- •Теорія держави і права
- •Рецензенти:
- •(Петришин о.В., Вовк д.О.)
- •Частина друга загальне вчення про державу
- •Частина третя загальне вчення про право
- •§ 1. Поняття, риси і класифікація принципів права………………………….152 § 2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права……………………….153
- •Частина четверта нормативна основа правового регулювання
- •Частина п’ята реалізація права
- •Розділ 1. Теорія держави і права як фундаментальна юридична наука
- •§ 1. Юридична наука: загальна характеристика
- •Частина шоста правова держава і правова система суспільства
- •§ 2. Теорія держави і права: поняття та риси
- •§ 3. Предмет теорії держави і права
- •§ 4. Функції теорії держави і права
- •Розділ 2. Теорія держави і права та інші науки
- •§ 1. Теорія держави і права в системі юридичних наук
- •§ 2. Теорія держави і права та інші суспільні науки
- •§ 3. Формування теорії держави і права як окремої науки
- •§ 4. Теорія держави і права як навчальна дисципліна
- •Розділ 3. Методологія правової науки
- •§ 1. Методологія і методи в пізнанні держави і права
- •§ 2. Загальні(філософські) підходи до дослідження держав і права (Максимов с.І., Петришин о.В.)
- •§ 3. Загальнонаукові методи пізнання держави і права
- •§ 4. Спеціальні та власні методи правознавства
- •Розділ 4. Походження держави і права
- •§ 1. Публічна влада і нормативне регулювання в первісній общині
- •§ 2. Виникнення держави. Шляхи виникнення держави у різних народів світу
- •§ 3. Виникнення права. Шляхи формування права
- •§ 4. Теорії походження держави
- •§ 5. Теорії походження права
- •Частина друга загальне вчення про державу розділ 5. Поняття держави
- •§ 1. Поняття та ознаки держави
- •Ознаки держави:
- •§ 2. Типологія держав
- •§ 3. Державний суверенітет
- •Розділ 6. Функції держави
- •§ 1. Поняття функцій держави
- •§2 Функції сучасної держави
- •§ 3. Правові форми здійснення функцій держави
- •Розділ 7. Форма держави
- •§ 1 Поняття і структура форми держави
- •§ 2 Форма правління держави (Протасова в.Є.)
- •§ 3. Форма державного устрою
- •§ 4. Державний режим
- •§ 5. Міжнародні об’єднання держав
- •Розділ 8. Механізм держави і державний апарат
- •§1. Механізм держави і його структура
- •§ 2. Державний апарат. Органи державної влади та державна служба
- •§ 3. Принципи організації і діяльності державного апарату
- •§ 4. Поділ влади. Загальна характеристика законодавчої, виконавчої та судової влади
- •Частина третя загальне вчення про право розділ 9. Поняття права
- •§ 1. Термін «право» у юридичній науці
- •§ 2. Основні підходи до праворозуміння
- •§ 3. Ознаки права
- •4. Функції права
- •5. Цінність права
- •Розділ 10. Право в системі соціального регулювання (Вороніна м.А.)
- •§ 2. Право і мораль, їх співвідношення
- •§ 3. Право і звичай, їх співвідношення
- •§ 4. Право і релігійні норми
- •§ 5. Корпоративні норми, їх особливості і взаємодія з правом
- •Розділ 11. Джерела права (Христова г.О.)
- •§ 1. Поняття і види джерел права
- •§ 2. Нормативно-правовий акт як джерело права
- •§ 3. Правовий звичай як джерело права
- •§ 4. Нормативно-правовий договір як джерело права
- •§5. Судовий прецедент і судова практика як джерела права(пропуск)
- •§ 6. Правова доктрина як джерело права
- •Розділ 12. Принципи права
- •1. Поняття, риси і класифікація принципів права
- •2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •§ 1. Поняття, риси і класифікація принципів права
- •§ 2. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права
- •§ 3. Загальні принципи права
- •§ 4. Міжгалузеві й галузеві принципи
- •Розділ 13. Правове регулювання суспільних відносин
- •§ 1. Поняття правового регулювання види та механізм
- •§ 2. Способи та методи правового регулювання
- •§ 3. Типи правового регулювання. Правові режими
- •§ 4. Ефективність правового регулювання
- •Розділ 14. Правова свідомість
- •§ 1. Поняття, структура та функції правосвідомості
- •§ 2. Види правосвідомості
- •§ 3. Правосвідомість і право
- •§ 4. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм
- •Розділ 15. Норми права
- •Розділ 16. Система права
- •§ 1. Поняття і структура системи права
- •§ 2. Публічне і приватне право
- •§ 3. Матеріальне і процесуальне право
- •§ 4. Галузі та інститути права
- •§ 5. Співвідношення міжнародного і національного права
- •Розділ 17. Система законодавства (Олейников с.М.)
- •§ 1. Поняття системи законодавства. Її співвідношення з системою права.
