- •Теорія держави і права
- •Рецензенти:
- •(Петришин о.В., Вовк д.О.)
- •Частина друга загальне вчення про державу
- •Частина третя загальне вчення про право
- •§ 1. Поняття, риси і класифікація принципів права………………………….152 § 2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права……………………….153
- •Частина четверта нормативна основа правового регулювання
- •Частина п’ята реалізація права
- •Розділ 1. Теорія держави і права як фундаментальна юридична наука
- •§ 1. Юридична наука: загальна характеристика
- •Частина шоста правова держава і правова система суспільства
- •§ 2. Теорія держави і права: поняття та риси
- •§ 3. Предмет теорії держави і права
- •§ 4. Функції теорії держави і права
- •Розділ 2. Теорія держави і права та інші науки
- •§ 1. Теорія держави і права в системі юридичних наук
- •§ 2. Теорія держави і права та інші суспільні науки
- •§ 3. Формування теорії держави і права як окремої науки
- •§ 4. Теорія держави і права як навчальна дисципліна
- •Розділ 3. Методологія правової науки
- •§ 1. Методологія і методи в пізнанні держави і права
- •§ 2. Загальні(філософські) підходи до дослідження держав і права (Максимов с.І., Петришин о.В.)
- •§ 3. Загальнонаукові методи пізнання держави і права
- •§ 4. Спеціальні та власні методи правознавства
- •Розділ 4. Походження держави і права
- •§ 1. Публічна влада і нормативне регулювання в первісній общині
- •§ 2. Виникнення держави. Шляхи виникнення держави у різних народів світу
- •§ 3. Виникнення права. Шляхи формування права
- •§ 4. Теорії походження держави
- •§ 5. Теорії походження права
- •Частина друга загальне вчення про державу розділ 5. Поняття держави
- •§ 1. Поняття та ознаки держави
- •Ознаки держави:
- •§ 2. Типологія держав
- •§ 3. Державний суверенітет
- •Розділ 6. Функції держави
- •§ 1. Поняття функцій держави
- •§2 Функції сучасної держави
- •§ 3. Правові форми здійснення функцій держави
- •Розділ 7. Форма держави
- •§ 1 Поняття і структура форми держави
- •§ 2 Форма правління держави (Протасова в.Є.)
- •§ 3. Форма державного устрою
- •§ 4. Державний режим
- •§ 5. Міжнародні об’єднання держав
- •Розділ 8. Механізм держави і державний апарат
- •§1. Механізм держави і його структура
- •§ 2. Державний апарат. Органи державної влади та державна служба
- •§ 3. Принципи організації і діяльності державного апарату
- •§ 4. Поділ влади. Загальна характеристика законодавчої, виконавчої та судової влади
- •Частина третя загальне вчення про право розділ 9. Поняття права
- •§ 1. Термін «право» у юридичній науці
- •§ 2. Основні підходи до праворозуміння
- •§ 3. Ознаки права
- •4. Функції права
- •5. Цінність права
- •Розділ 10. Право в системі соціального регулювання (Вороніна м.А.)
- •§ 2. Право і мораль, їх співвідношення
- •§ 3. Право і звичай, їх співвідношення
- •§ 4. Право і релігійні норми
- •§ 5. Корпоративні норми, їх особливості і взаємодія з правом
- •Розділ 11. Джерела права (Христова г.О.)
- •§ 1. Поняття і види джерел права
- •§ 2. Нормативно-правовий акт як джерело права
- •§ 3. Правовий звичай як джерело права
- •§ 4. Нормативно-правовий договір як джерело права
- •§5. Судовий прецедент і судова практика як джерела права(пропуск)
- •§ 6. Правова доктрина як джерело права
- •Розділ 12. Принципи права
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів права
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •§ 1. Поняття, риси і класифікація принципів права
- •§ 2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •§ 3. Загальні принципи права
- •§ 4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •Розділ 13. Правове регулювання суспільних відносин
- •§ 1. Поняття правового регулювання види та механізм
- •§ 2. Способи та методи правового регулювання
- •§ 3. Типи правового регулювання. Правові режими
- •§ 4. Ефективність правового регулювання
- •Розділ 14. Правова свідомість
- •§ 1. Поняття, структура та функції правосвідомості
- •§ 2. Види правосвідомості
- •§ 3. Правосвідомість і право
- •§ 4. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •Розділ 15. Норми права
- •Розділ 16. Система права
- •§ 1. Поняття і структура системи права
- •§ 2. Публічне і приватне право
- •§ 3. Матеріальне і процесуальне право
- •§ 4. Галузі та інститути права
- •§ 5. Співвідношення міжнародного і національного права
- •Розділ 17. Система законодавства (Олейников с.М.)
