Зміст роботи

Під час самостійної підготовки до лабораторної роботи:

1. Вивчити технологічне призначення, принцип дії, конструктивні схеми і правила безпечної експлуатації сковорід і фритюрниць, занести їх в лабораторний журнал. Звернути увагу на фактори, що визначають ефективність роботи цих теплових апаратів, якість готових виробів.

2. За літературними джерелами вивчити основні характеристики конкретних типів електричних сковорід і фритюрниць, що серійно випускаються промисловістю, занести їх в лабораторний журнал.

3. Вивчати принципову схему стенда з дослідження режимів роботи сковороди СЕСМ-0,2 (Додаток В).

4. Ознайомитись зі змістом, методиками виконання експерименту і розрахунків.

Після проведення допуску до лабораторної роботи в лабораторії:

1. Ознайомитися з будовою електричних сковорід і фритюрниць, представлених в лабораторії, призначенням окремих конструктивних елементів, правилами безпечної експлуатації цих теплових апаратів. Особливу увагу слід приділити елементам автоматичного регулювання роботи сковорід і фритюрниць.

2. Визначити геометричні розміри й обчислити площі наступних ділянок зовнішньої поверхні сковороди СЕСМ-0,2: кришки, панелі терморегулятора, верхніх поверхонь тумб, лицевих панелей тумб, бокових поверхонь тумб. В розрахунку загальної поверхні сковороди площу інших елементів не враховувати. Окремо визначити площу поду сковороди. Дані занести в таблицю 7.1.

Таблиця 7.1

Розрахунок площі окремих елементів зовнішньої поверхні

сковороди СЕСМ-0,2

№ з/п	Назва елементу	Довжина, м	Ширина, м	Площа , м2
1	Кришка, f1
2	Панель терморегулятора, f2
3	Ліва верхня поверхня тумби, f3
4	Права верхня поверхня тумби, f4
5	Лицева панель лівої тумби, f5
6	Лицева панель правої тумби, f6
7	Бокова поверхня лівої тумби, f7
8	Бокова поверхня лівої тумби, f8
	Загальна поверхня сковороди, F	-	-

3. Підготувати до роботи сковороду СЕСМ-0,2.

4. Завантажити у сковороду 0,05 кг олії.

4. Провести дослідження режимів роботи сковороди СЕСМ-0,2.

Дослідження проводяться при нестаціонарному і стаціонарному теплових режимах. За початок стаціонарного режиму прийняти момент досягнення жиром, що знаходиться в чаші, температури необхідної для смаження кулінарних виробів.

У період нестаціонарного режиму визначаються:

1. тривалість нагрівання жиру до заданої температури;

2. витрата електроенергії;

3. температура зазначених в таблиці 7.1 ділянок поверхні сковороди;

4. температура навколишнього повітря;

5. температура жиру.

У період стаціонарного режиму визначаться:

1. тривалість смаження кулінарних виробів до готовності з урахуванням часу на завантаження і вивантаження виробів;

2. початкова температура кулінарних виробів;

3. кінцева температура на поверхні (в шкоринці)) і всередині виробу;

4. маса напівфабрикатів;

5. маса готових гарячих виробів;

6. температура зазначених в таблиці 7.1 ділянок поверхні сковороди;

7. температура навколишнього повітря.

Вимір температури зазначених ділянок поверхні сковороди проводиться за допомогою електроконтактного термометра ЕТПМ. Температура жиру в чаші, на поверхні й усередині виробу виміряється за допомогою хромель-копелевих термопар, приєднаних до мілівольтметра через перемикач. Температура навколишнього повітря і початкова температура виробів визначається за допомогою спиртового термометра зі шкалою до 100°С.