- •§ 2. Структура системи законодавства
- •§ 3. Колізії в законодавстві як вид юридичних колізій (Погребняк с.П.)
- •§ 4. Способи зменшення колізійності законодавства (Погребняк с.П.)
- •§ 5. Чинники формування та розвитку системи законодавства
- •§ 1. Поняття та ознаки нормативно-правового акта
- •Розділ 18. Нормативно-правові акти
- •§ 2. Поняття та види законів
- •§ 3. Кодекс як особливий вид закону
- •§ 4. Підзаконні нормативно-правові акти
- •§ 5. Дія нормативно-правових актів у часі (Погребняк с.П.)
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у просторі та за колом осіб
- •Розділ 19. Нормотворчість
- •§ 1. Нормотворчість: поняття, види, функції, принципи
- •§ 2. Функції та принципи нормотворчості
- •§ 3. Стадії створення нормативно-правових актів
- •§ 4. Нормотворча техніка: поняття, елементи. Юридична термінологія.
- •Розділ 20. Систематизація законодавства
- •§ 2. Облік, інкорпорація та консолідація законодавства
- •§ 3. Кодифікація законодавства та створення зводу законів
- •Реалізація права розділ 21. Правові відносини
- •§ 1. Поняття і види правових відносин
- •§ 2. Суб’єкти правових відносин та їх види
- •§ 3. Правосуб’єктність і правовий статус суб’єктів правовідносин
- •§ 4. Об’єкти правових відносин, їх види
- •5. Юридичний зміст правовідносин
- •§ 6. Юридичні факти та їх види
- •Розділ 22. Юридично значуща поведінка
- •§ 1. Поняття і види юридично значущої поведінки
- •§ 2. Правомірна поведінка
- •§ 3. Правопорушення та його ознаки
- •§ 4. Склад правопорушення
- •§ 5. Види правопорушень
- •§ 6. Причини правопорушень
- •§ 7. Об’єктивно протиправне діяння
- •§ 8. Зловживання правом
- •Розділ 23. Юридична відповідальність
- •§ 1. Поняття юридичної відповідальності
- •§ 2. Підстави юридичної відповідальності
- •§ 3. Види юридичної відповідальності
- •§ 4. Цілі і функції юридичної відповідальності
- •§ 5. Принципи юридичної відповідальності
- •§ 6. Юридична відповідальність і державно-правовий примус
- •Розділ 24. Застосування норм права
- •§ 2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •§ 3. Стадії правозастосування
- •§ 4. Принципи застосування норм права
- •§ 5. Акти правозастосування, їх види
- •§ 6. Прогалини в праві і засоби їх подолання та усунення
- •Розділ 25. Тлумачення правових актів
- •§ 1. Поняття тлумачення правових актів
- •§ 2. Способи тлумачення правових актів
- •§ 3. Види тлумачення правових актів
- •§ 4. Особливості тлумачення конституції та законів
- •§ 5. Правотлумачні (інтерпретаційні) акти, їх види
- •Частина шоста правова держава і правова система суспільства розділ 26. Права людини
- •§ 1. Поняття та ознаки прав людини
- •§ 2. Генеза прав людини
- •§ 3. Види прав людини
- •§ 4. Національні та міжнародні гарантії прав людини
- •§ 5. Зобов’язання держави у сфері прав людини
- •§ 1. Поняття та ознаки громадянського суспільства
- •§ 2. Структура громадянського суспільства
- •§ 3. Поняття та структура політичної системи
- •§ 4. Держава та партії в політичній системі
- •§5. Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності
- •§1. Демократична держава та її цінність
- •§2. Принципи демократичної держави
- •Принципи демократичної держави
- •§ 3. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •§ 4. Демократія і самоврядування (Чапала г.В.)
- •Розділ 29. Правова соціальна держава
- •§ 1. Поняття і ознаки правової держави
- •§ 2. Поняття та ознаки соціальної держави
- •§3. Верховенство права
- •§ 4. Шляхи формування соціальної правової держави в Україні
- •Розділ 30. Правова культура
- •§ 1. Поняття правової культури. Типи та види правових культур
- •§ 2. Правова культура особистості: поняття та структура
- •§ 3. Правова культура суспільства. Субкультура і контркультура
- •Розділ 31. Правова система суспільства
- •§ 1. Поняття та структура правової системи
- •§ 2. Види та класифікації правових систем сучасності
- •§ 3. Загальна характеристика правових сімей
- •§ 4. Характерні риси та особливості правової системи України
- •Контрольні запитання
- •Автори підручника:
§ 4. Об’єкти правових відносин, їх види
Об’єктом правовідносин є матеріальне або нематеріальне благо, задля одержання, передачі або використання якого суб’єкти вступають у правовідносини.
Вони є конкретними й індивідуалізованими; саме потреба в об’єкті зумовлює виникнення правового зв’язку між суб’єктами, викликає появу та реалізацію їх прав і обов’язків.
