- •Теорія держави і права
- •Рецензенти:
- •(Петришин о.В., Вовк д.О.)
- •Частина друга загальне вчення про державу
- •Частина третя загальне вчення про право
- •§ 1. Поняття, риси і класифікація принципів права………………………….152 § 2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права……………………….153
- •Частина четверта нормативна основа правового регулювання
- •Частина п’ята реалізація права
- •Розділ 1. Теорія держави і права як фундаментальна юридична наука
- •§ 1. Юридична наука: загальна характеристика
- •Частина шоста правова держава і правова система суспільства
- •§ 2. Теорія держави і права: поняття та риси
- •§ 3. Предмет теорії держави і права
- •§ 4. Функції теорії держави і права
- •Розділ 2. Теорія держави і права та інші науки
- •§ 1. Теорія держави і права в системі юридичних наук
- •§ 2. Теорія держави і права та інші суспільні науки
- •§ 3. Формування теорії держави і права як окремої науки
- •§ 4. Теорія держави і права як навчальна дисципліна
- •Розділ 3. Методологія правової науки
- •§ 1. Методологія і методи в пізнанні держави і права
- •§ 2. Загальні(філософські) підходи до дослідження держав і права (Максимов с.І., Петришин о.В.)
- •§ 3. Загальнонаукові методи пізнання держави і права
- •§ 4. Спеціальні та власні методи правознавства
- •Розділ 4. Походження держави і права
- •§ 1. Публічна влада і нормативне регулювання в первісній общині
- •§ 2. Виникнення держави. Шляхи виникнення держави у різних народів світу
- •§ 3. Виникнення права. Шляхи формування права
- •§ 4. Теорії походження держави
- •§ 5. Теорії походження права
- •Частина друга загальне вчення про державу розділ 5. Поняття держави
- •§ 1. Поняття та ознаки держави
- •Ознаки держави:
- •§ 2. Типологія держав
- •§ 3. Державний суверенітет
- •Розділ 6. Функції держави
- •§ 1. Поняття функцій держави
- •§2 Функції сучасної держави
- •§ 3. Правові форми здійснення функцій держави
- •Розділ 7. Форма держави
- •§ 1 Поняття і структура форми держави
- •§ 2 Форма правління держави (Протасова в.Є.)
- •§ 3. Форма державного устрою
- •§ 4. Державний режим
- •§ 5. Міжнародні об’єднання держав
- •Розділ 8. Механізм держави і державний апарат
- •§1. Механізм держави і його структура
- •§ 2. Державний апарат. Органи державної влади та державна служба
- •§ 3. Принципи організації і діяльності державного апарату
- •§ 4. Поділ влади. Загальна характеристика законодавчої, виконавчої та судової влади
- •Частина третя загальне вчення про право розділ 9. Поняття права
- •§ 1. Термін «право» у юридичній науці
- •§ 2. Основні підходи до праворозуміння
- •§ 3. Ознаки права
- •4. Функції права
- •5. Цінність права
- •Розділ 10. Право в системі соціального регулювання (Вороніна м.А.)
- •§ 2. Право і мораль, їх співвідношення
- •§ 3. Право і звичай, їх співвідношення
- •§ 4. Право і релігійні норми
- •§ 5. Корпоративні норми, їх особливості і взаємодія з правом
- •Розділ 11. Джерела права (Христова г.О.)
- •§ 1. Поняття і види джерел права
- •§ 2. Нормативно-правовий акт як джерело права
- •§ 3. Правовий звичай як джерело права
- •§ 4. Нормативно-правовий договір як джерело права
- •§5. Судовий прецедент і судова практика як джерела права(пропуск)
- •§ 6. Правова доктрина як джерело права
- •Розділ 12. Принципи права
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів права
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •§ 1. Поняття, риси і класифікація принципів права
- •§ 2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •§ 3. Загальні принципи права
- •§ 4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •Розділ 13. Правове регулювання суспільних відносин
- •§ 1. Поняття правового регулювання види та механізм
- •§ 2. Способи та методи правового регулювання
- •§ 3. Типи правового регулювання. Правові режими
- •§ 4. Ефективність правового регулювання
- •Розділ 14. Правова свідомість
- •§ 1. Поняття, структура та функції правосвідомості
- •§ 2. Види правосвідомості
- •§ 3. Правосвідомість і право
- •§ 4. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •Розділ 15. Норми права
- •Розділ 16. Система права
- •§ 1. Поняття і структура системи права
- •§ 2. Публічне і приватне право
- •§ 3. Матеріальне і процесуальне право
- •§ 4. Галузі та інститути права
- •§ 5. Співвідношення міжнародного і національного права
- •Розділ 17. Система законодавства (Олейников с.М.)
