Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Navchalny_posibnik_Zakharchin.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Контрольні питання

    1. У чому суть зовнішньої політики держави?

    2. У чому полягає взаємозв’язок внутрішньої і зовнішньої політики держав?

    3. Хто може виступати в ролі суб’єктів міжнародних відносин?

    4. Що, на Вашу думку, є головним у відносинах на міжнародній арені: сила чи національний інтерес?

    5. З яких елементів складається сила (вплив) держави?

    6. Розкрийте суть основних концепцій геополітики.

    7. На яке геополітичне положення України вказують відомі основні геополітичні концепції?

    8. Дайте характеристику основним геополітичним акцентам зовнішньої політики України.

Основні поняття

Зовнішня політика, міжнародні відносини, національна держава, могутність, сила (вплив) держави, геополітика, телурократична концепція, таласократична концепція, геополітичні акценти.

Література

  1. Акт проголошення незалежності України. Прийнятий Верховною Радою України. – К., 1991.

  2. Бжезинський Я. Європейська політика України//Політична думка. 1994. № 3.

  3. Геополітика: Підручник / А.І.Кудряченко, Ф.М. Рудич, В.О.Храмов. – К.: МАУП, 2004.

  4. Дергачев В.А. Геополітика. – К., 2000.

  5. Кондратюк В.О., Кондратюк С.В. Україна в полі геополітичних інтересів імперських сил на початку ХХ ст. – Л.: Апріорі, 2006.

  6. Мадіссон В.В., Шахов В.А. Сучасна українська геополітика: Навч. Посібник. – К., 2003.

  7. Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004.

  8. Рудич Ф.М. Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти. – К., 2002.

  9. Україна – європейський дракон. А ви як думали?! // Експрес. – 10-17 травня 2007 року. – С. 13.

  10. Україна у міжнародних відносинах ХХ століття: Навч. Посібн. / За ред.. проф. Малика Я.Й. – Львів: Світ, 2004.

  11. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки). – К., 2002.

  12. Юрій М.Ф. Політологія: Підручник. – К: Дакор, КНТ, 2006.

Тема 17. Політичне прогнозування План

  1. Сутність політичного прогнозування та його основні етапи.

  2. Принципи і методи політичного прогнозування.

  3. Політичний прогноз і футурологія.

1. Сутність політичного прогнозування та його основні етапи.

Однією з найважливіших функцій політичної науки являється прогностична функція, яка зводиться до передбачення, якою буде полі­тична дійсність у майбутньому (наприклад, прогноз щодо успіху на виборах). Відомий політичний діяч ХХ століття Шарль де Голль свого часу казав: «Тільки та держава має завтрашній день, яка дбала про нього ще вчора». А відомий український історик, науковець, політичний діяч Михайло Драгоманов зазначав: Уся практична мудрість людська може бути в тому, щоб убачати напрямок руху світового, його міру, закон і послужитись тим духом».

Оскільки люди самі творять свою історію, вони завжди прагнуть знати результати своєї діяльності, передбачати майбутнє, намагаються з’ясувати, що чекає їх держави, які перспективи їх розвитку. Тобто в самому загальному вигляді прогнозування – це випереджене відображення дійсності.

Під прогнозом розуміється науково обґрунтоване передбачення майбутнього стану різних природних, суспільних та інших явищ і подій; складання прогнозу. Прогноз принципово відрізняється від пророцтва та соціального утопізму, оскільки ґрунтується на науковому передбаченні. Процес же розроблення прогнозів називається прогнозуванням. Прогнозування – це спеціальні наукові дослідження конкретних процесів, явищ, подій, у підсумку яких з одних, уже відомих зведень про минуле і сьогодення, одержують уявлення про можливі стани прогнозованого об’єкта, тобто одержують інші знання. Кожен прогноз розробляється так, щоб уникнути небажаних результатів вірогідного розвитку подій і прискорення ймовірного розвитку в бажаному напрямі.

Ступінь його вірогідності залежить від:

- терміну, що відокремлює нас від події або явища, що передбачається. Чим далі знаходиться прогнозована ситуація, тим менший ступінь вірогідності;

- обґрунтованості прогнозу знанням відповідних закономірностей, традицій, менталітету тощо;

- системності, складності і динамічності прогнозованого стану суспільства.

