- •6.090102 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»
- •54010, М. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9.
- •1.1.2. Вимоги безпеки праці перед початком занять
- •Вимоги безпеки праці під час занять та в умовах виробництва
- •1.1.4. Вимоги безпеки праці після закінчення занять
- •1.1.5. Невідкладна медична допомога
- •Основна апаратура та обладнання лабораторії фізіології
- •Розділ 2 Фізіологія крові
- •1.3. Піддослідні тварини.
- •Контрольні питання.
- •Робота 2.1. Взяття крові у тварин
- •Робота 2.2. Визначення об'ємних співвідношень плазми і формених елементів крові
- •Робота 2.3. Одержання плазми, сироватки і фібрину
- •Робота 2.4. Визначення реакції крові
- •Результати досліду:
- •Робота 2. 5. Визначення буферності плазми крові
- •Результати титрування плазми крові і води
- •Контрольні запитання
- •Робота 2. 6. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Робота 2. 7. Визначення кількості гемоглобіну у крові (за Салі)
- •Робота 2. 8. Підрахунок кольорового показнику
- •Контрольні питання
- •Робота 2. 9. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Результати досліду:
- •Робота 2. 10. Лейкоцитарна формула
- •Робота 2. 11. Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Швидкість осідання еритроцитів у тварин, мм
- •Робота 2. 12. Визначення швидкості зсідання крові
- •Швидкість зсідання крові у тварин, хв
- •Робота 2. 13. Визначення груп крові людини
- •Робота 2. 14. Значення резус-фактора
- •Контрольні питання:
- •Розділ 3 Фізіологія серця та кровообігу Робота 3. 1. Збудливість серцевого м’язу. Явище рефрактерності. Екстрасистола
- •Робота 3. 2. Автоматія серцевого м’язу. Дослідження провідної системи серця
- •Контрольні питання
- •Робота 3. 3. Рефлекторна зупинка серця жаби (дослід Гольца)
- •Робота 3. 4. Око-серцевий (тригеміновагальний) рефлекс
- •Робота 3. 5. Вплив тепла та холоду на роботу серця
- •Робота 3. 6. Вплив гормонів (адреналіну) та електролітів (іонів кальцію та калію) на роботу серця
- •Контрольні питання
- •Робота 3. 7. Рефлекторні зміни просвіту кровоносних судин (спряжені судинні рефлекси)
- •Робота 3. 8. Дослідження пульсу у сільськогосподарських тварин
- •Робота 3. 9. Визначення тиску крові за методом Короткова
- •Контрольні питання
- •Розділ 4 Фізіологія дихання
- •Легеневі об’єми у тварин, л
- •Склад вдихуваного і видихуваного повітря
- •Робота 4.1. Визначення легеневих об’ємів дихання
- •Розділ 5 Фізіологія травлення
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Робота 5.1. Визначення лужності слини і наявності муцину
- •Робота 5. 2. Дослідження травних властивостей ферментів слини
- •Робота 5.3. Травлення в шлунку
- •Робота 5.4. Вплив ферментів шлункового соку на білок
- •Робота 5.5. Вплив хімозину на білок молока
- •Робота 5.7. Травлення в кишечнику. Поверхнево-активна і емульгуюча дія жовчі
- •Розділ 6 Обмін речовин та енергії
- •Обмін речовин
- •Робота 6.1. Білковий обмін.
- •Потреби білку на 1 кг живої маси тварин, г
- •Задачі:
- •Робота 6.2. Вуглеводний обмін.
- •Особливості вуглеводного обміну в жуйних.
- •Робота 6.3. Обмін ліпідів.
- •Робота 6.4. Обмін води і мінеральних речовин.
- •Потреба тварин у мінеральних речовинах
- •Фізіологічне значення мінеральних речовин
- •Робота 6.5. Обмін вітамінів.
- •Потреба тварин у вітамінах
- •2. Заповніть таблицю 33 за формою
- •Фізіологічне значення вітамінів
- •Контрольні питання
- •Обмін енергії
- •Задачі.
- •Робота 6.7. Теплообмін та його регуляція.
