§ 2. Структура системи законодавства

Структура законодавства – це організація нормативно-правових актів, яка виражається в їх узгодженості, диференціації та обєднані у структурні підрозділи.

Вона має декілька структурних зрізів, виокремлення кожного з яких залежать від певного критерію. Вирізняють горизонтальну(галузеву), вертикальну (ієрархічну0 і функціональну структури системи законодавства.

Горизонтальна структура законодавства відображає поділ законодавства залежно від предмета правового регулювання та обсягу нормативного матеріалу.

Нормативно-правові акти мольб містити норми однієї галузі права або кількох галузей права. Це дає підстави для виокремлення; галузевого та міжгалузевого(комплексного) законодавства.

Галузеве законодавство – це нормативно-правові акти, які містять норми переважно однієї галузі права (галузь законодавства відповідає галузі права). Наприклад, нормативно-правові акти, що містять норми цивільного права утворюють цивільне законодавство).

Міжгалузеве (комплексне) законодавство – це нормативно-правові акти, які містять норми не однієї, а декількох галузей права, що регулюють окрему сферу життя суспільства (напр., нормативно-правові акти, які впорядковують сферу освіти, містять норми адміністративного, цивільного, трудового, фінансового права і утворюють комплексне законодавство про освіту) .

За обсягом нормативного матеріалу в горизонтальній структурі законодавства виділяють:

1) нормативно-правовий акт – є письмовий акт, який містить сукупність нормативно-правових приписів, спрямованих на регулювання окремої групи суспільних відносин. У свою чергу нормативно-правовий припис є формою закріплення в нормативно-правовому акті змісту норми права. Він може бути викладеним в статтях, пунктах, частинах, параграфах, абзацах нормативно-правового акта.

3) інститут законодавства, який являє собою сукупність взаємопов’язаних нормативно-правових приписів, спрямованих на регулювання відповідної відокремленої сукупності суспільних відносин. Інститут законодавства може бути галузевим або міжгалузевим (комплексним).

4) підгалузь законодавства – це група інститутів галузі законодавства, спрямована на регулювання певного кола однорідних суспільних відносин. Наприклад, виборче та муніципальне законодавство є підгалуззями конституційного законодавства.

5) галузь законодавства, яка є взаємопов’язаною системою нормативно-правових актів. Головне призначення галузей законодавства полягає в тому, що вони виступають як офіційна форма, спосіб організації, існування і зовнішнього виразу структури змісту права на рівні його галузей.

Вертикальна структура законодавства відображає поділ законодавства залежно від юридичної сили нормативно-правових актів,

До неї входять такі складові:

1) Конституція України, яка має найвищу юридичну силу;

2) міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, які є частиною національного законодавства згідно зі ст. 9 Конституції України (наприклад, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР);

3) закони, які приймаються Верховною Радою як єдиним органом законодавчої влади в Україні або безпосередньо народом.

4) нормативні укази Президента України – підзаконні акти, що видаються відповідно до Конституції України;

5) постанови Кабінету Міністрів України, які видаються на основі Конституції, законів та Указів Президента;

5) підзаконні нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади та інших центральних органів державної влади;

6) нормативно-правові акти місцевих органів виконавчої влади — місцевих державних адміністрацій (наприклад, розпорядження глави державної адміністрації);

7) нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування.

Крім того залежно від юридичної сили нормативно-правові акти поділяють на два види: закони і підзаконні нормативно-правові акти.

Функціональна структура законодавства відображає побудову законодавства залежно від функціонального призначення нормативно-правових актів. На цій підставі виокремлюють:

первинні нормативно-правові акти – це акти, які встановлюють правила регулювання певних сфер суспільних відносин

вторинні нормативно-правові акти – це акти, які вносять зміни та доповнення до них або скасовують їх дію. Наприклад: Закон України « Про внесення змін і доповнень у Кримінальний Кодекс України».

У федеративній державі виокремлюють також федеральне законодавство та законодавство суб’єктів федерації.