Прогнозування охоплює всі сфери життєдіяльності людей. Одним з важливих напрямків прогнозування суспільного розвитку є політичне прогнозування, об’єктом якого виступає політика (внутрішня і зовнішня), а предметом - пізнання можливих станів політичних подій, явищ, процесів. У зв’язку з цим доцільно розрізняти внутрішньополітичне і зовнішньополітичне прогнозування. Внутрішньополітичне прогнозування охоплює всю сферу внутрішньої політики і пов’язане, з одного боку, з оцінками конкретних політичних подій (цю роботу виконують державні і політичні органи), а з іншого – з оцінками політичних процесів у діяльності самих політичних інститутів суспільства. В останньому випадку суб’єктом прогнозу виступає науковий колектив, що вивчає політичну систему суспільства.

Зовнішньополітичне прогнозування стосується галузі області міжнародних відносин і зовнішньої політики.

Отже, політичне прогнозування – це наукове передбачення перспектив розвитку політичного життя, його процесів, подій і явищ, розроблення прогнозів у сфері політики. Полягає в обґрунтованому судженні про можливий стан об’єкта політики в майбутньому, визначенні альтернативних шляхів і термінів досягнення цього стану.

Суб’єктами політичного прогнозування є спеціалізовані органи державного управління, політичні партії та громадсько-політичні об’єднання громадян, наукові установи, окремі особи, які здійснюють розробку прогнозів.

Об’єктами політичного прогнозування є політична система та всі її компоненти: політичні інститути, політичний процес, політичні відносини.

Політичний проноз є компонентом політичного процесу, який виконує багато функцій. Серед основних слід виділити наступні: інформаційно-ідейна, інтегративна, системно-аналітична, управлінська, психологічна тощо.

Звичайно за проблемно-цільовим критерієм виділяють два типи прогнозів: пошуковий і нормативний.

Пошуковий прогноз покликаний описати можливий стан того або іншого політичного явища, процесу, події в майбутньому, виходячи з діючих тенденцій з урахуванням управляючих впливів. Такий прогноз відповідає на запитання, що імовірніше всього відбудеться за умови збереження існуючих тенденцій.

Нормативний прогноз (цільовий прогноз) пов’язаний з постановкою цілей, описує бажаний стан, шляхи і засоби його досягнення. Мається на увазі прогнозування досягнення бажаних станів об’єкта політичного прогнозування на основі заздалегідь заданих норм, ідеалів, стимулів, цілей. Такий прогноз відповідає на запитання, якими шляхами досягти бажаного.

Можливі й інші класифікації прогнозів: за термінами виділяються короткострокові, середньострокові, довгострокові і понад стратегічні прогнози.

Короткостроковий прогноз розрахований на період до 1 року. Як правило, вони відносяться до перспективної оцінки окремих часток подій, таких як результат виборів, розвиток тієї або іншої політичної кризи.

Середньострокові, на період 5-7 років, пов’язані з розвитком систем макрорівня (держави, системи міжнародних відносин). Довгострокові прогнози охоплюють період до 20 років, торкаючись найчастіше найзагальніших проблем глобального політичного розвитку. Ці прогнози набули популярності лише за останні десятиліття; як правило, їх розробляють наукові центри, установи ООН, що займаються проблемами світового розвитку, питаннями зміцнення миру і безпеки між народами. Стратегічний прогноз розрахований на далеку перспективу, коли очікуються значні якісні зміни і можна говорити лише про загальні контури розвитку в галузі політичних відносин.

У практику політичного прогнозування все більше впроваджується оперативний прогноз, що охоплює звичайно найближчі 1-3 місяці. Протягом цього періоду, як правило, не очікується істотних змін об’єкта дослідження – ні кількісних, ні якісних. Тут йдеться про прогнозні оцінки ходу поточних політичних подій, їх можливих результатів і наслідків.

За масштабами політичного пронозу виділяють також глобальний, загальнодержавний, регіональний та локальний прогнози.

Слід мати на увазі, що тимчасова градація прогнозів є відносною і залежить від характеру й мети того чи іншого прогнозу. У кризові і переломні періоди, а також за деяких інших обставин терміни політичного прогнозування не відповідають зазначеним тимчасовим рамкам.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]