- •§ 1. Поняття системи законодавства. Її співвідношення з системою права.
- •§ 2. Структура системи законодавства
- •§ 3. Колізії в законодавстві як вид юридичних колізій (Погребняк с.П.)
- •§ 4. Способи зменшення колізійності законодавства (Погребняк с.П.)
- •§ 5. Чинники формування та розвитку системи законодавства
- •§ 1. Поняття та ознаки нормативно-правового акта
- •Розділ 18. Нормативно-правові акти
- •§ 2. Поняття та види законів
- •§ 3. Кодекс як особливий вид закону
- •§ 4. Підзаконні нормативно-правові акти
- •§ 5. Дія нормативно-правових актів у часі (Погребняк с.П.)
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у просторі та за колом осіб
- •Розділ 19. Нормотворчість
- •§ 1. Нормотворчість: поняття, види, функції, принципи
- •§ 2. Функції та принципи нормотворчості
- •§ 3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •§ 4. Нормотворча техніка: поняття, елементи. Юридична термінологія.
- •Розділ 20. Систематизація законодавства
- •§ 2. Облік, інкорпорація та консолідація законодавства
- •§ 3. Кодифікація законодавства та створення зводу законів
- •Реалізація права розділ 21. Правові відносини
- •§ 1. Поняття і види правових відносин
- •§ 2. Суб’єкти правових відносин та їх види
- •§ 3. Правосуб’єктність і правовий статус суб’єктів правовідносин
- •§ 4. Об’єкти правових відносин, їх види
- •5. Юридичний зміст правовідносин
- •§ 6. Юридичні факти та їх види
- •Розділ 22. Юридично значуща поведінка
- •§ 1. Поняття і види юридично значущої поведінки
- •§ 2. Правомірна поведінка
- •§ 3. Правопорушення та його ознаки
- •§ 4. Склад правопорушення
- •§ 5. Види правопорушень
- •§ 6. Причини правопорушень
- •§ 7. Об’єктивно протиправне діяння
- •§ 8. Зловживання правом
- •Розділ 23. Юридична відповідальність
- •§ 1. Поняття юридичної відповідальності
- •§ 2. Підстави юридичної відповідальності
- •§ 3. Види юридичної відповідальності
- •§ 4. Цілі і функції юридичної відповідальності
- •§ 5. Принципи юридичної відповідальності
- •§ 6. Юридична відповідальність і державно-правовий примус
- •Розділ 24. Застосування норм права
- •§ 2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •§ 3. Стадії правозастосування
- •§ 4. Принципи застосування норм права
- •§ 5. Акти правозастосування, їх види
- •§ 6. Прогалини в праві і засоби їх подолання та усунення
- •Розділ 25. Тлумачення правових актів
- •§ 1. Поняття тлумачення правових актів
- •§ 2. Способи тлумачення правових актів
- •§ 3. Види тлумачення правових актів
- •§ 4. Особливості тлумачення конституції та законів
- •§ 5. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •Частина шоста правова держава і правова система суспільства розділ 26. Права людини
- •§ 1. Поняття та ознаки прав людини
- •§ 2. Генеза прав людини
- •§ 3. Види прав людини
- •§ 4. Національні та міжнародні гарантії прав людини
- •§ 5. Зобов’язання держави у сфері прав людини
- •§ 1. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •§ 2. Структура громадянського суспільства
- •§ 3. Поняття та структура політичної системи
- •§ 4. Держава та партії в політичній системі
- •§5. Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності
- •§1. Демократична держава та її цінність
- •§2. Принципи демократичної держави
- •Принципи демократичної держави
- •§ 3. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •§ 4. Демократія і самоврядування (Чапала г.В.)
- •Розділ 29. Правова соціальна держава
- •§ 1. Поняття і ознаки правової держави
- •§ 2. Поняття та ознаки соціальної держави
- •§3. Верховенство права
- •§ 4. Шляхи формування соціальної правової держави в Україні
- •Розділ 30. Правова культура
- •§ 1. Поняття правової культури. Типи та види правових культур
- •§ 2. Правова культура особистості: поняття та структура
- •§ 3. Правова культура суспільства. Субкультура і контркультура
- •Розділ 31. Правова система суспільства
- •§ 1. Поняття та структура правової системи
- •§ 2. Види та класифікації правових систем сучасності
- •§ 3. Загальна характеристика правових сімей
- •§ 4. Характерні риси та особливості правової системи України
- •Контрольні запитання
- •Автори підручника:
§ 2. Поняття та види законів
Закон – це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається відповідно до особливої процедури парламентом або безпосередньо народом, і регулює найважливіші суспільні відносини.
