- •І період — кінець VIII—X ст. — період становлення та еволюції Київської Русі, у який відбувався процес формування державності.
- •II період — кінець X—XI ст. — період найбільшого піднесення і розвитку Київської Русі.
- •2. Козацтво на Середньому Дніпрі
- •3. Козацька колонізація Запоріжжя
- •4. Заснування Запорізької Січі
- •1.Боротьба більшовиків за радянську владу в Україні
- •2.2 Формування державних органів влади, впровадження політики «воєнного комунізму»
- •1.2. Націоналізація промисловості
- •1.5. Продовольча диктатура
- •2. Итоги и оценка военного коммунизма
- •9 Листопада 1918 p. Було створено перший уряд зунр — Державний Секретаріат у складі: к.Левицький — прем'єр; л.Цеге-льський — внутрішні справи; в.Панейко — закордонні справи;
- •6) Здійснювати нагляд за діловодством усіх державних інституцій і службових осіб у повіті.
- •1921 По 1928 рік. Поштовхом до запровадження цієї політики стали рішення X з'їзду ркп(б) у березні 1921 року.
- •1. Етапи розвитку давньогрецької цивілізації.
- •2. Виникнення полісу
- •3.2. Поліс як держава
- •3.3. Суспільство в полісах
- •3.4. Економічне життя поліса
- •4.Характерние риси і класова сутність афінського поліса.
- •1. Основні етапи
- •2. Джерела
- •3. Передумови
- •4. Іонійське повстання
- •5.2. Похід Датіса і Артаферн
- •6. Перерва у війні
- •7. Похід Ксеркса
- •7.2. Битва при Платеях
- •8. Подальший хід війни
- •11. Подальші конфлікти між греками і персами
- •1. Перехід до Римській республіці
- •2. Основні положення Римського права
- •15Б. Закон XII таблиць наказує, щоб при проведенні обшуку обшукували не мав ніякого одягу, крім полотняної пов'язки, і тримав у руках чашу.
- •5. Якщо у померлого немає агнатов, нехай залишилося після нього господарство візьмуть його родичі. 2
- •4. Державний лад Риму в період республіки
- •2. Перехід влади до нової династії. Держава Каролінгів.
- •3. Правління Карла Мартелла («Молота») та його реформаторська
- •4. Розквіт Франкської держави за володарювання Карла Великого.
- •5. Загибель імперії Карла Великого та поява середньовічної
- •2. Варварські королівства
- •1. Аграрні відносини. Розкладання ленній системи.
- •2. Посилення феодальної експлуатації селянства.
- •3. Міста Османської імперії. Ремесла і торгівля.
- •4. Політичний устрій Османської імперії.
- •5. Загострення класової боротьби. Повстання селян і ремісників.
- •6. Зростання феодального сепаратизму.
- •7. Занепад культури.
- •8. Розкладання армії. Падіння військової могутності турків.
- •9. Політика турецьких феодалів стосовно пригнобленим народам.
- •10. Російсько-турецькі війни.
- •11. Проникнення європейських колонізаторів в Османську імперію.
- •12. Зародження «східного питання».
- •13. Французька буржуазна революції і народи Османської імперії.
- •14. Реформи Селіма III.
- •15. Вторгнення французьких військ в Єгипет. Війна з Росією.
- •16. Продовження війни з Росією. Бухарестський світ.
- •X. Висновки.
- •1.2. Уряд
- •1.3.2. Урядова реформа
- •1.4. Військова реформа
- •1.5. Соціальні реформи
- •3. Як зустріли освічений абсолютизм
- •8. Підсумки
- •23 Жовтня 1989 р. Унр було перейменовано в Угорську Республіку.
- •23 Жовтня 1956 р. У Будапешті відбулася багатотисячна демонстрація на підтримку реформ у Польші, яка переросла у загальний виступ населення проти режиму м. Ракоші.
- •19 Серпня 1961 р. Уздовж всього кордону Західного Берліна було збудовано загорожу, а потім мур, який став символом "холодної війни".
- •2. Падіння диктатур
- •3. «Втрачене десятиріччя», економічні проблеми
- •4. Латинская Америка в начале XXI в.
- •18 Вересня 1931 р. Японські війська почали вторгнення у Північно-Східний Китай (Маньчжурію) і до лютого 1932 р. Підкорили його повністю.
- •2. Тайпінське повстання.
- •3. Економічне проникнення в Китай західних держав.
