- •Порівняльний аналіз політичних інститутів країн Західної Європи
- •Розділ і Методологічні засади порівняльного аналізу політичних систем Становлення та основні етапи розвитку порівняльної політології
- •Особливість методу порівняльного дослідження
- •Сутність неоінституціоналізму
- •Інституційний компонент аналізу політичних систем держав Західної Європи
- •Список літератури
- •Основні соціополітичні поділи у державах Західної Європи Сутність та основні підходи щодо визначення соціополітичних поділів
- •Соціально-економічна основа соціополітичних поділів
- •Характеристика рівня суспільної нерівності країн Західної Європи на підставі індексу Джіні5
- •Електоральна підтримка соціал-демократичних партій та їхня участь у політичному житті ( 1945 – 2005) [38, 64-65]
- •Показники індексу класового голосування (Алфорда) для держав Західної Європи [39, 71-72]
- •Електоральна підтримка комуністичних партій на парламентських виборах6
- •Етномовна основа соціополітичних поділів
- •Показники індексу етномовної фрагментації у державах Західної Європи7
- •Етнічний склад громадян у державах
- •Феномен міграції до країн Західної Європи як підстава формування нового соціополітичного поділу
- •Характеристика міграції у державах Західної Європи (на 1000 осіб)9
- •Релігійна основа соціополітичних поділів
- •Конфесійний розподіл у державах Західної Європи12
- •Територіальна основа соціополітичних поділів
- •Соціополітичний поділ “нової політики”
- •Список літератури
- •Роль і значення голови держави у країнах Західної Європи
- •Позиція глави держави у конституційних монархіях
- •Президент як глава держави
- •Вимоги до кандидатів на посаду президента
- •Головні вимоги щодо посади президента у державах Західної Європи20
- •Права та обов’язки президентів європейських держав
- •Порівняння рівня компетенції президентів
- •Порівняльний аналіз повноважень президентів країн Західної Європи
- •Список літератури
- •Порівняльна характеристика парламентів країн Західної Європи
- •Характеристика парламентів держав Західної Європи22
- •Особливість верхніх палат
- •Партійна характеристика складу Палати лордів [60, 540]
- •Функції парламентів
- •Представництво жінок у парламентах ( у %)32
- •Партійна характеристика опозиції у державах Західної Европи35
- •Список літератури
- •Порівняльна характеристика урядів держав Західної Європи
- •Голова уряду
- •Розподіл прем’єр-міністрів за рівнем впливу у державах
- •Типологія урядових кабінетів у країнах Західної Європи.
- •Характеристика урядових кабінетів у 16 державах Західної Європи протягом 1945-2006 рр.41
- •Конструкція коаліційного уряду з домінуючою партією на прикладі
- •Коаліційний уряд меншості (кабінет Бондевіта) у Норвегії
- •Формування урядів у країнах Західної Європи: процедури та чинники
- •Урядова стабільність
- •Показники урядової стабільності у державах Західної Європи за період 1960 – 2004 рр.
- •Список літератури
- •Вплив виборчих систем на політичні системи держав Західної Європи
- •Процедури голосування
- •Типи виборчих систем
- •Виборчі системи, які застосовуються під час виборів парламентів у державах Західної Європи
- •Мажоритарна виборча система
- •Результати виборів до парламенту Сполученого Королівства
- •Результати виборів до парламенту Сполученого Королівства
- •Пропорційна виборча система
- •Характеристика виборчих округів на серпень 2006 р. [35]
- •Різновиди партійних списків у країнах Західної Європи
- •Участь виборців і жінок у парламентських виборах
- •Змішана виборча система
- •Оцінювання виборчих систем
- •Залежність між розміром виборчого округу та диспропорційністю [ 57, 161]
- •Список літератури
- •Місце політичних партій у політичних системах країн Західної Європи Особливості інституту політичних партій в європейських країнах
- •Структура доходів політичних партій Німеччини [11, 26-27]
- •Поняття урядової партії
- •Партійні системи держав Західної Європи
- •Ефективна кількість політичних партій у державах Західної Європи [37]
- •Тенденції змін партійних систем у країнах Європи
- •Підтримка крайньо правих партій на парламентських виборах у країнах Західної Європи [88]
- •Список літератури
- •Бібліографія
- •І нтернет джерела:
- •Романюк Анатолій Семенович Порівняльний аналіз політичних інститутів країн Західної Європи
- •79000 Львів, вул. Дорошенка, 41
79000 Львів, вул. Дорошенка, 41
1 Характеризуючи функції, ми частково використовували матеріал статті Т.М.Мітрохіної [4].
2 Від англ.: development – розвиток, еволюція.
3 Вплив науковців-емігрантів з країн Європи на становлення порівняльної політології спеціально дослідив Герхард Лоевенберг [ 15].
