10.4. Облік готової продукції і її реалізації Документальне оформлення, синтетичний і аналітичний облік готової продукції

Кінцевим продуктом виробничого процесу підприємств є готова продукція (роботи, послуги).

Відповідно до діючих нормативних документів готовою продукцією вважаються комплектні вироби, що пройшли на даному підприємстві всі стадії технологічної обробки і необхідні випробування, які відповідають вимогам або стандартам, чи технічним умовам, прийняті відділом технічного контролю, укомплектовані необхідними документами, що засвідчують їхню якість, і здані на склад.

Підсумком виробничого процесу ряду підприємств є виконані роботи і послуги. Вони теж є «готовою продукцією» цих підприємств, що не має речовинної структури, відповідає установленим вимогам і прийнята замовником. На відміну від матеріальної готової продукції роботи і послуги не можуть передаватися на склад, а відразу здаються замовникам.

Відповідно до пункту 6 П(С)БО 9 «Запаси» готова продукція включається до складу запасів підприємства. Вона відображається в балансі за первісною вартістю. Пунктом 10 П(С)БО 9 «Запаси» визначено, що первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їхнього виробництва, тобто виробнича собівартість.

Виробнича собівартість готової продукції розраховується в порядку, визначеному П(С)БО 16 «Витрати». Однак визначити фактичну виробничу собівартість можна тільки після відображення усіх витрат, пов'язаних з її виготовленням, що відбувається вже після закінчення звітного періоду. Разом з тим рух (випуск із виробництва і відпуск покупцям) готової продукції відбувається протягом усього звітного періоду. Тому для відображення руху готової продукції (робіт, послуг) у поточному обліку на підприємствах затверджуються облікові ціни. Як облікові можуть використовуватися:

• планова собівартість;

• нормативна собівартість;

• фактична собівартість попередніх звітних періодів і інші.

Після закінчення звітного періоду відповідно до методики, розглянутої в п.2.2, визначається фактична собівартість кожного окремого виду продукції (робіт, послуг). Тому, незалежно від обраного варіанта оцінки готової продукції в поточному обліку наприкінці місяця з'являється необхідність відобразити в обліку відхилення. Сума відхилень визначається по кожному виду продукції (робіт, послуг) за формулою:

відхилень облікової вартості випущеної продукції = фактична виробнича собівартість випущеної продукції – облікова вартість випущеної продукції

Відхилення можуть являти собою:

• економію, якщо фактична собівартість виявиться менше облікової;

• перевитрати, якщо фактична собівартість виявиться більше облікової.

В обліку відхилення відображаються таким же записом, як і випуск готової продукції, але:

• економія відображається негативними числами, тобто способом “червоного сторно”;

• перевитрати відображається позитивними числами, тобто звичайним способом.

Сума відхилень повинна наприкінці місяця розподілятися між продукцією реалізованою і тією, що залишилася на складі. При цьому необхідно врахувати дані на початок місяця, а саме залишок продукції за обліковими цінами і відхилення, що відносяться до нього, а також випуск продукції за місяць за обліковими цінами і відхилення до нього. Розподіл відхилень робиться по видам продукції (робіт, послуг) за методом середнього відсотка.

Приклад: на 1 березня за даними обліку значилось:

1. Готова продукція на складі за обліковими цінами	30000 грн.
2. Сума відхилень (економія)	2000 грн.
3. Випущено за місяць продукції з виробництва за обліковими цінами	570000 грн.
4. Фактична собівартість випущеної за місяць продукції	536000 грн.
5. Реалізовано за місяць за обліковими цінами	560000 грн.

Насамперед, розрахуємо суму відхилень на випущену за місяць продукцію. Вона дорівнює: 536000 – 570000 = – 34000 (економія).

Тепер визначимо середній відсоток відхилень на всю продукцію з урахуванням початкового залишку:

Подальший розрахунок для наочності представимо в таблиці.