Закони відрізняються від інших нормативно-правових актів за такими ознаками:
1. Вони приймаються спеціально уповноваженими суб’єктами – парламентом як органом законодавчої влади або безпосередньо народом (шляхом референдуму). В Україні прийняття законів є виключною компетенцією Верховної Ради України. Народ України здійснює законодавчі повноваження через всеукраїнський референдум.
2. Вони регулюють найбільш значущі, ключові суспільні відносини, встановлюють їх відправні засади. Так, згідно з ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права, свободи, обов’язки людини і громадянина, порядок застосування мов, правовий режим власності, територіальний устрій України, організація і порядок проведення виборів і референдумів, організація і діяльність органів виконавчої влади, засади місцевого самоврядування, судоустрій, засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями та відповідальність за них та ін.
3. Вони мають вищу юридичну силу. Вища юридична сила закону проявляється у тому, що:
– всі інші нормативні акти повинні відповідати закону (вони мають підзаконний характер);
– закон може змінюватися чи скасовуватися тільки законом;
– прийняття нового закону обумовлює зміну або скасування підзаконних актів в частині, що суперечить цьому закону.
4. Вони приймаються з дотриманням особливої процедури. Порядок прийняття законів в Україні регулюється Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України, Законом України «Про всеукраїнський і місцевий референдуми».
Порядок прийняття закону парламентом складається з таких стадій:
а) підготовка законопроекту до розгляду його Верховною Радою України. Ця стадія включає прийняття рішення щодо підготовки проекту, організаційно-технічне та фінансове забезпечення підготовки проекту, розробку концепції законопроекту, підготовку тексту проекту закону, наукову експертизу проекту закону, внесення його на розгляд Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи.
Особливе значення має наукова експертиза законопроекту, що включає дослідження і оцінку якості проекту, його наукової обгрунтованності, відповідності встановленим вимогам (економічним, фінансовим, екологічним, та ін..). Підготовлені проекти законів можуть бути оприлюднені для обговорення державними органами, науковими установами, громадськістю.
Внесення проекту закону на розгляд Верховної Ради України здійснюється виключно суб’єктами права законодавчої ініціативи – Президентом України, народними депутатами України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України (ст.93 Конституції України). Після цього законопроекти проходять попередній розгляд у відповідних комітетах Верховної Ради України;
б) розгляд законопроекту Верховною Радою України і прийняття рішення щодо нього. Законопроекти розглядаються на пленарних засіданнях Верховної Ради України, як правило, за процедурою трьох читань (перше читання включає обговорення основних положень, структури законопроекту та прийняття його за основу; друге – постатейне обговорення; третє – прийняття законопроекту в цілому).
За результатами розгляду та обговорення проекту Верховна рада України шляхом голосування приймає закон визначає порядок введення його в дію. Введення його в дію визначається у прикінцевих або перехідних положеннях закону або окремим законом;
в) офіційне оприлюднення закону. Прийнятий закон направляється на підпис Президенту України. Президент повинен підписати закон протягом 15 днів або застосовує право вето. Верховна Рада враховує пропозиції Президента України або може подолати вето не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради. Закони публікуються в офіційних друкованих виданнях, після чого набирають чинності.
Види законів виокремлюють за такими критеріями:
за юридичною силою:
а) Конституція та конституційні закони.
Конституція є Основним законом, який має найвищу юридичну силу і втілює принцип верховенства права. Вона є актом установчого характеру, який закріплює загальні засади громадянського суспільства і держави, основи правової системи, права і свободи людини і громадянина, державно-територіальний устрій, організацію органів державної влади і місцевого самоврядування. Конституція має найвищу стабільністю; її норми є нормами прямої дії.
Конституційні закони вносять зміни та доповнення до Конституції. Вони приймаються не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України в особливому порядку, передбаченому розділом ХІІІ Конституції України;
б) звичайні закони, які приймаються Верховною Радою України більшістю від її конституційного складу (наприклад, Закон України «Про місцеве самоврядування»);
за ступенем упорядкованості:
а) кодифіковані закони, в яких узагальнюються і систематизуються норми права, що регулюють певну групу суспільних відносин. Кодифіковані закони приймаються у формі кодексів та основ законодавства (наприклад, Митний Кодекс України, Основи законодавства України про охорону здоров’я);
б) поточні закони, прийняті з окремих питань (наприклад, Закон України «Про громадські об’єднання»);
за значенням у механізмі правового регулювання:
а) первинні закони, які встановлюють правила регулювання певних сфер суспільних відносин (наприклад, Закон України «Про акціонерні товариства»)
б) вторинні закони, які вносять зміни та доповнення до них або скасовують їх дію (наприклад, Закон України «Про внесення зміни до ст. 23 Закону України «Про акціонерні товариства»).
