Контрольні питання

1. Покажіть різницю між поняттями політична і державна влада.

2. Що таке легітимність влади?

3. Які засоби влади найчастіше використовують у тоталітарних суспільствах?

4. Які характерні риси політичної влади? Дайте їм коротку характеристику.

5. Які існують підходи до розгляду суті політичного режиму?

6. Порівняйте тоталітарний і авторитарний політичні режими. У чому різниця між ними?

7. Який політичний режим існує в Україні?

Основні поняття

Влада, суб’єкт влади, об’єкт влади, економічна влада, політична влада, соціальна влада, духовна влада, сімейна влада, ресурси влади, легітимність влади, політичний режим, демократія, тоталітаризм, авторитаризм.

Література

1. Гелей С., Рутар С. Політологія. Навч. Посібник. – К.: Знання, 2007.

2. Дробкіна І.Г., Підгорецький Ю.В. Політологія: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007.

3. Погорілий Д.Є. Політологія. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008.

4. Політологія./ За заг. Ред.. І.С.Дзюбка, К.М.Левківського. – К., 2001.

5. Політологія. Кн. Перша: Політика і суспільство. Кн. Друга: Держава і політика / А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.

6. Рудич Ф.М. Формування політичних структур в сучасній Україні: політологічний аналіз // Укр.іст.журнал. 1994, № 2-3.

7. Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К., 2005.

8. Шморгун О. Чим авторитарна влада відрізняється від диктаторської //Політологічні читання. 1994, № 1.

9. Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тихонова Л.А. Політологія: Навчальний посібник. – К., 2007.

10. Юрій М.Ф. Політологія: Підручник. – К.: Дакор, КНТ, 2006.

Тема 6. Політична система суспільства. План

1. Сутність, структура та функції політичної системи.

2. Типологія і закономірності розвитку політичних систем.

3. Політична система сучасної України.

1. Сутність, структура та функції політичної системи.

Відповідно до загальної теорії систем елементами системи вважаються її невід’ємні і взаємопов’язані складові (грец. systema - ціле, складене з частин; з’єднання, поєднання, сполучення). Наявність кожної з них необхідна для існування і функціонування системи, досягнення її цілей. Такі елементи системи називаються підсистемами, кожна з яких водночас є й окремою системою. Оскільки кожна підсистема, у свою чергу, має складні внутрішні зв’язки й будову, то стосовно її власних складових використовується термін “елементи системи”.

Кожне суспільство складають наступні системи: політична, економічна, правова, соціальна, духовна. Якщо істотною ознакою економічної системи є власність правової – правові норми як регулятори суспільного життя, соціальної – сукупність соціальних спільнот (класів, груп), індивідів, духовної – формування цінностей відтворення особистості, адекватної цим цінностям, то істотна ознака політичної системи – формування та здійснення політичної державної влади.

Політична система – це сукупність державних і недержавних інститутів та суспільних груп, які формують і розподіляють політичну владу та здійснюють управління суспільними процесами, а також репрезентують інтереси певних соціальних груп у рамках відповідного типу правової системи і політичної культури. Побудову першої теоретичної моделі політичної системи пов’язують з ім’ям Девіда Істона («Політична система», 1953 р.). Він створив модель політичної системи, взявши за зразок економічну модель, де є «вхід» - затрати і «вихід» - випуск. На його думку, політична система – це «механізм виробництва суспільного ладу, який досягається шляхом перетворення певних факторів (входів) у певну форму продукції (виходи), яка називається політикою – рішеннями і заходами, що ініціюються владою". Система взаємодіє із середовищем і є динамічною структурою, що функціонує на основі принципів самоорганізації, взаємодії та самовдосконалення.

Автори підручника «Політологія» за науковою редакцією Антоніни Колодій визначають наступні ознаки і особливості політичної системи, що відрізняє її з-поміж інших систем:

• Визначальна роль владних відносин

• Здатність до дій, які ведуть до об’єднання суспільства, до його стабільного розвитку

• Суть функціонування політичної системи – управління

• Висока мобільність

• Високий рівень інституалізації

Політична система має свою внутрішню організацію. До основних складових політичної системи відносять:

1. політична організація, тобто ті інститути (групи), для яких політика є суттєвою ознакою – держава, державно-правові органи, політичні партії, рухи, громадські організації тощо;

2. політичні відносини – відносини між соціальними суб’єктами з приводу завоювання та здійснення влади;

3. політичні принципи й норми (Конституція, закони, рішення партій, організацій і т. ін.); норми-правила, норми-звичаї

4. політична свідомість і політична культура-сукупність політичних теорій, ідей, догм, уявлень, традицій, що служать захисту даної політичної системи, оправдано її панування.

Основою діяльності політичної системи є політична влада; вона керує усім політичним життям суспільства, дає відносну самостійність політичній системі; рішення її є обов’язковими для усіх громадян.

Отже, політична система забезпечує існування кожного конкретного суспільства як єдиного організму, що централізовано управляється політичною владою.

Базовим елементом політичної системи є держава як носій політичної влади.

Основним призначенням політичної системи є: вироблення стратегії суспільного розвитку, курсу держави, визначення цілей і завдань суспільства; вираження інтересів і потреб панівних соціальних груп або всього суспільства на рівні політичної влади; забезпечення політичного та адміністративно-державного управління суспільними процесами; формування правової системи та функціонування у її рамках або вихід за межі правового поля; політична соціалізація особи; формування політичної свідомості і політичної культури тощо.

Звідси випливають основні функції політичної системи: стратегічна, мобілізуюча, інтегративна, регулятивно-регламентаційна, функція легітимації, виховна. Названі функції є перманентними, або постійними функціями політичної системи. Однак, можна виділити і змінні функції, або ситуаційні, які виникають так би мовити, у разі потреби, на вимогу політичної системи і середовища. Це, наприклад, функція захисна, мобілізаційна, організації збройної боротьби тощо.

Провідною функцією політичної системи є управлінська функція. Управління суспільними справами здійснюють спеціальні органи держави, посадові особи та недержавні інститути; основна роль належить спеціалізованим державним органам, які визначають стратегічні цілі, намічають перспективи суспільно-політичного розвитку.

Ефективність функціонування політичної системи залежить від двох взаємопов’язаних чинників:

1. Чинника управління (конструктивний);

2. Чинника випадковостей (деструктивний).