- •6.090102 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»
- •54010, М. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9.
- •1.1.2. Вимоги безпеки праці перед початком занять
- •Вимоги безпеки праці під час занять та в умовах виробництва
- •1.1.4. Вимоги безпеки праці після закінчення занять
- •1.1.5. Невідкладна медична допомога
- •Основна апаратура та обладнання лабораторії фізіології
- •Розділ 2 Фізіологія крові
- •1.3. Піддослідні тварини.
- •Контрольні питання.
- •Робота 2.1. Взяття крові у тварин
- •Робота 2.2. Визначення об'ємних співвідношень плазми і формених елементів крові
- •Робота 2.3. Одержання плазми, сироватки і фібрину
- •Робота 2.4. Визначення реакції крові
- •Результати досліду:
- •Робота 2. 5. Визначення буферності плазми крові
- •Результати титрування плазми крові і води
- •Контрольні запитання
- •Робота 2. 6. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Робота 2. 7. Визначення кількості гемоглобіну у крові (за Салі)
- •Робота 2. 8. Підрахунок кольорового показнику
- •Контрольні питання
- •Робота 2. 9. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Результати досліду:
- •Робота 2. 10. Лейкоцитарна формула
- •Робота 2. 11. Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Швидкість осідання еритроцитів у тварин, мм
- •Робота 2. 12. Визначення швидкості зсідання крові
- •Швидкість зсідання крові у тварин, хв
- •Робота 2. 13. Визначення груп крові людини
- •Робота 2. 14. Значення резус-фактора
- •Контрольні питання:
- •Розділ 3 Фізіологія серця та кровообігу Робота 3. 1. Збудливість серцевого м’язу. Явище рефрактерності. Екстрасистола
- •Робота 3. 2. Автоматія серцевого м’язу. Дослідження провідної системи серця
- •Контрольні питання
- •Робота 3. 3. Рефлекторна зупинка серця жаби (дослід Гольца)
- •Робота 3. 4. Око-серцевий (тригеміновагальний) рефлекс
- •Робота 3. 5. Вплив тепла та холоду на роботу серця
- •Робота 3. 6. Вплив гормонів (адреналіну) та електролітів (іонів кальцію та калію) на роботу серця
- •Контрольні питання
- •Робота 3. 7. Рефлекторні зміни просвіту кровоносних судин (спряжені судинні рефлекси)
- •Робота 3. 8. Дослідження пульсу у сільськогосподарських тварин
- •Робота 3. 9. Визначення тиску крові за методом Короткова
- •Контрольні питання
- •Розділ 4 Фізіологія дихання
- •Легеневі об’єми у тварин, л
- •Склад вдихуваного і видихуваного повітря
- •Робота 4.1. Визначення легеневих об’ємів дихання
- •Розділ 5 Фізіологія травлення
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Робота 5.1. Визначення лужності слини і наявності муцину
- •Робота 5. 2. Дослідження травних властивостей ферментів слини
- •Робота 5.3. Травлення в шлунку
- •Робота 5.4. Вплив ферментів шлункового соку на білок
- •Робота 5.5. Вплив хімозину на білок молока
- •Робота 5.7. Травлення в кишечнику. Поверхнево-активна і емульгуюча дія жовчі
- •Розділ 6 Обмін речовин та енергії
- •Обмін речовин
- •Робота 6.1. Білковий обмін.
- •Потреби білку на 1 кг живої маси тварин, г
- •Задачі:
- •Робота 6.2. Вуглеводний обмін.
- •Особливості вуглеводного обміну в жуйних.
- •Робота 6.3. Обмін ліпідів.
- •Робота 6.4. Обмін води і мінеральних речовин.
- •Потреба тварин у мінеральних речовинах
- •Фізіологічне значення мінеральних речовин
- •Робота 6.5. Обмін вітамінів.
- •Потреба тварин у вітамінах
- •2. Заповніть таблицю 33 за формою
- •Фізіологічне значення вітамінів
- •Контрольні питання
- •Обмін енергії
- •Задачі.
- •Робота 6.7. Теплообмін та його регуляція.
- •Контрольні питання
- •Розділ 7 Фізіологія виділення
- •Робота 7.1. Нирки, їх функції
- •Робота 7.2. Участь нирок в процесах обміну
- •Кількість сечі, що виводиться з організму тварин за добу, л
- •Робота 7.3. Нефрон, реабсорбція речовин в різних частинах нефрону
- •Робота 7.4. Нейрогуморальна регуляція діяльності нирок.
