Контрольні питання

1. Якій існує взаємозв’язок з такими поняттями, як програма, ідеологія, доктрина?

2. Які, на Вашу думку, причини появи ідеологій?

3. Покажіть різницю між основними положеннями класичного консерватизму та неоконсерватизму?

4. У чому відмінність між класичним лібералізмом і неолібералізмом?

5. Які Ви знаєте напрямки класичного лібералізму?

6. Проаналізуйте основні положення Соціалізму.

7. У чому суть соціал-демократичної доктрини?

8. У чому специфіка екологічного соціалізму та енвайронменталізму?

9. Які ідеології та доктрини можна віднести до недемократичних?

Основні поняття

Ідеологія, політична теорія, політична концепція, політична програма, політична доктрина, лібералізм, неолібералізм, консерватизм, неоконсерватизм, комунізм, соціал-демократія, соціалізм, фашизм, націоналізм, анархізм, екологічний соціалізм, енвайронменталізм.

Література

1. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К., 2000.

2. Винников О. Чи можлива консервативна ідеологія?// Український час, 1995, № 1.

3. Дем’яненко Б.Л. Три моделі тоталітаризму. Порівняльний аналіз фашизму, більшовизму та націоналі-соціалізму. – К., 2000.

4. Дорошенко А. Терор і тероризм //Політика і час. – 1997, № 8-9.

5. Заболоцький В.Л. Лібералізм: ідея, ідеал, ідеологія. – Донецьк, 2001.

6. Консерватизм. Антологія. – К., 1998.

7. Кухта Б. Політологія. Історія і теорія політичної науки. Курс лекцій. – Львів, 2007.

8. Лібералізм: Антологія / Упор. О.Проценко, В.Лісовий, - К., 2002.

9. Політологія / За ред.. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К., 2001.

10. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. Друга: Держава і політика / А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.

11. Радіонов В. Ідейно-теоретичні засади українського національного консерватизму// Український час. 1993, № 2.

12. Суспільна політична думка: Словник довідник/ Уклав О.І Юристовський. – Львів: вид-во «Сполом», 2008.

13. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки). – К., 2002.

Тема 4. Розвиток політичної думки в Україні: історія і сучасність План

1. Перші уявлення про політику в ранньодержавний період та політичні ідеї княжої доби.

2. Проблеми держави та суспільних відносин в часи польсько-литовської зверхності та боротьби за відновлення української державності.

3. Основні напрямки розвитку вітчизняної політичної думки ХІХ-ХХ ст. і в роки державної незалежності.

1. Перші уявлення про політику в ранньодержавний період та політичні ідеї княжої доби.

Перші уявлення про політику на українських землях нерозривні з появою східнослов’янської державності, в процесі якої виділяють два основних періоди: ранній охоплював приблизно ІУ-УП ст. (Антський союз племен), другий (княжа доба) тривав упродовж ІХ-ХП ст. (Київська Русь) і завершився остаточним занепадом Галицько-Волинської держави.

Політична думка антів, як і інших слов’ян, існувала у вигляді суспільно-політичних поглядів, що мали релігійно-міфологічний характер і одержали свій вияв у язичництві [9, с. 169].

Аналіз релігійних вірувань наших предків (навіть за відсут­ності достовірних писемних даних) сприяє відтворенню соціально-класових і політичних реалій. Тут є регламентація звичаїв і тра­дицій народу, витоки обрядовості. Через аналіз духовного світу українців простежується і формування українського політикуму. Ре­лікти фетишизму (від португ. feitico – зачарована річ, амулет) і тотемізму (від індіанськ. ot-totem – душа, дух), слов’янської і протоукраїнської демоноло­гії, божеств язичницьких пантеонів дають можливість відшу­ка­ти глибинні корені і перші паростки влади, демократії, держави, права, етнічної спільності тощо.

Характерною особливістю суспільно-політичної думки наших предків докиївської доби є ідеї добра, правди, справедливості, патріотизму і свободи.

Джерелом світорозуміння духовних мислителів Київської Русі були Біблія, релігійні постулати отців церкви Афанасія Александрійського, Василя Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого.

Суспільно-політична думка Київської держави відображена в чисельних письмових пам’ятках – літописах, збірках зако­нів, політико-релігійних трактатах. Найвідомішими з них є “Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона, “Руська Правда” Ярослава Муд­рого, “Повість минулих літ” літописця Нестора, “Повчання” Володимира Мономаха, “Ізборник Святослава”, “Слово о полку Ігоре­вім” та ін. Тут знаходимо постановку найважливіших політичних проблем суспільства та шляхи їх вирішення: походження української держави та її суспільно-політичного устрою, мистецтво державного управління, (проблеми влади, стосунки між державною і церковною владою, зак­ріплення норм права та християнської моралі, забезпечення єдності та незалежності Русі, її між­народний статус та ін.

Після падіння Київської середньовічної дер­жави й остаточного занепаду Галицько-Волинсь­кого князівства наступив період трива­ло­го іноземного поневолення українсь­ких зе­мель; розподіл їх між Литвою та Польщею оста­точно перекреслив існування української дер­жав­ності, негативно позначився на розвитку культури. Однак, це не перервало поступу українсь­кої політичної думки.