2. Предмет і метод бухгалтерського обліку

2.1. Предмет бухгалтерського обліку та зміст його об'єктів

Під предметом бухгалтерського обліку варто розуміти усе те, що вивчається, досліджується, відбивається, контролюється в процесі спостереження за діяльністю.

Діяльність - це цілеспрямована дія особи або колективу. Мета діяльності - одержання прибутку. Для здійснення діяльності необхідні певні засоби, які треба використовувати так, щоб забеспечити прибуток. Тому предметом бухгалтерського обліку є засоби, їх стан, рух і використання в процесі здійснення діяльності підприємств, організацій, установ. У цьому визначенні надано: а) основний зміст предмету бухгалтерського обліку, його основний об'єкт - засоби (ресурси, майно), без чого неможлива діяльність; б) галузь застосування бухгалтерського обліку - підприємства, організації, установи.

Таке визначення предмета бухгалтерського обліку не є єдиним. У підручниках даються і інші визначення. Автори під предметом називають виробництво, саму діяльність. Всі розходження складаються в тому, що вважати первинним, основним - виробництво або засоби. На макрорівні основу розвитку суспільства, країни складає виробництво. На рівні відособлених структурних одиниць держави основу функціонування їх складають засоби. Установи, наприклад, свою діяльність здійснюють за рахунок фінансування з бюджету, прибутку не одержують, не мають виробництва взагалі, але здійснювати свою роботу без засобів вони не можуть. Не говорячи вже про підприємства, які для того щоб щось виробляти, повинні мати у своєму розпорядженні певні ресурси. Торгові підприємства не мають виробництва, але здійснюючи операції з купівлі-продажу, також володіють відповідними господарськими засобами. Таким чином, будь-яке підприємство має засоби, але повинно вміти ними розпоряджатися з найкращим їх використанням і при найменших витратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Без раціонального використання засобів неможливо забезпечити одержання прибутку, тобто виконати основну мету підприємства. От чому предметом бухгалтерського обліку є наявність і використання засобів.

Найбільш повно предмет бухгалтерського обліку може бути виражений через формулу розширеного відтворення:

, де

і - гроші і нові гроші;

і - товар і новий товар;

- процес виробництва;

- засоби праці;

- робоча сила.

- символізують господарські засоби до процесу виробництва;

- відбивають господарські процеси, у т.ч. матеріально-технічного постачання, виробництва і реалізації;

- це готова продукція і кінцевий фінансовий результат, що виражається в більшій сумі отриманих грошей (виторг від реалізації) чим вкладених ( ).

У такий спосіб під предметом бухгалтерського обліку варто розуміти господарські засоби в їх кругообігу та умовах здійснення господарських процесів, спрямованих на одержання прибутку.

Які ж основні об'єкти, що відбиваються в бухгалтерському обліку?

Конкретними об'єктами бухгалтерського обліку є:

1) господарські засоби, їх види, стан і рух (основні засоби, матеріали, грошові кошти, готова продукція і т.п.), що складають активи підприємства;

2) джерела формування засобів (внески засновників, учасників підприємства, кредити банків, кошти, отримані від продажу акцій, прибуток, заборгованість перед підприємствами та особами), що являють собою власний капітал та зобов'язання підприємства;

3) господарські процеси і господарські операції, що викликають рух засобів, зміни у складі активів, капіталу, зобов’язань;

4) господарські факти, що мають місце в процесі діяльності (псування, природні втрати, стихійні лиха і т.п.) і які викликають зменшення ресурсів;

5) доходи, витрати і фінансові результати;

6)розрахунки з особами і підприємствами (фізичними і юридичними).

Роздивимось стислий зміст цих об'єктів.

Для виконання господарської діяльності підприємства мають будинки, спорудження, верстати, обладнання, сировину, паливо, комплектуючі вузли і деталі, гроші. При цьому одні підприємства мають власні будівлі, інші їх орендують. Основні запаси для виробничого підприємства - це сировина, для торгового - товари. Кошти можуть знаходитися на рахунках у банку та у касі. Обсяг і зміст засобів підприємства залежить від обсягу і характеру його діяльності. За всі засоби, наявні на підприємстві, установлюється матеріальна відповідальність. Це стосується насамперед основних засобів, товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), грошових коштів у касі. Перелічені засоби складають активи підприємства.