- •Контрольні питання
- •Розділ 8 Фізіологія залоз внутрішньої секреції
- •Робота 8.1. Вплив гормонів на фізіологічні функції
- •Контрольні питання
- •Робота 8.2. Роль інсуліну, глюкагону, адреналіну та глюкокортикоїдів в регуляції обміну вуглеводів
- •Вплив гормонів на перетворення вуглеводів
- •Контрольні питання:
- •Розділ 9 Стрес і продуктивність. Адаптація тварин
- •Контрольні питання:
- •Розділ 10 Фізіологія розмноження
- •Робота 10.1. Фази статевого циклу у гризунів
- •Стадії сперматогенезу
- •Яйцеклітини у ссавців
- •Контрольні питання:
- •Розділ 11 Лактація
- •Робота 11.1. Визначення фізичних властивостей молока
- •11.4. Визначення молока від корів, хворих на мастит
- •Робота 11.5. Визначення кислотності молока
- •Робота 11.3. Визначення в молоці крохмалю
- •Робота 11.6. Визначення густини молока
- •Тривалість вагітності та лактації тварин
- •Гормональна регуляція процесу утворення молока
- •Контрольні питання
- •Розділ 12 Фізіологія збудливих тканин
- •Контрольні питання:
- •Розділ 13 Фізіологія м’язів та нервів
- •Робота 13.1. Ергографія
- •Робота 13. 2. Динамометрія
- •Фізіологія нервів
- •Контрольні питання:
- •Розділ 14 Центральна нервова система
- •Робота 14. 1. Рефлекси спинного мозку та їх рецептивні поля
- •Робота 14.2. Визначення часу рефлексу
- •Робота 14. 3. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Робота 14.4. Гальмування рефлексів
- •Розділ 15 Вища нервова діяльність
- •Класифікація умовних рефлексів
- •Типи вищої нервової діяльності та їх зв’язок з продуктивністю сільськогосподарських тварин
- •Розділ 16 Етологія
- •Робота 16.1. Спостереження за тривалістю жуйних періодів у корів (овець, кіз), процесами відригування кормів та тривалістю його пережовування
- •Результати дослідження
- •Робота 16.2. Дослідження серцевого поштовху
- •Результати досліджень
- •Робота 16.3. Дослідження пульсу
- •Результати досліджень
- •Робота 16.4. Визначення частоти дихання
- •Результати досліджень
- •Спостереження за окремими тваринами
- •Робота 16.5. Спостереження методом табличної ехограми
- •Розділ 17 Аналізатори
- •Робота 17.1. Визначення порогів смакової збудливості
- •Робота 17. 2. Спостереження за зміною діаметра зіниці залежно від освітлення
- •Потреба тварин у вітамінах
Контрольні питання:
За рахунок яких трьох шляхів здійснюється регулювання процесів синтезу тироїдних гормонів щитоподібної залози?
Яка хвороба виникає при гіпофункції щитоподібної залози?
Яка хвороба виникає при гіперфункції щитоподібної залози?
Як впливає на рівень кальцію в крові тирокальцитонін?
Який гормон сприяє затримці іонів кальцію в крові та виведенню фосфат-іонів? Де він синтезується?
Які залози внутрішньої секреції відносяться до залоз змішаної секреції?
Який гормон зменшує рівень цукру в крові? Де він синтезується?
Які зміни відбуваються в організмі при збільшенні кількості інсуліну?
Які зміни відбуваються в організмі при зменшенні кількості інсуліну?
Які існують гормони-антогоністи інсуліну за дією на вуглеводи?
Як здійснюються регулювання синтезу інсуліну?
Як інсулін впливає на жировий обмін?
З яких двох частин складається надниркова залоза?
Які гормони надниркової залози підвищують збудливість серцевого м’язу та збільшують частоту серцевих скорочень?
Яку роль грають гормони кори наднирників у процесах адаптації і стресових реакціях?
Яка речовина необхідна для синтезу статевих гормонів?
Які зміни відбуваються у організмі тварини при видаленні чоловічих статевих органів?
Який гормон є основним андрогенним гормоном?
Які гормони гіпофізу впливають на синтез статевих гормонів?
Який гормон жовтого тіла має назву гормоном вагітності?
Які гормони використовують, щоб викликати штучну багатоплідність у самок с.-г. тварин?
Який гормон має назву “швидкі пологи” і як він впливає на процес виділення молока?
ДЛЯ ЗАМІТОК
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Розділ 9 Стрес і продуктивність. Адаптація тварин
При взаємозв’язках з навколишнім середовищем на організм впливають різні за властивостями і інтенсивністю подразники. Відповідь залежить від сили зовнішніх подразників і чутливості до них організму. Слабкі подразнення можуть викликати локальну відповідь, більш значні за інтенсивністю або тривалістю викликають в організмі той чи іншій, здатний для даного впливу ефект (специфічна реакція) і одночасно створюють ряд загальних реакцій з боку організму, які мають стереотипний характер незалежно від якісних особливостей подразника і, спрямованих на пристосування до існуючих умов, на запобігання їх несприятливого впливу (неспецифічна реакція).
