§ 5. Види правопорушень

Правопорушення є різноманітними в залежності від шкідливості, галузі законодавства, характеру заподіяної шкоди, характеру санкцій та ін.

За ступенем суспільної шкоди вони поділяються на і проступки,

Злочин — це передбачене кримінальним законом протиправне суспільно небезпечне винне і каране діяння (дія чи бездіяльність). Суб'єкти злочинів є фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства, посадові особи). Об'єкти злочинів – права і свободи людини і громадянина, власність, громадський порядок, суспільна безпека, навколишнє середовище, конституційний лад.

Вичерпний перелік злочинів містить кримінальний кодекс: за його межами не може бути правопорушень, що кваліфікуються як злочини. Останні поділяють на види за різними критеріями. Наприклад, за ступенем суспільної небезпеки вони поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі й особливо тяжкі злочини (ст. 12 КК України).

Проступок – це протиправне, суспільно шкідливе винне і каране діяння (дії чи бездіяльність). На відміну від злочинів, визначених кримінальним законом, проступки передбачені нормативно-правовими актами інших галузей права і тягнуть застосування стягнень, що ними передбачені. Вони поділяються залежно від сфери вчинення і тяжкості.

Залежно від галузевої належності норм права, що порушуються, усі проступки поділяються на конституційні, адміністративні, дисциплінарні, земельні, екологічні, цивільні, сімейні делікти та ін.

1. Конституційне правопорушення – це суспільно шкідливе винне і каране діяння (дії чи бездіяльність), що порушує норми конституційного права – наприклад, невиконання або неналежне виконання конституційних обовязків, видання неконституційних актів, порушення конституційних прав громадян.

2. Адміністративний проступок – це протиправна, винна дія (бездіяльність) фізичної або юридичної особи, яке посягає на громадський або державний порядок, суспільні відносини у сфері державного управління. (наприклад, порушення санітарних, митних правил, правил перетинання кордону, пожежної безпеки, торгівлі, дорожнього руху). Суб'єкти таких проступків – фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства) та посадові особи (суб’єкти, які не дотримуються правил у сфері управління, охорони природи, здоров'я населення та інших правил, виконання яких входить у їхні службові обов'язки). Суб’єкт адміністративного правопорушення не перебуває у трудових або службових відносинах з органами або посадовими особами, які застосовують до нього адміністративні санкції. За вчинення таких проступків встановлені стягнення (штраф, позбавлення спеціального права, наприклад – права керування транспортом, та ін.) та примусові заходи адміністративного впливу (наприклад, відсторонення нетверезого водія від керування транспортним засобом).

3. Цивільно-правовий проступок (делікт) – це протиправне діяння фізичних і юридичних осіб, що завдає шкоди майновим та особистим немайновим відносинам, врегульованим нормами цивільного права (наприклад, порушення обов’язків за договором, укладення аморального правочину, поширення неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність особи та ін.). Залежно від підстав правопорушення поділяються на ті, що пов'язані з порушенням договірних зобов'язань (їх невиконанням або неналежним виконанням), і ті, що, пов'язані зі шкодою, завданою особі або її майну, поза договірними відносинами. Вчинення таких деліктів зазвичай тягне застосування правовідновлювальних заходів (наприклад, відшкодування шкоди). Цивільно-правовий проступок може бути скоєний без вини (наприклад, заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки).

4. Сімейні проступки – винні протиправні діяння в галузі сімейно – шлюбних відносин: зловживання батьківськими правами, відмова від утримання чи виховання дітей, порушення обов'язку піклуватися батьків, і ін.

5. Дисциплінарні проступки — суспільно шкідливі протиправні винні вчинки фізичних осіб, які завдають шкоди порядку діяльності підприємств, установ, організацій шляхом порушення норм, що встановлюють правила трудової, службової, навчальної, військової та іншої дисципліни і тягнуть застосування дисциплінарних стягнень. Прикладом є прогул, невиконання розпоряджень власника, порушення технологічних правил. Шкідливість дисциплінарних проступків полягає в тому, що вони порушують нормальне функціонування цих організацій. Суб'єкти дисциплінарних проступків – особи, які зобов'язані дотримуватися правил, які встановлюють режим спільної діяльності (робітники, службовці, студенти). .

6. Фінансові проступки – протиправні винні діяння суб'єктів фінансового права – фізичних та юридичних осіб: ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів, порушення порядку надання фінансової звітності, нецільове використання бюджетних коштів.

7. Екологічні правопорушення – винні протиправні діяння, що завдають шкоди навколишньому середовищу і здоров'ю людей. До них відносяться: порушення правил охорони навколишнього середовища при виробництві робіт; порушення правил поводження з екологічно небезпечними речовинами і відходами; забруднення вод та атмосфери; знищення і пошкодження лісів та ін. Ці правопорушення можуть бути підставою для реалізації кримінальної, адміністративної, матеріальної, дисциплінарної відповідальності.

8. Процесуальні правопорушення – це протиправні, соціально-шкідливі, винні діяння суб'єктів юридичного процесу, за здійснення яких передбачено застосування заходів юридичної відповідальності. Наприклад, порушення встановленої законом процедури здійснення правосуддя, надання свідком неправдивих свідчень, порушення порядку в залі судового засідання; перевищення термінів розслідування або тримання під вартою; розгляд справ без обов'язкової участі адвоката. Іноді процесуальне правопорушення утворює склад злочину ( винесення явно неправосудного рішення), дисциплінарної проступку (перевищення строків досудового розслідування).

9. Міжнародне правопорушення – це протиправне шкідливе винне порушення суб'єктом міжнародного права міжнародних зобов'язань. Вони включають в себе міжнародні злочини і міжнародні (делікти). У першому випадку діяння представляє небезпеку для міжнародного співтовариства (агресія, геноцид, рабство, найманство, тероризм). Міжнародні делікти не завдають такої шкоди, як злочини, полягають в порушенні міжнародно-правових норм; тягнуть відповідальність суб'єктів. Наприклад, порушення умов міжнародного договору, заподіяння шкоди іншій державі, порушення дипломатичної недорканності.