4 Характеристику сфери послуг у Сполученому Королівстві надала В.Сорокіна [36].
5 Дані індексу Джіні для 60-80-их років подано на підставі [37, 69]. Дані за 2006 р. подано на підставі матеріалів –Human Development Report 2006. Середні показники обчислив автор.
6 Обчислення зроблено на підставі [ 41, 135] та даних сайту: http://www.electionworld.org
7 Під час складання цієї таблиці Лейн, Маккей і Ньютон використовували джерела різних авторів, які отримали дані у різний час, тому ми зазначаємо рік, стосовно якого подано показники індексу [51, 20]. Показники щодо 1990 р. [52, 55] .
8 Ми усвідомлюємо, що показники відсотків франкомовної групи перевищують 100 %, але саме такі показники вміщено у згаданій праці у виданнях 1991, 1997 та 1999 рр.
9 Обчислено за такими джерелами: показники за період 1950-1990 – [113]; період 1991-2002 – [114]; показники для Швейцарії за 2002 р. та за 2002 для всіх країн наводимо за виданням: [115] ( сторінки подано згідно з послідовністю держав у таблиці, від 1 і далі) 33; 51; 203; 142; 252; 478; 257; 368; 196; 390; 419; 537; 177; 179; 495; 493.
10 Лідера партії Піма Фортайна вбив радикальний еколог за тиждень до виборів 2002 р.
11Таблиця складена на підставі таких джерел: тривалість життя – [134]; частка населення у віці понад 65 р. на 1950-1990 рр. – [135, 13]; частка населення у віці понад 65 р. на 2003 р.- [136, 62]; очікувана кількість населення у віці понад 65 р. – [137]. Дані за 1999 р. наведено за виданням: [138] ( сторінки подано згідно з послідовністю держав у таблиці, від 1 і далі) : 31; 48; 191; 134; 236; 449; 241; 347; 184; 366; 393; 506; 165; 167; 465; 463.
12 Таблицю складено згідно з даними [140, 46] та даних сайта [141].
13 I – римо-католики; I I – протестанти; III – мусульмани; IV – інші конфесійні групи; V – категорія, яка охоплює тих, щодо яких немає конфесійної належності, та тих, хто вважають себе “невіруючими”.
14 У першій колонці подано дані стосовно Грецької православної церкви.
15 Дані щодо конфесійної належності в Німеччині станом на 2005 р. подано за [142].
16 I – соціополітичний поділ на соціоекономічній основі; II на етномовній основі; III на підставі протистояння з іммігрантами; IV на релігійній основі; V на регіональній основі; VI – соціополітичний поділ “нова політика”.
17 В Італії у 1946 р. на референдумі народ відмовився від монархічної форми правління. Відповідно до Конституції були записані обмежувальні норми щодо членів і нащадків Савойської династії, представники якої тривалий час успадковували престол в Італії. Зокрема, вони не можуть бути виборцями і не можуть займати офіційних або виборних посад. Колишнім королям Савойської династії, їхнім дружинам і нащадкам по чоловічій лінії заборонялося в’їжджати на територію Італії та перебувати на ній. Див.: Конституция Итальянской Республики // Конституции государств Европейского Союза.- С. 449. Останнє обмеження у 2002 р. відмінив парламент Італії.
18 Монарх не приймає жодного рішення у форматі вибору з декількох варіантів, він лише озвучує прізвище лідера партії, який має право формувати уряд. Саме в цьому контексті ми використовуємо поняття “іменування”.
19 Посада президента існує також у Туреччині. Її належність до європейських держав сьогодні залишається дискусійною, тому ми цей випадок не розглядаємо. Крім того, посада президента запроваджена в усіх країнах Центральної та Східної Європи.
20 Таблицю складено на підставі даних конституцій відповідних країн. Див.: Конституции государств Европейского Союза.- М., 1997 та [21].
Термін походить від англійського слова cohabit – співжиття.
У дужках подаємо рік прийняття/зміни конституції, варіант якої ми аналізували.
21 Ми проводили зіставлення рівня компетенції президентів європейських країн та США, які належать до класичної президентської республіки та України за методикою А.Сіарофа. Рівень компетенції Президента США відповідає 7 балам і буде найвищим щодо всіх європейських країн, які ми розглядаємо. Стосовно рівня повноважень Президента України, то ми виділили два періоди: до 2004 р. та після. В першому випадку обсяг повноважень на підставі норм Конституції України становив 7 балів, що відповідало рівню США, в другому періоді рівень компетенції зменшився і відповідав показникам європейських країн з напівпрезидентською формою правління [69, 204].
22 Таблицю складено на підставі конституцій перелічених країн [7] і даних [8].
23 Умовні позначки: 1 – кількіснийий склад палати парламенту, 2 – термін повноважень у роках.