- •§ 1. Поняття системи законодавства. Її співвідношення з системою права.
- •§ 2. Структура системи законодавства
- •§ 3. Колізії в законодавстві як вид юридичних колізій (Погребняк с.П.)
- •§ 4. Способи зменшення колізійності законодавства (Погребняк с.П.)
- •§ 5. Чинники формування та розвитку системи законодавства
- •§ 1. Поняття та ознаки нормативно-правового акта
- •Розділ 18. Нормативно-правові акти
- •§ 2. Поняття та види законів
- •§ 3. Кодекс як особливий вид закону
- •§ 4. Підзаконні нормативно-правові акти
- •§ 5. Дія нормативно-правових актів у часі (Погребняк с.П.)
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у просторі та за колом осіб
- •Розділ 19. Нормотворчість
- •§ 1. Нормотворчість: поняття, види, функції, принципи
- •§ 2. Функції та принципи нормотворчості
- •§ 3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •§ 4. Нормотворча техніка: поняття, елементи. Юридична термінологія.
- •Розділ 20. Систематизація законодавства
- •§ 2. Облік, інкорпорація та консолідація законодавства
- •§ 3. Кодифікація законодавства та створення зводу законів
- •Реалізація права розділ 21. Правові відносини
- •§ 1. Поняття і види правових відносин
- •§ 2. Суб’єкти правових відносин та їх види
- •§ 3. Правосуб’єктність і правовий статус суб’єктів правовідносин
- •§ 4. Об’єкти правових відносин, їх види
- •5. Юридичний зміст правовідносин
- •§ 6. Юридичні факти та їх види
- •Розділ 22. Юридично значуща поведінка
- •§ 1. Поняття і види юридично значущої поведінки
- •§ 2. Правомірна поведінка
- •§ 3. Правопорушення та його ознаки
- •§ 4. Склад правопорушення
- •§ 5. Види правопорушень
- •§ 6. Причини правопорушень
- •§ 7. Об’єктивно протиправне діяння
- •§ 8. Зловживання правом
- •Розділ 23. Юридична відповідальність
- •§ 1. Поняття юридичної відповідальності
- •§ 2. Підстави юридичної відповідальності
- •§ 3. Види юридичної відповідальності
- •§ 4. Цілі і функції юридичної відповідальності
- •§ 5. Принципи юридичної відповідальності
- •§ 6. Юридична відповідальність і державно-правовий примус
- •Розділ 24. Застосування норм права
- •§ 2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •§ 3. Стадії правозастосування
- •§ 4. Принципи застосування норм права
- •§ 5. Акти правозастосування, їх види
- •§ 6. Прогалини в праві і засоби їх подолання та усунення
- •Розділ 25. Тлумачення правових актів
- •§ 1. Поняття тлумачення правових актів
- •§ 2. Способи тлумачення правових актів
- •§ 3. Види тлумачення правових актів
- •§ 4. Особливості тлумачення конституції та законів
- •§ 5. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •Частина шоста правова держава і правова система суспільства розділ 26. Права людини
- •§ 1. Поняття та ознаки прав людини
- •§ 2. Генеза прав людини
- •§ 3. Види прав людини
- •§ 4. Національні та міжнародні гарантії прав людини
- •§ 5. Зобов’язання держави у сфері прав людини
- •§ 1. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •§ 2. Структура громадянського суспільства
- •§ 3. Поняття та структура політичної системи
- •§ 4. Держава та партії в політичній системі
- •§5. Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності
- •§1. Демократична держава та її цінність
- •§2. Принципи демократичної держави
- •Принципи демократичної держави
- •§ 3. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •§ 4. Демократія і самоврядування (Чапала г.В.)
- •Розділ 29. Правова соціальна держава
- •§ 1. Поняття і ознаки правової держави
- •§ 2. Поняття та ознаки соціальної держави
- •§3. Верховенство права
- •§ 4. Шляхи формування соціальної правової держави в Україні
- •Розділ 30. Правова культура
- •§ 1. Поняття правової культури. Типи та види правових культур
- •§ 2. Правова культура особистості: поняття та структура
- •§ 3. Правова культура суспільства. Субкультура і контркультура
- •Розділ 31. Правова система суспільства
- •§ 1. Поняття та структура правової системи
- •§ 2. Види та класифікації правових систем сучасності
- •§ 3. Загальна характеристика правових сімей
- •§ 4. Характерні риси та особливості правової системи України
- •Контрольні запитання
- •Автори підручника:
§ 3. Типи правового регулювання. Правові режими
З давніх часів людській цивілізації відомі два фундаментальні принципи регламентування суспільних відносин — «дозволено все, за виключенням того, що прямо заборонено» і «заборонено все, за виключенням того, що прямо дозволено». Саме вони визначають особливості порядку правового регулювання, його типи і зміст кожного з них.
