Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УЧЕБНИК ПО ТГП.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Розділ 17. Система законодавства (Олейников с.М.)

1. Поняття системи законодавства та її співвідношення з системою права.

2. Структура системи законодавства.

3. Колізії в законодавстві, їх види. Способи зменшення колізійності.

4. Чинники формування та розвитку системи законодавства.

§ 1. Поняття системи законодавства. Її співвідношення з системою права.

Формальна визначеність права є його невід'ємною властивістю, що передбачає необхідність закріплення норм права в формальних джерелах права, зокрема у нормативно-правових актах (законодавстві) .

Термін «законодавство» з’явився в Новий час, коли його почали розуміти як письмові правові акти, які підтримуються державою. Сьогодні цей термін є однією із базових категорій юриспруденції: його тлумачать як сукупність усіх діючих в державі нормативно-правових актів (широке розуміння), а також – як сукупність законів (вузьке розуміння).

У рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98 роз'яснено, що термін "законодавство" охоплює закони та інші нормативно-правові акти, зокрема, закони та інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Система законодавства – це цілісна, внутрішньо узгоджена сукупність чинних нормативно-правових актів.

Особливості системи законодавства відбивають її ознаки.

1. Цілісність, яка обумовлена цілісністю права, спільністю загальних цілей, завдань та принципів законодавства.

2. Генетичний зв'язок з системою права. Система права є первинною стосовно системи законодавства, остання виникає на ґрунті принципів та структури права. Система законодавства є важливим зовнішнім проявом системи права, поряд з іншими джерелами права– нормативно-правовими договорами, правовими прецедентами, правовими звичаями.

2. Є результатом діяльності нормотворчого суб’єкта. вона є результатом нормотворчої діяльності уповноважених на це суб’єктів, завдяки якій система права втілюється в систему законодавства (зовнішню форму системи права).

3. Системність її внутрішніх зв’язків. Така властивість виявляється в тому, що її внутрішні елементи (нормативно-правові акти) взаємопов’язані – знаходяться у координаційних (залежно від предмету правового регулювання) та субординаційних (залежно від їх юридичної сили) зв’язках.

4. Структурованість. Вона відображає внутрішню форму, спосіб організації нормативно-правових актів, внаслідок якого система законодавства набуває зокрема вертикальної та горизонтальної структури:

  • вертикальна (ієрархічна) структура передбачає розташування в системі законодавства всіх нормативно-правових актів залежно від їх юридичної сили. Остання визначається насамперед місцем відповідного уповноваженого нормотворчого органу в механізмі держави (органи законодавчої, виконавчої влади та інші суб’єкти нормотворчості);

  • горизонтальна (галузева) структура означає утворення галузевих нормативно-правових актів та інститутів законодавства відповідно до предмета правового регулювання.

6. Диференціація, яка відбувається як за предметною ознакою, так і критерієм суб’єктів, що створюють нормативно-правові акти різної юридичної сили.

7. Узгодженість змісту нормативно-правових актів, що обумовлює дієвість різноманітних функціональних зв'язків між нормативно-правовими актами, баланс приватноправових і публічно-правових інтересів, адаптвцію до міжнародно-правових стандартів.

8. Понятійна (термінологічна) єдність, яка логічну (понятійну) і термінологічну узгодженість нормативно-правових актів шляхом універсалізації та уніфікації понятійного апарату в ієрархічному (в законах та підзаконних актах), предметному (в галузевих та міжгалузевих актах), міжнародному (в актах національного законодавства і міжнародно-правових актах) вимірах.

Важливим для зясування сутності системи законодавства є питання її співвідношення із системою права: система законодавства є формою існування(зовнішнього виразу) системи права, а система права у свою чергу є відображенням змісту системи законодавства.

Відмінності між ними полягають в такому:

Система права

Система законодавства

Характеризує зміст права(сукупність норм права)

Характеризує зовнішню форму права (сукупність нормативно-правових актів)

Відображає структуру права

Відображає структуру законодавства

Має горизонтальну (галузеву) структуру

Має як горизонтальну (галузеву), так і вертикальну (ієрархічну) структуру

Первинним елементом є норма права

Первинним елементом є нормативно-правовий акт

Має об'єктивний характер, зумовлений станом розвитку суспільних відносин

Має суб’єктивний характер, є результатом діяльності суб’єкта нормотворчості

Є первинною стосовно системи законодавства

Є вторинною щодо системи права, виникає на її основі