- •Контрольні питання
- •Розділ 7 Фізіологія виділення
- •Робота 7.1. Нирки, їх функції
- •Робота 7.2. Участь нирок в процесах обміну
- •Кількість сечі, що виводиться з організму тварин за добу, л
- •Робота 7.3. Нефрон, реабсорбція речовин в різних частинах нефрону
- •Робота 7.4. Нейрогуморальна регуляція діяльності нирок.
- •Контрольні питання
- •Розділ 8 Фізіологія залоз внутрішньої секреції
- •Робота 8.1. Вплив гормонів на фізіологічні функції
- •Контрольні питання
- •Робота 8.2. Роль інсуліну, глюкагону, адреналіну та глюкокортикоїдів в регуляції обміну вуглеводів
- •Вплив гормонів на перетворення вуглеводів
- •Контрольні питання:
- •Розділ 9 Стрес і продуктивність. Адаптація тварин
- •Контрольні питання:
- •Розділ 10 Фізіологія розмноження
- •Робота 10.1. Фази статевого циклу у гризунів
- •Стадії сперматогенезу
- •Яйцеклітини у ссавців
- •Контрольні питання:
- •Розділ 11 Лактація
- •Робота 11.1. Визначення фізичних властивостей молока
- •11.4. Визначення молока від корів, хворих на мастит
- •Робота 11.5. Визначення кислотності молока
- •Робота 11.3. Визначення в молоці крохмалю
- •Робота 11.6. Визначення густини молока
- •Тривалість вагітності та лактації тварин
- •Гормональна регуляція процесу утворення молока
- •Контрольні питання
- •Розділ 12 Фізіологія збудливих тканин
- •Контрольні питання:
- •Розділ 13 Фізіологія м’язів та нервів
- •Робота 13.1. Ергографія
- •Робота 13. 2. Динамометрія
- •Фізіологія нервів
- •Контрольні питання:
- •Розділ 14 Центральна нервова система
- •Робота 14. 1. Рефлекси спинного мозку та їх рецептивні поля
- •Робота 14.2. Визначення часу рефлексу
- •Робота 14. 3. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Робота 14.4. Гальмування рефлексів
- •Розділ 15 Вища нервова діяльність
- •Класифікація умовних рефлексів
- •Типи вищої нервової діяльності та їх зв’язок з продуктивністю сільськогосподарських тварин
- •Розділ 16 Етологія
- •Робота 16.1. Спостереження за тривалістю жуйних періодів у корів (овець, кіз), процесами відригування кормів та тривалістю його пережовування
- •Результати дослідження
- •Робота 16.2. Дослідження серцевого поштовху
- •Результати досліджень
- •Робота 16.3. Дослідження пульсу
- •Результати досліджень
- •Робота 16.4. Визначення частоти дихання
- •Результати досліджень
- •Спостереження за окремими тваринами
- •Робота 16.5. Спостереження методом табличної ехограми
- •Розділ 17 Аналізатори
- •Робота 17.1. Визначення порогів смакової збудливості
- •Робота 17. 2. Спостереження за зміною діаметра зіниці залежно від освітлення
- •Потреба тварин у вітамінах
Робота 3. 3. Рефлекторна зупинка серця жаби (дослід Гольца)
Робота серця може змінитися під впливом збуджень, вони надходять до нього з інших органів. Так, під час доїння корови подразнюються рецептори шкіри молочної залози, що прискорює роботу серця. При натисканні на очні яблука також змінюється частота серцевих скорочень. Сильні механічні подразнення очеревини, кишечнику, удар у живіт можуть спричинити зупинку серця. Усі ці приклади свідчать про те, що робота серця залежить від стану та зміни діяльності різних частин організму. Вплив органів на серце здійснюється рефлекторно, а саме по специфічних рефлекторних дугах.
Мета досліду. Впевнитись експериментально у зміні роботи серця жаби при механічному подразненні кишечнику.
Для роботи необхідні: жаба, набір інструментів для препарування, коркова пластинка.
Хід роботи. Жабу декапітують і, не руйнуючи спинного мозку, фіксують на корковій пластинці черевцем догори. Розрізують черевну та грудну порожнини, оголюють кишечник та серце. Щоб пройшли шокові явища після такої операції, жабу залишають у спокійному стані на 3-4 хв.
