Робота 2.1. Взяття крові у тварин

Мета досліду. Ознайомити студентів з технікою взяття крові у великих і дрібних тварин.

Для роботи необхідні: тварини, ефір, спиртовий роз­чин йоду, розчин лимоннокислого натрію, спирт, штатив з пробірками, ножиці Купера, деревоподібний скальпель, голки для взяття крові, вата.

Хід роботи. При взятті крові тварин надійно фіксують, потім вистригають або вибривають шерсть і протирають шкіру спиртовим розчином ефіру. Стерильною голкою проколюють шкіру, стінку судини і набирають відповідну кількість крові в стерильну колбочку чи пробірку.

У коней, великої і дрібної рогатої худоби невелику кількість крові для морфологічного аналізу одержують з вушної вени, надрізаючи її або проколюючи голкою. Для одержання великої кількості крові у цих тварин роблять пункцію яремної вени на межі верхньої і середньої третини шиї. Після фіксації тварини великим пальцем лівої руки здавлюють вену нижче місця пункції, а потім проколюють кровопускаючою голкою шкіру і стінку вени. Голку вво­дять проти току крові під кутом 45°.

У свиней невелику кількість крові одержують, над­різаючи стерильним скальпелем велику вушну вену. Для одержання великої кількості крові відсікають гострими но­жицями або скальпелем кінчик хвоста довжиною до 1,5 см. Кров беруть у стерильну пробірку. Рану дезинфікують 5%-вим спиртовим розчином йоду, а кінчик хвоста здав­люють резиновим кільцем або хірургічною петлею з шовку на добу.

У собак невелику кількість крові одержують, надрізаючи край вуха або проколюючи м’яку частин ступні. Велику кількість крові одержують пункцією передньо-зовнішньої плюсневої вени, розміщеної на зовнішній поверхні гомілки. Вену здавлюють нижче колінного суглобу. Голкою проколюють шкіру і стінку вени. Кров набирають у шприц.

У кроликів малу кількість крові беруть з вушної вени зовнішнього краю вуха. Кролика садять у спеціальний ящик з отвором для голови. Перед взяттям крові вухо протирають спиртовим розчином ефіру.

У морських свинок, щурів і мишей для одержання крові надсікають вухо або надрізають кінчик хвоста. При цьому вену вуха чи корінь хвоста здавлюють пальцями. У периферичну частину здавленої вени вводять тонку голку, і кров насмоктують у шприц. Місце проколу до і після взяття крові дезинфікують спиртовим розчином ефіру.

У курей та індиків невеликі порції крові одержують, надрізуючи гребінь або сережки; у гусей і качок проколюють м’якоть ступні. Велику .кількість крові у птиці беруть із підшкірної підкрильцевої вени. При цьому пір’я вищипують, вену здавлюють пальцем в області ліктьового суглобу, прокол роблять під кутом ліктьового вигину.

У зв’язку з швидким зсіданням крові у птиці місце проколу вени протирають протизсідаючою рідиною (антикоагулянтом). При цьому краплі крові, що виступили, переносять піпеткою у бюкс з антикоагулянтом. Після взяття крові місце пункції на декілька хвилин зажимають тампоном, змоченим дезинфікуючою рідиною.

У риб невеликі дози крові одержують із підшкірної або глибокої хвостової артерії. Легким поворотом піпетки навколо осі перерізають стінку артерії, і кров самопливом надходить у піпетку.

Кров у риб можна брати із серця. Для цього ін’єкційну голку вводять за сагітальною лінією між грудними плавниками з легким нахилом у бік голови. Для видалення слизу на шкірі місце пункції протирають 70%-вим спиртом і просушують тампоном.

У жаби декілька крапель крові можна одержати шляхом ампутації ножицями пальців лапки або шляхом пункції шкірної вени, яка розміщена посередині живота (шкіру спочатку надрізають). Одержують кров також і пункцією оголеного серця.

ВИСНОВОК: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________