- •Теорія держави і права
- •Рецензенти:
- •(Петришин о.В., Вовк д.О.)
- •Частина друга загальне вчення про державу
- •Частина третя загальне вчення про право
- •§ 1. Поняття, риси і класифікація принципів права………………………….152 § 2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права……………………….153
- •Частина четверта нормативна основа правового регулювання
- •Частина п’ята реалізація права
- •Розділ 1. Теорія держави і права як фундаментальна юридична наука
- •§ 1. Юридична наука: загальна характеристика
- •Частина шоста правова держава і правова система суспільства
- •§ 2. Теорія держави і права: поняття та риси
- •§ 3. Предмет теорії держави і права
- •§ 4. Функції теорії держави і права
- •Розділ 2. Теорія держави і права та інші науки
- •§ 1. Теорія держави і права в системі юридичних наук
- •§ 2. Теорія держави і права та інші суспільні науки
- •§ 3. Формування теорії держави і права як окремої науки
- •§ 4. Теорія держави і права як навчальна дисципліна
- •Розділ 3. Методологія правової науки
- •§ 1. Методологія і методи в пізнанні держави і права
- •§ 2. Загальні(філософські) підходи до дослідження держав і права (Максимов с.І., Петришин о.В.)
- •§ 3. Загальнонаукові методи пізнання держави і права
- •§ 4. Спеціальні та власні методи правознавства
- •Розділ 4. Походження держави і права
- •§ 1. Публічна влада і нормативне регулювання в первісній общині
- •§ 2. Виникнення держави. Шляхи виникнення держави у різних народів світу
- •§ 3. Виникнення права. Шляхи формування права
- •§ 4. Теорії походження держави
- •§ 5. Теорії походження права
- •Частина друга загальне вчення про державу розділ 5. Поняття держави
- •§ 1. Поняття та ознаки держави
- •Ознаки держави:
- •§ 2. Типологія держав
- •§ 3. Державний суверенітет
- •Розділ 6. Функції держави
- •§ 1. Поняття функцій держави
- •§2 Функції сучасної держави
- •§ 3. Правові форми здійснення функцій держави
- •Розділ 7. Форма держави
- •§ 1 Поняття і структура форми держави
- •§ 2 Форма правління держави (Протасова в.Є.)
- •§ 3. Форма державного устрою
- •§ 4. Державний режим
- •§ 5. Міжнародні об’єднання держав
- •Розділ 8. Механізм держави і державний апарат
- •§1. Механізм держави і його структура
- •§ 2. Державний апарат. Органи державної влади та державна служба
- •§ 3. Принципи організації і діяльності державного апарату
- •§ 4. Поділ влади. Загальна характеристика законодавчої, виконавчої та судової влади
- •Частина третя загальне вчення про право розділ 9. Поняття права
- •§ 1. Термін «право» у юридичній науці
- •§ 2. Основні підходи до праворозуміння
- •§ 3. Ознаки права
- •4. Функції права
- •5. Цінність права
- •Розділ 10. Право в системі соціального регулювання (Вороніна м.А.)
- •§ 2. Право і мораль, їх співвідношення
- •§ 3. Право і звичай, їх співвідношення
- •§ 4. Право і релігійні норми
- •§ 5. Корпоративні норми, їх особливості і взаємодія з правом
- •Розділ 11. Джерела права (Христова г.О.)
- •§ 1. Поняття і види джерел права
- •§ 2. Нормативно-правовий акт як джерело права
- •§ 3. Правовий звичай як джерело права
- •§ 4. Нормативно-правовий договір як джерело права
- •§5. Судовий прецедент і судова практика як джерела права(пропуск)
- •§ 6. Правова доктрина як джерело права
- •Розділ 12. Принципи права
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів права
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •§ 1. Поняття, риси і класифікація принципів права
- •§ 2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •§ 3. Загальні принципи права
- •§ 4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •Розділ 13. Правове регулювання суспільних відносин
- •§ 1. Поняття правового регулювання види та механізм
- •§ 2. Способи та методи правового регулювання
- •§ 3. Типи правового регулювання. Правові режими
- •§ 4. Ефективність правового регулювання
- •Розділ 14. Правова свідомість
- •§ 1. Поняття, структура та функції правосвідомості
- •§ 2. Види правосвідомості
- •§ 3. Правосвідомість і право
- •§ 4. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •Розділ 15. Норми права
- •Розділ 16. Система права
- •§ 1. Поняття і структура системи права
- •§ 2. Публічне і приватне право
- •§ 3. Матеріальне і процесуальне право
- •§ 4. Галузі та інститути права
- •§ 5. Співвідношення міжнародного і національного права
- •Розділ 17. Система законодавства (Олейников с.М.)