Термін стрес, який був вперше введений канадським дослідником Г.Сальє, визначає виникнення в організмі реакції загального адаптаційного синдрому, тобто комплексу неспецифічних змін, які утворюються під впливом зовнішніх подразників – стресорів - для захисту організму. Стан стресу під час розвитку проходить три стадії: фаза тривоги – мобілізація захисних сил організму; фаза резистентності – рівновага на новому підвищеному рівні; фаза виснаження. Якщо фізіологічний механізм захисту підкорюється силі діючого агенту, то може відбутися перехід до патологічного стану і навіть летальний кінець.
Завдання. Надайте характеристику фазам розвитку стресу:
Фаза тривоги –
Фаза резистентності -
Фаза виснаження –
Завдання. Вкажіть причини, що здатні викликати у тварин наступні види стрес-факторів:
Фізичні –
Хімічні –
Харчові –
Травматичні –
Транспортні –
Технічні –
Біологічні –
Експериментальні –
Рангові –
Відповідно до сучасних уявлень, стрес, або стрес-синдром, є важливим компонентом адаптації. Головний його зміст складає значне збудження нервових центрів і, як наслідок, ендокринних систем із збільшенням у крові концентрації адреналіну і глюкокортикоїдів, які мобілізують енергетичні і структурні ресурси організму. Адреналін збільшує хвилинний об’єм серця, мобілізує глікогені резерви печінки, викликає гіперглікемію, ліполіз (розщеплення жирів), підвищує вміст жирних кислот у крові і покращує приток кисню і субстратів окислення до тканин. Глюкокортикоїди діють на генетичному рівні, активують глюконеогенез (утворення глюкози з продуктів розпаду жирів і безазотних залишків амінокислот) і реакції трансамінування, і таким чином перетворюють структурний резерв в енергетичний.
Суть стрес-синдрому полягає не просто у мобілізації енергетичних і структурних ресурсів організму, а в їх перерозподілі, тобто передачі з систем організму, які не беруть участь в адаптації до даного конкретного фактору, у системи, які специфічно відповідають за цю адаптацію.
Таким чином, стрес-синдром як неспецифічний компонент адаптації не тільки попереджає розвиток, але і грає важливу роль у формуванні стійкої специфічної адаптації. Це забезпечується, по-перше, шляхом мобілізації енергетичних і структурних ресурсів організму і їх спрямованого перерозподілу у бік забезпечення систем, які відповідають за адаптацію до даного фактору, а по-друге, шляхом безпосереднього впливу гормонів на метаболізм і функцію клітин системи, де формується пам’ять адаптації. По мірі формування стійкої адаптації, порушення гомеостазу, які складають основу стрес-синдрому, поступово зникають і сам стрес-синдром, виконав певну роль у становленні адаптації, поступово ліквідується
Важливим є то, що в будь-якому випадку при здійсненні стрес-синдрому, внаслідок перерозподілу ресурсів організму при мобілізації, пригнічуються функції, які безпосередньо не пов’язані з забезпеченням життєдіяльності, тобто процеси росту і репродуктивні функції, що у сільськогосподарських тварин призводить до значних втрат продуктивності.
Здійснення адаптації характеризується наявністю системної пам’яті адаптації, відсутністю стрес-синдрому і досконалим пристосуванням до певного фактору або ситуації.
Якщо розглядати процес адаптації організму у цілому, то можна відділити ряд стадій. При малій інтенсивності діючого фактору явні реакції організму можуть бути відсутні, але здійснюється тренування до наступних високих доз. При збільшенні інтенсивності впливу відбувається активація функцій, і лише після цього виникає стрес-синдром і порушення функцій, що обумовлено зрушеннями гомеостазу. Якщо на перших двох стадіях стрес-синдрому активізація синтезу нуклеїнових кислот і білків у клітинах системи, що відповідають за адаптацію і збільшення потужності цієї домінуючої системи, достатня для здійснення адаптації, за цим настає поступове зменшення стрес-синдрому. В тому випадку, коли реакція пристосування неможлива, на цій стадії стрес-синдром з інструменту адаптації може перетворитися в інструмент пошкодження.
Однак той факт, що більшість тварин, які пройшли через тяжкі стресові впливи, не гинуть, а так чи інше адаптуються до стресових ситуацій, дозволяє вважати, що в організмі існують системи, що обмежують стрес-синдром і попереджають стресові пошкодження. Такі системи можуть функціонувати на рівні головного мозку і обмежувати збудження систем, що реалізують стрес, і попереджати надмірне і тривале збільшення концентрації адреналіну і глюкокортикоїдів. Вони також можуть функціонувати на рівні тканин, і обмежувати ефект гормонів на клітину.
Центральна нервова система керує механізмом загальної адаптації (рис.16). В структурах кори півкуль головного мозку відбувається збір і обробка інформації про здійснення реакцій гомеостазу, зрушуванні констант внутрішнього середовища і необхідності включення механізму загальної адаптації. У центральної нервової системі утворюються і функціональні системи, що контролюють константи гомеостазу у певному випадку, а також домінантні вогнища, за рахунок яких переважають ті, чи інші функції, залежно від ситуації.
Рис. 16. Схема нейроендокринних реакцій в організмі тварин під час стресу
