Президент як глава держави

Термін президент походить від латинського слова praesidens і дослівно означає: той, що сидить попереду. Вперше посаду президента, як глави держави, запровадили наприкінці XVIII ст. у США. В Європі Франція і Швейцарія були піонерами, ввівши її у 1848 р. Сьогодні така посада існує у таких державах: Австрія, Греція, Італія, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція та Швейцарія¹⁹.

Вивчення історичних умов формування та функціонування цього інституту, його трансформацій та сучасного стану відбувається надзвичайно активно. Пошукова комп’ютерна система бібліотеки Канзаського університету (США) на лютий 2005 р. дала змогу нарахувати 9964 монографічних видань, які присвячені дослідженню інституту президента [12, 287]. Першість за кількістю публікацій і за проблематикою досліджень мають вчені США. У Нью-Йорку діє Центр з дослідження інституту президентстсва ( Center for the Study of the Presidency), який видає щоквартально спеціалізований науковий журнал – “The Presidential Studies Quaterly”. Найавторитетніший сьогодні у США дослідник інституту президентства М.Нельсон зазначив, що головними напрямами досліджень у цій царині є: 1) історичний – еволюція посади; 2) конституційний – розширення конституційних повноважень і створення прецедентів; 3) психологічний – індивідуальні характеристики президента та керівний стиль прийняття ним рішень; 4) політичний – індивідуальний вплив президента на інших через політичне надавання та отримування; 5) інституційний – вивчення залежності президентської поведінки від організацій/інститутів. [13, 30]. Більшість зазначених напрямів коректно відображає головні лінії вивчення інституту президентстсва усіма дослідниками незалежно від того, інститут президентства якої країни/країн він/вона/вони досліджують.

Посада президента як глави держави існує у президентській, напівпрезидентській і парламентській республіках. Сьогодні серед європейських держав немає жодної, в якій би існувала президентська форма правління. У літературі існують твердження, що в Європі єдиною країною з президентською формою правління є Швейцарія [14, 45]. Ми вважаємо, що таке твердження недостатньо вмотивоване. Звернемося до критеріїв президентської форми правління, які запропонував Д.Сарторі:

1) обрання президента на загальних виборах;

2) протягом визначеного терміну президента не можна позбавити влади парламентським голосуванням;

3) він особисто призначає главу або інших керівників уряду [15, 80].

У Швейцарії президента обирають у парламенті на один рік і протягом цього періоду парламент не має змоги його достроково відправити у відставку. У цій країні також немає самостійної посади прем’єр-міністра. З огляду на те, що у Швейцарії президента протягом визначеного терміну не можна позбавити влади, не можемо говорити про цю країну як президентську республіку, тому розглядаємо її разом з іншими країнами, де діє парламентська форма правління.

Посаду президента розглядатимемо стосовно країн із напівпрезидентською та парламентською формами правління. З’ясуємо такі положення: функції президента як глави держави; взаємини президента та уряду; право законодавчої ініціативи; право вето; право на проведення референдумів та умови дострокової відставки; питання наступності у разі дострокової відставки.