Залежно від специфіки блага виділяють такі види об’єктів правовідносин:
1) природні об’єкти:, земля, її надра, атмосферне повітря, водні, лісові та інші природні ресурси; вони мають природний характер, людьми не створюються, але використовуються ними для задоволення своїх потреб;
2) речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше рухоме й нерухоме майно. Предмети матеріального світу задовольняють різноманітні потреби людини і виступають об’єктами майнових відносин (наприклад купівля-продаж, дарування, обмін, спадкування);
3) немайнові блага (особисті та соціальні): життя, здоров’я, честь і гідність, свобода, недоторканність житла, права людини і громадянина, конституційний лад, громадський порядок і безпека, довкілля, належне управління та ін. Вони визнаються значущими для суспільства і людини, унаслідок чого захищаються правом.
4) результати дій, у тому числі послуги та результати робіт. Вони надаються у сферах управління, побутового обслуговування, господарській, культурній, освітянській та інших сферах (наприклад, соціальні, адміністративні, фінансові, побутові).
5) об’єкти права інтелектуальної власності (літературні та художні твори, комп’ютерні програми, наукові відкриття, торгівельні марки та ін.). З приводу використання та передачі таких об’єктів виникають різноманітні правовідносини.
5. Юридичний зміст правовідносин
Змістом правовідносин є суб’єктивні права та юридичні обов’язки їх учасників.
Суб'єктивне право — це гарантована нормами права міра можливої поведінки особи.
Суб’єктивне право безпосередньо пов’язане із свободою особи і виступає мірою цієї свободи. Воно належить уповноваженій особі, його реалізація дає змогу задовольнити певний власний інтерес. При цьому носій суб’єктивного права вільно обирає передбачений правом варіант поведінки. Наприклад, особа має право на шлюб, на працю та відпочинок тощо. Водночас межі можливої поведінки суб’єкта визначені нормами права. Так, право на шлюб може бути реалізоване особою лише за наявності певних умов (досягнення шлюбного віку, дієздатності та ін.) і з дотриманням законодавчих обмежень (наприклад, щодо заборони перебування в іншому шлюбі, заборони перебування в шлюбі з родичами прямої лінії споріднення).
Реалізація суб’єктивного права, тобто переведення передбачених ним можливостей у практичну площину, реальне здійснення відповідних правомірних дій, відбувається як у межах правовідносин, так і поза ними.
У першому випадку вона зумовлена певними юридичними фактами (наприклад, фактом укладання договору, подачі позову, скарги або заяви, виданням наказу). Саме в межах правовідносин відбувається конкретизація суб’єктивного права, визначеного нормою права: здійснюється його прив’язка до іншого суб’єкта – зобов’язаної сторони, до певного об’єкта (визначеного блага), уточнюється зміст та межі дозволеної поведінки уповноваженої особи.
У складі суб’єктивного права можна виокремити такі правомочності, як:
а) право на власні дії; тобто можливості суб’єкта діяти особисто;
б) право на чужі дії, тобто можливість суб’єкта вимагати певної поведінки від зобов'язаної особи (вимагання);
в) право на дії уповноважених осіб, тобто можливість звертатися до уповноважених на це суб'єктів заради застосування державного примусу у випадках невиконання зобов'язаною особою своїх обов'язків (домагання).
Наприклад, у разі відчуження майна виникають правовідносини між покупцем і продавцем. Покупець має право: оплатити і одержати товар (право на власні дії); вимагати від продавця і передати товар (право на вимагання); звернутися до суду про відшкодування збитків.
Юридичний обов'язок — це встановлена нормами права міра належної поведінки особи.
Юридичний обов’язок покладається на зобов’язану особу, яка повинна обрати передбачений правом варіант поведінки – здійснювати певні дії або утримуватися від них. При цьому право визначає міру необхідної поведінки. Наприклад, особа зобов’язана сплачувати податки в певному розмірі та у визначені строки, батьки зобов’язані утримувати своїх дітей і піклуватися про них, суб’єкти підприємницької діяльності повинні утримуватися від поширення неповних, неточних або неправдивих даних про походження товару, виробника, ціну і знижки на них. Юридичний обов’язок є гарантом виконання суб’єктивних прав, що встановлюються в інтересах уповноваженої особи.
Реалізація юридичних обов’язків, так само як і реалізація суб’єктивного права, відбувається в межах правовідносин або поза ними. У межах правовідносин визначений нормою права юридичний обов’язок конкретизується: визначаються уповноважена сторона, певний об’єкт, уточнюється зміст та межі належної поведінки зобов’язаної особи.
Юридичний обов’язок передбачає:
а) необхідність здійснення певних дій або утримання від них;
б) необхідність відреагувати на законні вимоги уповноваженої особи;
г) необхідність не перешкоджати уповноваженій особі користуватися благами, на які вона має право.
в) необхідність нести відповідальність за невиконання своїх обов’язків;
