2. Принципи і методи політичного прогнозування.

Політичне прогнозування як найважливіший елемент управління визначає основні напрями розвитку політики, відображає всю сукупність складних зовнішніх і внутрішніх зв’язків і залежностей між різними сферами політичного життя. Зважаючи на це, політичне прогнозування повинне базуватися на наступних принципах: альтернативність, системність прогнозування безперервність, верифікація (перевіреність).

Усі названі принципи прогнозування не можна брати ізольовано, у відриві один від іншого. Принципи прогнозування реалізуються через конкретні методи науково-прогностичних досліджень.

Метод експертних оцінок покликаний дати об’єктивну характеристику якісних кількісних сторін об’єкта прогнозування на основі обробки й аналізу сукупності індивідуальних думок експертів. Якість експертної оцінки, її надійність і обґрунтованість у кінцевому рахунку залежить від обраної методики збору й обробки індивідуальних експертних значень. Ця робота включає такі етапи: вибір складу експертів і оцінку їхньої компетентності; складання анкет для опитування експертів; вдержання експертних висновків; оцінку погодженості думок експертів; оцінку вірогідності результатів; складання програми для обробки експертних висновків.

Наступний – метод дельфійського оракула, або метод “Дельфі”. Він передбачає складну процедуру одержання і математичної обробки відповідей. Пронози, доодержуються за допомогою методу “Дельфі”, будуються на дослідження й об’єктивному знанні об’єкта з урахуванням суб’єктивних поглядів і думок експертів, опитуваних щодо цього. Дельфійський метод, розроблений групою американських спеціалістів на чолі з О.Хелмером, дозволяє уникнути помилок індивідуальної експертизи, викликаних недостатньою інформованістю експерта або його політичною орієнтацією. Він відрізняється від звичайних засобів групової взаємодії експертів анонімністю експертів, використання результатів попереднього опитування, статистичною характеристикою групової відповіді.

Дельфійський метод особливо придатний при складанні короткострокових прогнозів, передбачувані локальних подій, тобто в порівняно простих випадках. Поряд з позитивними сторонами всі варіанти методу експертних оцінок мають недоліки: вони громіздкі, тому що багато часу йде на кожен цикл одержання відповідей експертів, що дають досить великий обсяг інформації. Крім того, оскільки метод заснований на інтуїції і суб’єктивних поглядах опитуваних, якість оцінки прямо залежить від кваліфікації експертів.

При довгостроковому прогнозуванні використовується метод екстраполяції, умоглядного продовження на майбутнє тих тенденцій, що вже заявили про себе в сьогоденні. Метод екстраполяції спрямований на побудову динамічних показників прогнозованого процесу з якомога більш ранньої дати аж до дати прогнозованої. Великий ефект при цьому дає використання формул складної екстраполяції, висновків теорії ймовірностей, теорії ігор, завдяки чому можна точніше оцінювати масштаби можливих зрушень в екстраполюючих тенденціях. За таким принципом були побудовані доповіді Римського клубу 60-х років, що застерігали про можливості вичерпання життєвих ресурсів планети, настання екологічних, енергетичних, сировинного криз.

Застосовується також метод аналогії – порівняння положення справ у тій або іншій державі з аналогічним досвідом інших держав, подібними ситуаціями в історії.

Останніми десятиліттями, особливо з розвитком кібернетики, набули популярності методи імітаційного моделювання (імітаційні політичні ігри). Поширення набули три основних класи імітаційних ігор: ігри виключно за участю людини, людино-машинні ігри, машинні ігри ( за допомогою комп’ютерів). При цьому створюється спрощена модель досліджуваного об’єкта (наприклад, системи міжнародних відносин). Потім за допомогою ЕОМ досліджується його еволюція.

Через необхідність у політичному житті суспільства великої кількості факторів політичне прогнозування розробляються у вигляді варіантів, альтернатив розвитку, які описують вірогідний характер майбутніх подій, процесів, явищ. Чим довгостроковіший прогноз, тим більша ймовірність виникнення нових факторів, тенденцій, які в минулому про себе не заявляли і тому не могли враховані при аналізі вихідної бази даних прогнозів. Найбільш точні прогнози короткострокові.