Робота 3. 5. Вплив тепла та холоду на роботу серця

Зміна температури навколишнього середовища веде до зміни роботи серця. У холоднокровних тварин тепло чи холод діють на серце безпосередньо, тому зниження температури навколишнього середовища сповільнює роботу серця, а підвищення, навпаки, прискорює серцевий ритм. У теплокровних тварин, завдяки наявності у них добре розвинених терморегуляторних механізмів, навколишнє тепло гальмує обмінні процеси, а це обумовлює сповільнення роботи серця. У холодну пору року обмінні процеси прискорюються і серце вимушене працювати швидше. Коли ж відбувається значне підвищення чи зниження температури навколишнього середовища, то регуляторні механізми цих тварин не здатні запобігати дії тепла чи холоду, тому останні діють на серце, подібно як і у холоднокровних тварин, — безпосередньо.

Мета досліду. Впевнитися у зміні роботи серця пре безпосередній дії на нього тепла і холоду.

Для роботи необхідні: жаба, 0,6 %-вий розчин кухонної солі, набір інструментів для препарування, секундомір, коркова пластинка, спиртівка, пробірка, стакан з холодною водою, піпетка.

Хід роботи. Жабу декапітують, руйнують слинний мозок, фіксують на корковій пластинці черевцем догори оголюють серце. Через 5 хв після операції підраховують. кількість серцевих скорочень за хвилину.

У пробірку наливають 2-3 мл розчину кухонної солі, підігрівають його над полум’ям спиртівки, набирають у піпетку і зрошують серце. Спостерігають, як серце прискорює свою роботу. Підраховують кількість скорочень за| хвилину і порівнюють дані з такими в нормі.

Далі пробірку з сольовим розчином тримають 2-3 хв у стакані з холодною водою. За цей час серцевий ритм стає нормальним і тепер серце зрошують холодним розчином, що зразу ж викликає сповільнення серцевого ритму. Знову підраховують кількість серцевих циклів за хвилину.

Дані записують у таблицю 9.

Таблиця 9

Наслідки дії теплого та холодного фізіологічного розчину

на роботу серця жаби

Кількість скорочень серця за хвилину
У нормі	Після зрошення фізіологічним розчином
	теплим	холодним

ВИСНОВОК:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Робота 3. 6. Вплив гормонів (адреналіну) та електролітів (іонів кальцію та калію) на роботу серця

Центральна нервова система регулює роботу серця не тільки через нервові провідники, а й гуморально, тобто через рідкі середовища організму (кров, лімфу, міжклітинну рідину). Цими шляхами до серця надходять різні речовини, зокрема гормони та електроліти.

Одним із сильнодіючих на серце гормонів є адреналін, який синтезується у мозковій частині надниркових залоз. Цей гормон звужує просвіт багатьох кровоносних судин організму, а судини серця, навпаки, розширює, що покращує живлення серцевого м’язу і стимулює його роботу. Адреналін використовують у випадках зупинки серця. Введення його безпосередньо в серцевий м’яз відновлює роботу серця. Адреналін за своєю хімічною будовою подібний гормональній речовині — симпатину, який синтезується на закінченнях симпатичних нервів, саме тому дія адреналіну на серце подібна дії симпатичної нервової системи.

У гуморальній регуляції серцевої діяльності важливу роль відіграють такі електроліти, як іони кальцію та калію. Збільшення чи зменшення їх вмісту в крові змінює роботу серця. Іони кальцію діють на серце подібно симпатичним нервам, тобто прискорюється ритм, збільшується сила скорочень, підвищується збудливість серцевого м’язу та покращується його провідність. Іони калію діють подібно парасимпатичним нервам (блукаючим), які створюють зворотний ефект.

Мета досліду. Довести експериментально, що адреналін, іони кальцію та калію беруть участь у регуляції роботи серця.

Для роботи необхідні: жаба, коркова пластинка, набір інструментів для препарування, розчин адреналіну (1:1000), 1%-ві розчини хлориду кальцію та хлориду калію, розчин Рінгера, маленький пінцет, нитки, піпетка та скляна канюля для венозного синуса.

Хід роботи, жa6y декапітують, руйнують спинний мозок, фіксують на корковій пластинці черевцем догори, оголюють серце, підрізають вуздечку. Під гілки аорти проводять нитку маленьким пінцетом, серце перекидають на «спинку», роблять надріз унизу венозного синуса, вводять у нього скляну канюлю, заповнену розчином Рінгера, фіксують її ниткою. Тепер розчин з канюлі надходить у венозний синус і далі в серце. Через 3-4 хв підраховують кількість скорочень серця за хвилину. Далі в канюлю до розчину Рінгера додають піпеткою 2-3 краплі розчину кальцію хлориду. Спостерігають збільшення частоти та сили серцевих скорочень, ведуть їх підрахунок.

Після дії іонів кальцію протягом 5 хв в канюлю наливають тільки розчин Рінгера - промивають порожнини серця, а потім додають 2-3 краплі розчину калію хлориду.

Підраховують кількість серцевих циклів за хвилину порівнюють їх з нормою і впевнюються, що серце послабило свою роботу. Слід пам’ятати, що надмірна кількість іонів калію, як і кальцію, може призвести до зупинки серця.

Знову промивають серце розчином Рінгера і через 5 хв додають до нього 1-2 краплі розчину адреналіну. Спостерігають значне прискорення роботи серця. Наслідки дослідів запишіть до таблиці 10.

Таблиця 10

Наслідки дії електролітів та адреналіну на роботу серця жаби

Кількість скорочень серця за хвилину
У нормі	Під дією
	кальцію хлориду	калію хлориду	адреналіну

ВИСНОВОК:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Для самостійного опрацювання:

• Особливості кровообігу у легенях, головному мозку, серці, печінці та селезінці.