- •§ 1. Поняття системи законодавства. Її співвідношення з системою права.
- •§ 2. Структура системи законодавства
- •§ 3. Колізії в законодавстві як вид юридичних колізій (Погребняк с.П.)
- •§ 4. Способи зменшення колізійності законодавства (Погребняк с.П.)
- •§ 5. Чинники формування та розвитку системи законодавства
- •§ 1. Поняття та ознаки нормативно-правового акта
- •Розділ 18. Нормативно-правові акти
- •§ 2. Поняття та види законів
- •§ 3. Кодекс як особливий вид закону
- •§ 4. Підзаконні нормативно-правові акти
- •§ 5. Дія нормативно-правових актів у часі (Погребняк с.П.)
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у просторі та за колом осіб
- •Розділ 19. Нормотворчість
- •§ 1. Нормотворчість: поняття, види, функції, принципи
- •§ 2. Функції та принципи нормотворчості
- •§ 3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •§ 4. Нормотворча техніка: поняття, елементи. Юридична термінологія.
- •Розділ 20. Систематизація законодавства
- •§ 2. Облік, інкорпорація та консолідація законодавства
- •§ 3. Кодифікація законодавства та створення зводу законів
- •Реалізація права розділ 21. Правові відносини
- •§ 1. Поняття і види правових відносин
- •§ 2. Суб’єкти правових відносин та їх види
- •§ 3. Правосуб’єктність і правовий статус суб’єктів правовідносин
- •§ 4. Об’єкти правових відносин, їх види
- •5. Юридичний зміст правовідносин
- •§ 6. Юридичні факти та їх види
- •Розділ 22. Юридично значуща поведінка
- •§ 1. Поняття і види юридично значущої поведінки
- •§ 2. Правомірна поведінка
- •§ 3. Правопорушення та його ознаки
- •§ 4. Склад правопорушення
- •§ 5. Види правопорушень
- •§ 6. Причини правопорушень
- •§ 7. Об’єктивно протиправне діяння
- •§ 8. Зловживання правом
- •Розділ 23. Юридична відповідальність
- •§ 1. Поняття юридичної відповідальності
- •§ 2. Підстави юридичної відповідальності
- •§ 3. Види юридичної відповідальності
- •§ 4. Цілі і функції юридичної відповідальності
- •§ 5. Принципи юридичної відповідальності
- •§ 6. Юридична відповідальність і державно-правовий примус
- •Розділ 24. Застосування норм права
- •§ 2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •§ 3. Стадії правозастосування
- •§ 4. Принципи застосування норм права
- •§ 5. Акти правозастосування, їх види
- •§ 6. Прогалини в праві і засоби їх подолання та усунення
- •Розділ 25. Тлумачення правових актів
- •§ 1. Поняття тлумачення правових актів
- •§ 2. Способи тлумачення правових актів
- •§ 3. Види тлумачення правових актів
- •§ 4. Особливості тлумачення конституції та законів
- •§ 5. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •Частина шоста правова держава і правова система суспільства розділ 26. Права людини
- •§ 1. Поняття та ознаки прав людини
- •§ 2. Генеза прав людини
- •§ 3. Види прав людини
- •§ 4. Національні та міжнародні гарантії прав людини
- •§ 5. Зобов’язання держави у сфері прав людини
- •§ 1. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •§ 2. Структура громадянського суспільства
- •§ 3. Поняття та структура політичної системи
- •§ 4. Держава та партії в політичній системі
- •§5. Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності
- •§1. Демократична держава та її цінність
- •§2. Принципи демократичної держави
- •Принципи демократичної держави
- •§ 3. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •§ 4. Демократія і самоврядування (Чапала г.В.)
- •Розділ 29. Правова соціальна держава
- •§ 1. Поняття і ознаки правової держави
- •§ 2. Поняття та ознаки соціальної держави
- •§3. Верховенство права
- •§ 4. Шляхи формування соціальної правової держави в Україні
- •Розділ 30. Правова культура
- •§ 1. Поняття правової культури. Типи та види правових культур
- •§ 2. Правова культура особистості: поняття та структура
- •§ 3. Правова культура суспільства. Субкультура і контркультура
- •Розділ 31. Правова система суспільства
- •§ 1. Поняття та структура правової системи
- •§ 2. Види та класифікації правових систем сучасності
- •§ 3. Загальна характеристика правових сімей
- •§ 4. Характерні риси та особливості правової системи України
- •Контрольні запитання
- •Автори підручника:
Розділ 20. Систематизація законодавства
(Смородинський В.С.)