Всі ресурси підприємство одержує з визначених джерел. Для державних підприємств засоби виділяються державою і закріплюються на період їх діяльності. У підприємствах інших форм власності джерелом засобів є внески засновників, учасників або власника. Внески здійснюються на момент відкриття підприємства і можуть бути подані у виді основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів, грошей і т.ін. Загальна сума цих внесків складає статутний капітал підприємства, його стартовий капітал. У процесі діяльності підприємство користується і іншими джерелами утворення майна (кредити банків, позикові засоби, прибуток). Всі зазначені джерела уявляють звичайні засоби і стосовно підприємства можуть бути власними і позиковими. За рахунок цих засобів формується майно підприємства у виді основних і оборотних ресурсів. Таким чином, власні і позикові засоби це - джерела утворення засобів підприємства, якими володіє підприємство на конкретну дату. Природно між самими засобами і джерелами існує обов'язкова рівність. Це ті самі засоби, але подані з одного боку - по видах, складу (активи), а з іншого боку - по джерелах їх утворення (власний капітал та зобов’язання).

У процесі господарської діяльності відбувається маса операцій, що викликають рух засобів. Наприклад, надійшла сировина від постачальника, отримані гроші в касу з поточного рахунку, виплачена зарплата з каси, перераховано за послуги якомусь підприємству, зроблена оплата з поточного рахунка постачальникам і т.п. Таких операцій множина, одні здійснюються щодня, інші - періодично, одні носять разовий характер, інші - постійно повторюються. Але, як очевидно, усі вони пов'язані з рухом засобів, і всі операції викликають двоїсту і взаємозв'язану зміну. Все це знаходить відображення в бухгалтерському обліку.

Здійснюючи діяльність, підприємство може зустрітися з непередбаченими діями і фактами, що не складають його мети і завдань. Наприклад, крадіжка, пожежа, різні стихійні лиха, що заподіюють збиток підприємству. У процесі збереження деяких продуктів у торгівлі відбуваються природні втрати їх ваги під впливом тепла, вологи, температури та інших чинників. Це так називаний природний збиток. Перераховані факти і явища викликають втрати , що не плануються, та як правило, зменшують ресурси підприємства.

Наступний об'єкт бухгалтерського обліку має надзвичайно важливе значення, тому що як будуть використані засоби, залежить виконання мети підприємства. Вся діяльність підприємства пов'язана з витратами (затратами) - це плата за транспорт, комунальні послуги, витрати з оплати праці робітників, обов'язкові платежі в Пенсійний фонд, Фонди соціального страхування, амортизація основних засобів і нематеріальних активів, витрати з реклами, матеріальні витрати і т.п. Витрати - це не що інше як засоби, що підприємство витрачає на забезпечення своєї діяльності. Витрати пов’язані зі зменшенням активів, або збільшенням зобов’язань. На їх відшкодування підприємство одержує визначені доходи. У торгових підприємствах, наприклад, основну частку доходи складає торгова націнка або надбавка (частина продажної ціни), отримана в результаті реалізації товарів. Зіставляючи доходи з витратами, визначають фінансовий результат - прибуток або збиток. Це загальна схема визначення результату діяльності, але в практичній діяльності бухгалтерської служби формування фінансового результату - справа дуже складна і відповідальна. Треба старанно контролювати доцільність усіх витрат, попереджати втрати, що не плануються, вишукувати можливості збуту і реалізації товарів (готової продукції), одержання прибутку. Від прибутку нараховується податок, що підлягає сплаті в бюджет. Частина прибутку, що залишилася, використовується на підприємстві, збільшує власний капітал.

Здійснюючи діяльність, підприємство вступає у взаємовідносини з іншими підприємствами та особами (постачальниками, покупцями, підзвітними особами, фінансовими органами, робітниками з оплати праці, банком по позиках і т.п.). Всі взаємовідносини будуються на основі розрахунків, тобто грошового (вартісного) відшкодування зобов'язань. У процесі розрахунків виникають два види заборгованості: дебіторська і кредиторська. Дебіторська зобов’язання - це заборгованість інших осіб і підприємств даному підприємству (заборгованість покупців за відпущені ТМЦ, заборгованість осіб по нестачах, заборгованість підприємств по пред'явленим їм претензіям). Дебітори - це боржники підприємства. Кредиторська заборгованість - це заборгованість даного підприємства іншим підприємствам і особам (постачальникам за отримані ТМЦ, фінансовим органам по податках, робітникам підприємства з оплати праці, різним підприємствам за послуги). Кредитори - це підприємства та особи, яким дане підприємство зобов'язане оплатити, видати, поставити (якщо була передоплата). В усіх розрахунках беруть участь кошти. Підприємство постійно щось бере в борг, щось дає в борг. І цей рух засобів цілком нормальний і закономірний, з огляду на те, що існують товарно-грошові відношення.

Підводячи підсумок сказаному, цілком очевидні роль і призначення активів, капіталу, зобов’язань у діяльності підприємства і складовий зміст предмета бухгалтерського обліку. Основний зміст предмета бухгалтерського обліку є наявність та рух активів, капіталу, зобов’язань, тобто наявність та рух засобів підприємства.