, 3%-вий розчин хлористого натрію, спирт, спиртовий розчин йоду, набір для взяття крові, покривні скельця, змішувачі (меланжери) для еритроцитів, лічильні камери, мікроскоп, вата.

Хід роботи. Одержану кров розводять у змішувачі 3%-вим розчином хлористого натрію у 200 разів. Із свіжої другої краплі (першу знімають ватою) кров насмоктують меланжером через гумову трубку до мітки 0,5; кінчик меланжера витирають ватним тампоном.

Завдання. Заповніть таблицю 2.

Таблиця 2

Гематологічні показники крові людини і тварин

Тварина	Кількість еритроцитів, млн в мм3 крові	Діаметр еритроцитів, мкм	Вміст гемоглобіну, г-%
Велика рогата худоба
Кінь
Свиня
Вівця
Кріль
Птахи
Людина

Потім опускають кінчик меланжера в посудину з 3%-вим розчином хлористого натрію і насмоктують його у змішувач до мітки 101. Меланжер закривають великим і середнім пальцями, а його вміст ретельно перемішують протягом двох хвилин. На поверхню лічильної камери притирають покривне скло. Четверту краплю (перші три видувають із кінчика меланжера на ватку) рідини меланжера наносять на середнє поле камери під покривне скло, заповнюючи камеру так, щоб до неї не потрапили бульбашки повітря. Лічильна камера являє собою прямокутне шліфоване предметне скло з трьома прямокутними площинками, які розділені жолобками. Середня площинка додатково розділена жолобком на дві частини, на кожній з яких нанесено сітки глибиною 0,1 мм. Сітка Горяєва складається з 225 великих квадратів (рис.1). Частина великих квадратів розділена на менші, по 16 малих квадратів у кожному великому. Сторона малого квадрата 1 дорівнює 1/20 мм, його площа — 1/20•1/20 мм= 1/400 мм². Об’єм 1/400 мм²• 1/10 мм-1/4000 мм.

Заповнену розчиненою кров’ю камеру вміщують під мікроскоп і розглядають сітку в полі зору спочатку при малому збільшенні, а потім при великому. В камері підраховують еритроцити у п’яти великих квадратах, кожний з яких розділений на 16 маленьких, по діагоналі зверху вниз, зліва направо. При цьому підраховують еритроцити, які лежать у середині маленького квадрата, на його лівій і верхній сторонах. Еритроцити, що лежать на правій і нижній сторонах не рахують. Цього правила дотримуються для того, щоб запобігти дворазовому підрахунку еритроцитів. Кількість еритроцитів у 1 мм³ крові підраховують за формулою:

Х = А • 4000 • 200/80 = А • 10000,

де X — кількість еритроцитів у 1 мм³,

А —кількість еритроцитів у 80 малих квадратах;

1/4000 мм³ —об'єм малого квадрата;

200 — ступінь розбавлення крові.

1 2

Рис.1. Сітка Горяєва ( 1 – великий квадрат, 2 – малий квадрат)

Результати досліду:

А₁ =

А₂ =

А₃ =

А_ср =

Х =

Рис. 2. Розташування еритроцитів

Завдання. Підрахувати кількість еритроцитів у кожному квадраті (рис.2):

Квадрат 1 –

Квадрат 2 –

Квадрат 3 –

Квадрат 4 –

ВИСНОВОК: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________