24 Ми вважаємо, що принципової різниці між комісією та комітетом немає. Ці терміни використовуються для означення структурного підрозділу парламенту. Надалі використовуватимемо термін “комісія” як узагальнюючий.
25 Історично першим було створено парламентський клуб Лейбористської партії у 1906 р. Консервативна партія створила свій клуб – „Комітет 1922” у 1922 р.
26 Цей термін спочатку означав погоничів на полюванні (whipper – in), тому назву цієї посади досить часто трактують як “батіг”.
27 У виборах шести сенаторів від зазначених двох університетів беруть участь громадяни, які отримали вчений ступінь у цих університетах та зареєструвались як виборці.
28 Абревіатура зазначених у стовпці політичних партій: SPD- Соціал-демократична партія; CDU – Християнсько-демократичний союз; CSU – Християнський соціальний союз; FDP – Партія вільних демократів; G (Alliance 90/Greens) – Союз 90/Зелені; PDS – Партія демократичного соціалізму; PRO – локальна партія землі Гамбург.
29 Згідно зі статтею 150 Конституції Швейцарії шість кантонів і півкантонів обирають по одному депутату, решта – по два [62, 88].
30 Виняток у цьому ряді становить Іспанія, яка після падіння режиму Франко, приймаючи у 1978 р. нову Конституцію, ввела двопалатний парламент. Серед головних чинників, які вплинули на такий вибір, називали конфлікт між центром і регіонами та високий рівень сепаратизму окремих регіонів Іспанії.
31 У Конституції Австрії згідно зі статтею 41 пункт 2 право “народної законодавчої ініціативи” належить 100 000 громадян, які мають право голосу, або одній шостій громадян трьох земель, які так само мають право голосу [69, 36].
32 J.-E.lane, D.McKay & K.Newton. Political Data Handbook OECD Countries. Second ed. [77, 134]– P. 134. Середній показник за роками обчислювали ми – А.Р. Стосовно 2001 р. обчислення виконав автор. [78, 233].
33 Дані за 2004 р.ми одержали на підставі: Human Development Reports. [79].
34 Такий вираз вперше використав Гобхоуз у 1826 р.
35 Автор обчислив на підставі різних джерел.
36 Умовні позначки : 1 – загальна кількість голосів неурядових партій; 2 – кількість неурядових партій; 3 – відсоток місць найбільшої неурядової партії.
37 У Конституції Норвегії у статті 71 однозначно визначено, що термін роботи парламенту становить чотири роки і не може бути зменшений [84, 41]. Подібно Конституція Швейцарії у статті 145 визначає чотирічний термін роботи власного парламенту [85, 87].
38 Див. детальніше про феномен урядів меншості [6, 169-185].
39 Термін “прем’єр” походить від франц. premier – “перший”, відповідно лат. primus- перший.
40 В Ірландії для визначення посади глави виконавчої влади використовують спеціальний термін – “taoiseach”, який трактується в літературі як ірландський відповідник англійському терміну прем’єр-міністр.
41 Таблиця складена на підставі даних, розміщених в додатках праці: Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи: інституційний вимір [32] та інтернет ресурсів [33]
42 Обчислення виконували на підставі бази даних [69].
43 У Сполученому Королівстві, де немає “писаної” конституції, проведення виборів впорядковується “Актом про народне представництво”, який був прийнятий у 1983 р. і належить до сукупності конституційних актів.
44 Виняток становлять вибори до Європейського парламенту. У виборах в межах певної національної держави можуть брати участь поряд із громадянами і не громадяни цієї держави за умови, що вони є громадянами однієї з країн Єропейського Союзу і певний час (переважно визначається законодавством цієї національної держави) постійно проживають на території цієї держави.
45 Стаття 29 пункт 1 звучить так:“...закон визначає, в яких випадках карні покарання та соціальна допомога для бідних можуть слугувати законною підставою для позбавлення виборчих прав” [5, 306].
46 Квоту Хер-Німейра (Hare-Nimeyera) обчислюють так: отримані партією голоси в окрузі множать на кількість мандатів, які обирають у цьому окрузі, а результат ділиться на кількість голосів, отриманих усіма політичними партіями у цьому окрузі.
* У 1958 р. відбулася зміна приписів щодо діяльності спеціальних комісій для Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії, які повинні регулярно переглядати межі виборчих округів, відповідно визначати кількість виборчих округів. До 1958 р. комісії були зобов’язані переглядати розміри виборчих округів не скоріше, ніж кожні три роки і не довше, ніж сім років. Після 1958 р. терміни перегляду визначили 10-15 років. Згідно з останнім обчисленням комісій у 2004 р. було визначено, що під час парламентських виборів 2005 р. мало бути визначено 646 одномандатних виборчих округів ( під час виборів 2001 р. було 659 округів), відповідно зараз у парламенті є 646 депутатів.
