- •Порівняльний аналіз політичних інститутів країн Західної Європи
- •Розділ і Методологічні засади порівняльного аналізу політичних систем Становлення та основні етапи розвитку порівняльної політології
- •Особливість методу порівняльного дослідження
- •Сутність неоінституціоналізму
- •Інституційний компонент аналізу політичних систем держав Західної Європи
- •Список літератури
- •Основні соціополітичні поділи у державах Західної Європи Сутність та основні підходи щодо визначення соціополітичних поділів
- •Соціально-економічна основа соціополітичних поділів
- •Характеристика рівня суспільної нерівності країн Західної Європи на підставі індексу Джіні5
- •Електоральна підтримка соціал-демократичних партій та їхня участь у політичному житті ( 1945 – 2005) [38, 64-65]
- •Показники індексу класового голосування (Алфорда) для держав Західної Європи [39, 71-72]
- •Електоральна підтримка комуністичних партій на парламентських виборах6
- •Етномовна основа соціополітичних поділів
- •Показники індексу етномовної фрагментації у державах Західної Європи7
- •Етнічний склад громадян у державах
- •Феномен міграції до країн Західної Європи як підстава формування нового соціополітичного поділу
- •Характеристика міграції у державах Західної Європи (на 1000 осіб)9
- •Релігійна основа соціополітичних поділів
- •Конфесійний розподіл у державах Західної Європи12
- •Територіальна основа соціополітичних поділів
- •Соціополітичний поділ “нової політики”
- •Список літератури
- •Роль і значення голови держави у країнах Західної Європи
- •Позиція глави держави у конституційних монархіях
- •Президент як глава держави
- •Вимоги до кандидатів на посаду президента
- •Головні вимоги щодо посади президента у державах Західної Європи20
- •Права та обов’язки президентів європейських держав
- •Порівняння рівня компетенції президентів
- •Порівняльний аналіз повноважень президентів країн Західної Європи
- •Список літератури
- •Порівняльна характеристика парламентів країн Західної Європи
- •Характеристика парламентів держав Західної Європи22
- •Особливість верхніх палат
- •Партійна характеристика складу Палати лордів [60, 540]
- •Функції парламентів
- •Представництво жінок у парламентах ( у %)32
- •Партійна характеристика опозиції у державах Західної Европи35
- •Список літератури
- •Порівняльна характеристика урядів держав Західної Європи
- •Голова уряду
- •Розподіл прем’єр-міністрів за рівнем впливу у державах
- •Типологія урядових кабінетів у країнах Західної Європи.
- •Характеристика урядових кабінетів у 16 державах Західної Європи протягом 1945-2006 рр.41
- •Конструкція коаліційного уряду з домінуючою партією на прикладі
- •Коаліційний уряд меншості (кабінет Бондевіта) у Норвегії
- •Формування урядів у країнах Західної Європи: процедури та чинники
- •Урядова стабільність
- •Показники урядової стабільності у державах Західної Європи за період 1960 – 2004 рр.
- •Список літератури
- •Вплив виборчих систем на політичні системи держав Західної Європи
- •Процедури голосування
- •Типи виборчих систем
- •Виборчі системи, які застосовуються під час виборів парламентів у державах Західної Європи
- •Мажоритарна виборча система
- •Результати виборів до парламенту Сполученого Королівства
- •Результати виборів до парламенту Сполученого Королівства
- •Пропорційна виборча система
- •Характеристика виборчих округів на серпень 2006 р. [35]
- •Різновиди партійних списків у країнах Західної Європи
- •Участь виборців і жінок у парламентських виборах
- •Змішана виборча система
- •Оцінювання виборчих систем
- •Залежність між розміром виборчого округу та диспропорційністю [ 57, 161]
- •Список літератури
- •Місце політичних партій у політичних системах країн Західної Європи Особливості інституту політичних партій в європейських країнах
- •Структура доходів політичних партій Німеччини [11, 26-27]
- •Поняття урядової партії
- •Партійні системи держав Західної Європи
- •Ефективна кількість політичних партій у державах Західної Європи [37]
- •Тенденції змін партійних систем у країнах Європи
- •Підтримка крайньо правих партій на парламентських виборах у країнах Західної Європи [88]
- •Список літератури
- •Бібліографія
- •І нтернет джерела:
- •Романюк Анатолій Семенович Порівняльний аналіз політичних інститутів країн Західної Європи
- •79000 Львів, вул. Дорошенка, 41
Президент як глава держави
Термін президент походить від латинського слова praesidens і дослівно означає: той, що сидить попереду. Вперше посаду президента, як глави держави, запровадили наприкінці XVIII ст. у США. В Європі Франція і Швейцарія були піонерами, ввівши її у 1848 р. Сьогодні така посада існує у таких державах: Австрія, Греція, Італія, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція та Швейцарія19.
Вивчення історичних умов формування та функціонування цього інституту, його трансформацій та сучасного стану відбувається надзвичайно активно. Пошукова комп’ютерна система бібліотеки Канзаського університету (США) на лютий 2005 р. дала змогу нарахувати 9964 монографічних видань, які присвячені дослідженню інституту президента [12, 287]. Першість за кількістю публікацій і за проблематикою досліджень мають вчені США. У Нью-Йорку діє Центр з дослідження інституту президентстсва ( Center for the Study of the Presidency), який видає щоквартально спеціалізований науковий журнал – “The Presidential Studies Quaterly”. Найавторитетніший сьогодні у США дослідник інституту президентства М.Нельсон зазначив, що головними напрямами досліджень у цій царині є: 1) історичний – еволюція посади; 2) конституційний – розширення конституційних повноважень і створення прецедентів; 3) психологічний – індивідуальні характеристики президента та керівний стиль прийняття ним рішень; 4) політичний – індивідуальний вплив президента на інших через політичне надавання та отримування; 5) інституційний – вивчення залежності президентської поведінки від організацій/інститутів. [13, 30]. Більшість зазначених напрямів коректно відображає головні лінії вивчення інституту президентстсва усіма дослідниками незалежно від того, інститут президентства якої країни/країн він/вона/вони досліджують.
Посада президента як глави держави існує у президентській, напівпрезидентській і парламентській республіках. Сьогодні серед європейських держав немає жодної, в якій би існувала президентська форма правління. У літературі існують твердження, що в Європі єдиною країною з президентською формою правління є Швейцарія [14, 45]. Ми вважаємо, що таке твердження недостатньо вмотивоване. Звернемося до критеріїв президентської форми правління, які запропонував Д.Сарторі:
1) обрання президента на загальних виборах;
2) протягом визначеного терміну президента не можна позбавити влади парламентським голосуванням;
3) він особисто призначає главу або інших керівників уряду [15, 80].
У Швейцарії президента обирають у парламенті на один рік і протягом цього періоду парламент не має змоги його достроково відправити у відставку. У цій країні також немає самостійної посади прем’єр-міністра. З огляду на те, що у Швейцарії президента протягом визначеного терміну не можна позбавити влади, не можемо говорити про цю країну як президентську республіку, тому розглядаємо її разом з іншими країнами, де діє парламентська форма правління.
Посаду президента розглядатимемо стосовно країн із напівпрезидентською та парламентською формами правління. З’ясуємо такі положення: функції президента як глави держави; взаємини президента та уряду; право законодавчої ініціативи; право вето; право на проведення референдумів та умови дострокової відставки; питання наступності у разі дострокової відставки.