§ 1. Поняття систематизації законодавства.
§ 2. Облік, інкорпорація та консолідація законодавства.
§ 3. Кодифікація законодавства та створення зводу законів.
§ 1. Поняття систематизації законодавства
Систематизація законодавства — це діяльність із приведення нормативно-правових актів у впорядковану систему.
Першим завданням цієї діяльності є забезпечення уніфікації національного законодавства — його приведення до єдиної системи шляхом усунення розбіжностей і надання одноманітності правовому регулюванню подібних або близьких за змістом видів суспільних відносин.
Друге — не менш важливе — завдання систематизації зумовлене необхідністю забезпечити кожній людині право знати свої права та обов’язки. В Україні така норма закріплена в частині першій статті 57 Конституції України. В умовах одночасної дії десятків тисяч нормативно-правових актів, наявності значної кількості нечинних, неузгоджених, колізійних актів громадянинові важко відшукати необхідні норми, щоб реалізувати це конституційне право самостійно, без організаційної та технічної фахової підтримки. Систематизація є ефективним засобом реалізації цього права шляхом забезпечення вільного та оперативного доступу громадян до всього масиву національного законодавства.
Об’єктами систематизації є як система законодавства в цілому, так і її окремі частини (нормативно-правові акти та ін.).
Суб’єкти систематизації поділяються на дві групи.
До першої групи відносяться спеціально уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють офіційну систематизацію. Її результатами є прийняття кодифікованих нормативно-правових актів (передусім кодексів), видання офіційних збірників законодавства (як правило, під грифом уповноваженого міністерства або відомства), методичних посібників для органів публічної влади та ін.
До другої групи суб’єктів систематизації відносяться приватні особи — громадяни та організації. Систематизація здійснюється ними за власною ініціативою з метою правового забезпечення господарської, наукової, освітньої або іншої діяльності. Така систематизація називається неофіційною. Її результатами є видання друкованих збірників, комп’ютерних баз даних та ін. Комп’ютеризація суспільного життя, розвиток приватної видавничої справи приводять до постійного збільшення частки неофіційної систематизації. Так, у Європі, зокрема у Франції, набула поширення практика створення провідними правознавцями неофіційних кодифікацій законодавства (в Україні кодифікація є прерогативою законодавчої влади).
Систематизація законодавства здійснюється на підставі певної системи принципів — обов’язкових загальних вимог до цього виду юридичної діяльності, головними серед яких є її повнота, доцільність, оперативність, безперервність, професіоналізм здійснення та ін. Їх реалізація дозволяє суб’єктам систематизації якнайкраще досягти її мети — приведення національного законодавства в упорядковану систему.
У сучасній юридичній практиці використовуються такі способи досягнення цієї мети (способи систематизації законодавства):
першим є збір, фіксування в логічній послідовності, зберігання та підтримання нормативно-правових актів в актуальному стані;
другим є об’єднання нормативно-правових актів у збірки та зібрання за спільними ознаками;
третім є об’єднання кількох нормативно-правових актів, що регулюють певний вид однакових суспільних відносин, в єдиний нормативно-правовий акт без переробки їхнього змісту;
четвертим є створення нового кодифікованого нормативно-правового акта шляхом істотної переробки змісту чинних нормативно-правових актів однієї галузі або підгалузі законодавства.
Відповідно до цих способів в юридичній науці виділяють такі види систематизації законодавства: 1) облік; 2) інкорпорація; 3) консолідація; 4) кодифікація. Перші два види систематизації завжди здійснюються поза процесом нормотворчості, два останні — зазвичай у його межах.
Від систематизації слід відрізняти видання науково-практичних коментарів до Конституції, кодексів, інших актів законодавства. Ці джерела мають велике значення для вивчення й правильного застосування нормативно-правових актів, оскільки, як правило, опрацьовуються провідними правознавцями— науковцями, викладачами, суддями вищих інстанцій. Вони не мають офіційного характеру, є результатами наукового тлумачення, у практичній юридичній діяльності використовуються тільки разом із першоджерелами — текстами нормативно-правових актів.