47 Обчислення автора на підставі даних сайта [16] та матеріалів [17, 151].
48 Аналіз рівня пропорційності виборчих систем країн Західної Європи за допомогою індексу Гюнтера ми виконали у [54, 240-243].
g
m
49 Дані щодо індексу Галлахера та ефективної кількості політичних партій подаємо станом на 2004 р. згідно з [56].
50 В Італії з 1993 до 2005 р. діяла змішана виборча система.
51 Показовим у цьому випадку вважається приклад з новітньої історії Польщі. На загальнонаціональних виборах у 1991 р. було прийнято рішення не визначати виборчого порога. Внаслідок цього до парламенту пройшли представники 29 політичних партій. Кожна з них набрала не більше 12 % голосів. Подібний склад парламенту суттєво вплинув на стабільність коаліційного уряду. Новий виборчий закон 1993 р. запровадив 5% бар’єр для партій і 8% – для партійних блоків. Наслідком цього стало проходження до парламенту депутатів лише шести політичних партій і блоків.
52У партології існує усталена оцінка запропонована Пітером Майером щодо визначення “великих” партій і “малих”. Головний критерій – підтримка виборців. Якщо партія отримує 15,0 % підтримки і більше, то вона вважається “великою”, відповідно менше – “меншою”.
53Державне фінансування національних політичних партій було запроваджене: Австрія – 1973; Бельгія – 1989; Данія – 1987; Італія – 1974; Нідерланди – 1971; Норвегія – 1970; Фінляндія – 1967; Швеція – 1965.
54 Пропозицію щодо “довіри” вносить на розгляд парламенту прем’єр-міністр, або уряд; пропозицію щодо “недовіри” уряду вносить у парламент опозиція.
55 Австрійська партія свободи або FPO ( Freiheitliche Partei Osterreichs) була створена у 1956р. колишнім наці A.Feinthaller. У 1970 з неї вийшла певна частина крайніх елементів, тому прийняли ліберальнішу програму. Після парламентських виборів 1983 р. партія увійшла до складу урядової коаліції разом із Австрійською соціал-демократичною партією. Коаліція зазнала краху у 1986 р., коли вже FPO очолив харизматичний лідер Йорг Гайдер (Jorg Haider). Три роки пізніше його обрали керівником землі Карінтія, в якій налічувалась найбільша на той час у країні кількість іммігрантів. З кінця 80-их років програма партії стала радикально правою. Головні вимоги були такі: расистські та антиіммігрантські, антиєвропейські гасла; підтримка вільного підприємництва, а також наголос на необхідності зміцнення закону та порядку. У 1995 р. партія змінила свою назву на Die Freiheitlichen – F ( Вільні мислителі). З 1999 р. партію переважно почали згадувати під назвою Партія Свободи. У цьому ж році вона отримала 26, 9 % голосів виборців на національних парламентських виборах. Це зумовило входження її до урядової коаліції разом з соціал-демократами. У зв’язку з перспективою входження Партії Свободи до уряду Європейський Союз, Ізраїль та США зробили низку дипломатичних демаршів, враховуючи відмову від поїздок до Австрії посадових осіб. Внаслідок такого резонансу Й.Гайдер відмовився від посади лідера партії. ЄС відмінило свої санкції лише через сім місяців.
56 Праві радикали, подібно до інших політичних партій Бельгії, представлені у кожній головній мовній групі окремою структурою. Фламандські націоналісти – Vlaams Blok – VB, франкомовні націоналісти Front Democratique Francophone – FDF, дещо пізніше Front National – FN. Серед радикальних правих партій найпотужнішою є VB, яка утворилася внаслідок розколу партії модерних націоналістів Народного Союзу (Volksunie – VU) у 1978 р. На початку 90-их програма партії набула ознак крайнього правого радикалізму – найбільший наголос було зроблено на антиіммігрантській позиції та вимогах повної незалежності Фландрії. Окремі особливі вимоги було зроблено щодо міста Антверпен, яке вважають центром фламандського націоналізму. У 1994 р. VB виграла представництво у 82 з 308 муніципальних радах, а в Антверпені отримала 18 з 55 місць у міській раді. У 2000 р. на регіональних виборах в Антверпені отримала третє місце, збільшивши своє представництво на два місця. Бельгійський національний фронт був сформований у 1988 р. Партія працює у франкомовних районах і їй властивий загальнобельгійський патріотизм. У 1991 р. партія зуміла провести до парламенту одного свого представника, отримавши трохи більше одного відсотка голосів. За винятком 1995 р., коли до парламенту пройшло два представники Фронту, на всіх решта виборах партія проводить лише одного свого представника.
57 Норвегія не є членом Європейського Союзу, тому її громадяни не беруть участі у виборах до Європейського парламенту.
