§ 5. Корпоративні норми, їх особливості і взаємодія з правом

У регулюванні суспільних відносин значну роль відіграють корпоративні норми – правила, що розробляються політичними партіями, громадськими організаціями, профспілками, фондами, рухами та іншими обєднаннями з метою реалізації інтересів своїх членів. Корпоративні норми визначають правовий статус названих організацій, встановлюють їх мету і завдання, умови членства, порядок формування і компетенцію їх органів, гарантії дотримання норм, специфіку санкцій і засади взаємодії з державою.

Механізм дії та ознаки корпоративних норм мають значну схожість з правовими: вони є правилами поведінки; текстуально закріплені у відповідних документах; мають нормативний характер; приймаються за відповідною процедурою; забезпечуються за допомогою організаційних заходів і санкцій.

Розмежування корпоративних норм та норм права проводиться за такими критеріями:

За суб’єктом, якому вони адресовані: корпоративні норми поширюються тільки на членів цієї організації, мають локальний характер, тоді як правові норми є загальнообов’язковими.

За вольовою спрямованістю: корпоративні норми висловлюють волю членів організації та їх керівних органів, а правові норми закріплюють погоджену волю держави і всього суспільства задля досягнення загального блага.

За способом встановлення: корпоративні норми створюються в на з’їздах, зборах, конференціях, засіданнях обєднань, а правові норми приймаються уповноваженими субектами нормотворчості.

За формою зовнішнього виразу: корпоративні норми закріплюються в статутах, програмах, положеннях, рішеннях організацій, тоді як правові норми набувають формального виразу в нормативних актах та інших джерелах права.

За специфікою санкцій: дотримання корпоративних норм гарантується внутрішньо організаційними санкціями (наприклад, догана, зауваження, попередження, виключення з організації), тоді як правові норми забезпечуються юридичними санкціями: штраф, позбавлення волі, арешт та ін.

Взаємодія цих регуляторів здійснюється таким чином. Як правило, в корпоративних документах встановлюється загальне зобов’язання дотримуватися правових норм. Слід також враховувати, що від дотримання корпоративних норм іноді залежить належна реалізація норм права. Наприклад, при звільненні працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу потрібна попередня згода на це профспілкового органу (ст. 40, 41, 43 Кодексу законів про працю України). Кворум на такому засіданні визначається за нормами статуту профспілкової організації (тобто за корпоративними нормами).

Корпоративні норми слід відрізняти від деяких правових норм, які містяться у локальних нормативних актах підприємств (статутах, установчих договорах, положеннях, правилах тощо). Норми таких актів підлягають попередньому або наступному схваленню з боку держави, виконують субсидіарну роль в умовах ринкової економіки, У випадку їх порушення вони підлягає захисту в судовому порядку за допомогою інших заходів державного впливу.

Розділ 11. Джерела права (Христова г.О.)

1. Поняття і види джерел права

2. Нормативно-правовий акт як джерело права

3. Правовий звичай як джерело права

4. Нормативно-правовий договір як джерело права

5. Судовий прецедент і судова практика як джерела права

6. Правова доктрина як джерело права