12. Зародження «східного питання».

Найбільш прогресивним шляхом, яким могло піти розвиток народів Османської імперії, була її ліквідація в результаті визвольної боротьби всіх народів імперії та утворення самостійних незалежних держав, в тому числі і незалежного турецького народу.

Але великі держави Європи прагнули, використовуючи слабкість і занепад Османської імперії, захопити її «спадок», підпорядкувати її великі території. З причини великого стратегічного, економічного і політичного значення територій, що входили до складу Османської імперії, у вирішенні питання про е долі, вже в кінці XVIII століття виявилися зацікавлені панівні класи Англії, Франції, Росії та Австрії. Кожна з цих держав висувала свої домагання і не бажала допустити політичного та економічного переважання конкурентів. Так виник «східне питання».

Зміст «східного питання» не вичерпувалася агресивними устремліннями великих держав. Найважливішою складовою його частиною була боротьба поневолених народів Османської імперії проти турецького гніту, за національну незалежність і утворення самостійних держав. Однією з причин штучного збереження Османської імперії була політика європейських держав, і в першу чергу Англії та Франції. Прагнучи до захоплення території Османської імперії, Англія і Франція підтримували султанський уряд в його боротьбі з національно - визвольним рухом пригноблених народів. Вони прагнули до збереження з кожним роком слабшає імперії, розраховуючи цілком підпорядкувати її своєму колоніальному пануванню. Проведена ними політика збереження статус-кво зіграла вкрай реакційну роль у розвитку турецького народу та інших народів імперії.

Російський царизм, політика якого диктувалася інтересами російських поміщиків, так само мав свої агресивні плани щодо Османської імперії, прагнув захопити протоки і затвердитися на Балканах. Але, здійснюючи свою політику, царська Росія підтримувала боротьбу пригноблених нардів Балкан проти турецького ярма. Росія зіграла важливу роль у звільненні народів Балкан від турецького панування, що об'єктивно мало прогресивне рух.

Втручання європейських держав украй негативно позначилося на розвитку Османської імперії: був порушений природний процес її розпаду, який повинен був привести до появи на Близькому Сході незалежних держав, які стали на шлях капіталістичного розвитку. Втручання колонізаторів сприяло збереженню феодальних порядків. Вторгнення капіталістичних країн стало вирішальною причиною закріплення економічної і культурної відсталості Туреччини та арабських країн.

13. Французька буржуазна революції і народи Османської імперії.

На час французької буржуазної революції кінця XVIII століття Османська імперія стала перетворюватися на залежну країну. Французька революція знаменувала собою перемогу і затвердження капіталізму в передових країнах Західної Європи та Північній Америці. Одним з її результатів було посилення колоніальної агресії Англії і Франції на сході. Разом з тим визвольні буржуазно - демократичні ідеї Французької революції, а так само результати російсько-турецької війни кінця XVIII століття викликали підйом визвольного руху пригноблених народів. Ідеї ​​французької революції проникли на Балкани, вони пробудили політичну активність складається тут буржуазії, яка стала на чолі стихійних селянських повстань. Ці виступи стали набувати характер національно - визвольних рухів проти турецького гніту, що в свою чергу, загострювало криза Османської імперії.