- •4 Липня 1776 р. Декларацію незалежності з виправленнями, внесеними комісією, було затверджено конгресом. Декларація проголосила створення нової незалежної держави — Сполучених Штатів Америки.
7. Похід Ксеркса
Отримавши звістку про підготовку Ксеркса, греки скликали ( 481 до н.е..) на Корінфському перешийку конгрес, на якому брали участь представники Пелопоннесского союзу, Афін, Плаття, Феспіі, Кеоса, деяких з евбейсько міст. Був проголошений загальний мир, ніж завершилася боротьба між Афінами і Егіна. Союзний рада відправила в усі вільні грецькі міста послів, запрошуючи всіх до участі у війні і волаючи до її національному характеру. Посольство, однак, не мало успіху. Ахайя, Аргос, Фіви, Крит, Керкіра, тирани Сіракуз і Акраганта ухилилися від участі в майбутній війні. Дельфійський оракул давав безрадісні відповіді, висловлюючись проти походу.
7.1. 480 до н. е..
Афіняни з Фемістоклом на чолі стали справжніми рятівниками Греції в ці хвилини; Фемістокл відрадив пелопоннесцев від їх наміри обмежитися обороною півострова і зміцненням перешийка. На прохання фессалійців було надіслано для захисту Темпейської долини військо, але воно повернулося назад [22] [23]; фессалійці через підозрілості були покинуті і підкорилися персам, надавши їм свою багату область.
Друга оборонна лінія Еллади йшла від Фермопіл до Артемізії. До Фермопільській ущелині було надіслано близько 7000 гоплітів, до яких приєдналися загони беотійців, локрідцев і фокидян. Усім військом командував спартанський цар Леонід. Геродот перерахував склад загонів, посланих грецькими містами на захист Фермопіл [24]. Тільки важкоозброєні воїни ( гопліти) увійшли в список:
Грецький флот тримався біля північного берега Евбеї, біля мису Артемізія, посуваючись поступово на південь. Він складався з 271 корабля (з них 127 афінських). Флотом номінально командував спартанець Еврібіад, насправді - Фемістокл.
Жак Луї Давид. " Леонід у Фермопілах "(1814)
В середині серпня 480 до н.е.. перси підійшли до Фермопілах. Греками опанував страх; пелопоннесці хотіли піти, але Леонід вирішив відстоювати ввірений йому пост. Перси були відбиті, але послали загін у тил грекам по стежці. Леонід та його воїни героїчно полягли в Фермопільській битві [25]. Між тим перський флот потрапив у жахливу бурю; загинуло, за переказами, близько 400 кораблів, а й залишився число було втричі більше грецького флоту. В битвах при Артемізії греки мужньо билися: буря знову допомогла їм, 200 кораблів, послані персами в обхід Евбеї, розбилися об скелі. Отримавши звістку про катастрофу при Фермопілах, греки покинули свою позицію і відступили до Саронічеської затоки. Фемістокл прикривав їх тил і у всіх зручних місцях евбейсько берега наказав висікти на скелях відозви до перським грекам, запрошуючи їх приєднатися до одноплемінникам.
Прорвавшись через Фермопіли, перси наповнили весь схід Середньої Греції. Беотія, Локрія і Фокиде уклали мир з персами. Феспіях і Платея були зруйновані, жителі Аттики бігли. За пропозицією Фемістокла все здатне до зброї населення Афін село на кораблі, жінки, діти і майно були вивезені на Пелопоннес, Саламін і Егіну. Поки спартанці були зайняті будівництвом укріплень на перешийку, Ксеркс вступив в Афіни, перебив гарнізон і спалив зміцнення. Флот персів прибув в Фалер. Подальший план Ксеркса - йти до перешийку - міг бути зруйнований лише удачею греків на море. Пелопоннесці хотіли відступити до перешийку [26]; Фемістокл переконував залишитися при Саламіні, щоб битися з персами в протоці. Він вдався до хитрощів, щоб створити для греків безвихідне становище і змусити їх до битви: попередивши Ксеркса, нібито греки хочуть піти, Фемістокл викликав наступ персів.
В кінці вересня 480 до н.е.. відбулася знаменита битва при Саламіні. Велика частина перського флоту була знищена. Думка про напад на перешийок була залишена; флот пішов до Геллеспонту для охорони мостів, а сам Ксеркс вирушив в Сарди, залишивши в Фессалії Мардонія з 300 000 військом.