Тип правового регулювання — це характеристика загальної спрямованості впливу права на суспільні відносини залежно від того, який із способів лежить в основі регулювання — дозволяння чи заборона.
Типи правового регулювання відображають найсуттєвіші комбінації основних способів регулювання. Основним формальним критерієм їх класифікації є вихідний характер одного із цих способів у побудові юридичної регламентації суспільних відносин, тобто який із основних способів застосовується для загальної регламентації, а який — для конкретних обмежень, виключень з неї. За цим критерієм типи правового регулювання поділяються на загальнодозволенний і спеціальдозволенний, які є протилежними за своєю сутністю.
Загальнодозволенний тип правового регулювання заснований на поєднанні загального юридичного дозволяння зі встановленням окремих обмежень (виключень) за допомогою юридичних заборон.
Цей тип є відображенням принципу «дозволено все, крім того, що прямо заборонено нормами права». Загальнодозволенне регулювання надає особі право обрати будь-яку поведінку, крім тієї, щодо якої нормою права установлено заборону. Так, особа вправі вчиняти будь-які цивільні правочини, серед них і ті, що не визначені законом, за виключенням тих, щодо яких у законі існує пряма заборона (наприклад, має право укладати договори купівлі-продажу будь-яких речей, крім наркотичних засобів, людських органів тощо).
Спеціальнодозволенний тип правового регулювання заснований на поєднанні загальної юридичної заборони зі спеціальним юридичним дозволянням. Спеціальнедозволене регулювання дозволяє особі лише ту поведінку, яка прямо передбачена нормами права, й відповідно забороняє поведінку, яка нормами права прямо не визначена («заборонено все, крім того, що прямо дозволено нормами права»).
Домінування загальнодозволенного або, навпаки, спеціальнодозволеного типу правового регулювання обумовлюється впливом різних факторів: історичних традицій, рівня культури, характеру правової системи тощо. Однак головним фактором є особливості відносин, що регулюються правом. Так, для більшості приватних правових відносин характерною є перевага загальнодозволенного регулювання, яке встановлюється для фізичних та юридичних осіб, а для публічних — спеціальнодозволеного. Спеціальнодозволений тип правового регулювання поширюється, наприклад, на діяльність публічної влади, її органів і посадових осіб. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як правило, різні сфери суспільних відносин потребують різного поєднання способів, методів і типів правового регулювання. Особливості регламентації певної відокремленої сфери суспільних відносин за допомогою специфічної сукупності юридичних засобів охоплюються терміном «правовий режим».
Правовий режим — це особливий порядок правового регулювання певної сфери суспільних відносин, який забезпечується шляхом специфічного поєднання та співвідношення його способів, методів і типів.
Цим терміном визначається цілісний комплекс юридичних засобів, сформований з елементів правового регулювання, що підлягають застосуванню — способів (дозволянь, заборон і зобов’язувань), методів (диспозитивного та імперативного), типів правового регулювання (загальнодозволенного та дозвільного). Таке співвідношення визначається різним ступенем домінування одних та допоміжної ролі інших способів, методів і типів правового регулювання, є виразом ступеня жорсткості правового регулювання, наявності певних обмежень і пільг, меж правової самостійності суб’єктів.
Правові режими класифікуються за різними критеріями. Так, залежно від підсистем права виокремлюють приватноправовий і публічно-правовий режими. Цей розподіл вважається основним (генеральним). Водночас залежно від комбінацій елементів правового регулювання, домінування одних елементів щодо інших правові режими можуть бути жорсткими чи м’якими, стимулюючими чи обмежувальними.
Правові режими запроваджуються на законодавчому рівні з метою створення певного клімату, необхідного рівня інтенсивності, «напруженості» регулювання. Так, правовий режим використання земель з урахуванням особливої цінності, суспільної значущості та кількісної обмеженості цього природного ресурсу є більш жорстким ніж режим використання іншого нерухомого майна, характеризується застосуванням імперативного методу регулювання, законодавчо встановлених процедур (державна реєстрація права власності, оренди та іпотеки, затвердження загальнообов’язкових типових, а не примірних форм договорів, обов’язковість їх нотаріального посвідчення), юридичних санкцій за їх недодержання тощо.