Далі звертають увагу на ритм серця, підраховують кількість серцевих скорочень за хвилину і подразнюють петлю кишечнику, злегка стискуючи її пінцетом. При цьому спостерігають короткочасну зупинку серця. Якщо у разі слабких подразнень кишечнику зупинки серця не настало, то стискують пінцетом декілька петель кишечнику значно сильніше, чим досягають мети.
Цей дослід вперше проробив Гольц. Зупинку серця під час подразнення можна зареєструвати на барабані кімографа за допомогою важільця-записувача, з’єднаного ниткою з верхівкою серця. Встановлено, що рефлекторна дуга цього рефлексу містить рецептори кишечнику, черевні нерви, спинний та довгастий мозок. В останньому знаходяться ядра блукаючих нервів, які, діставши збудження від кишечнику, передають його по відцентровим нервовим волокнам до серця. Як наслідок, серце зупиняється.
Перший елемент цієї рефлекторної дуги — рецептори — можна усунути, зросивши кишечник розчином новокаїну. Після такої анестезії подразнення кишечнику не викликає зупинки серця. Такі ж дані отримують після руйнування спинного мозку.
Завдання. Напишіть основні складові рефлекторної дуги досліду Гольца (рис.5):
Рис. 5. Схема рефлекторної дуги
1 –
2 –
З –
4 –
5 –
6 –
ВИСНОВОК:____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Робота 3. 4. Око-серцевий (тригеміновагальний) рефлекс
Цей рефлекс є ще одним прикладом взаємозв’язку роботи серця з іншими частинами організму, а саме рецепторним апаратом зорового аналізатора — очними яблуками. Рефлекторна дуга цього рефлексу містить трійчастий (trigeminus) і блукаючий нерви (vagus), цей рефлекс ще зветься тригеміновагальним.
Мета досліду. Довести експериментально, що діючи на очні яблука можна змінити роботу серця.
Для роботи необхідні: піддослідний, секундомір.
Хід роботи. За пульсом піддослідного підраховують кількість скорочень серця за хвилину. Далі великими пальцями рук несильно натискують на очні яблука протягом 5-8 с і підраховують пульс. Як наслідок, робота серця змінюється. Цей рефлекс використовують для визначення ступеня збудливості (тонусу) симпатичної та парасимпатичної нервових систем у піддослідного. Якщо серце прискорило свою роботу більше ніж на чотири (>4-25) цикли за хвилину, то це свідчить про підвищений тонус симпатичних нервів. Така особа належить до симпатикотоніків. Навпаки, коли пульс зменшився більше ніж на чотири удари (<4-25), така особа вважається ваготоніком. У неї підвищений тонус парасимпатичних нервів, представником яких є блукаючий нерв. Якщо діяльність серця не змінилась або змінилась незначно (± 4 цикли), то така особа є нормотоніком, тобто тонус згаданих вище нервових систем майже однаковий. Ступінь збудливості вегетативної нервової системи приховують при визначенні дози лікарських речовин, особливо сильнодіючих нейротропних. Якщо збудливість підвищена, то дозу цих речовин зменшують, і навпаки. Занесіть результати досліду до таблиці 8.
Таблиця 8
Визначення око-серцевого рефлексу
Стан організму |
Кількість серцевих скорочень за 1 хв |
В стані спокою |
|
Після надавлювання на очні яблука |
|
Різниця |
|
Під час скорочень у серцевому м’язі, як і в інших збудливих тканинах, виникає біострум, а саме струм дії. Збуджена ділянка м’яза стає електронегативною, а незбуджена – електропозитивною. Струм дії у вигляді силових ліній від серця поширюється по всьому тілу і може бути знятий з певних ділянок організму й зареєстрований за допомогою приладу – електрокардіографа, а графічний запис струмів дії серця – електрокардіограмою (рис.6). Аналіз кардіограми дає можливість встановити патологічні зміни в самому міокарді, в клапанному апараті, в дузі аорти, тощо.
Завдання. Вкажіть причини виникнення піків та пауз, позначених на електрокардіограмі:
перший пік –
перша пауза –
другий пік –
друга пауза -
третій пік –
третя пауза –
Рис.6. Електрокардіограма серця
ВИСНОВОК:______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
