Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЕК.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

10. Російсько-турецькі війни.

Турецька агресія в Причорномор'ї і Приазов'ї, стало перешкодою для державного розвитку російської українського та інших народів Росії. Возз'єднання Українського народу з Росією, дозволило покласти край турецьким захопленням. Коли в 1677 році турки, заручившись підтримкою європейських держав, почали війну з метою захоплення Україною, російські війська і українське козацтво відкинули їх за Буг. У результаті російсько-турецьких воєн XVIII століття, і особливо войн1768-1774 р.р. було завдано серйозного удару пануванню турків у Європі. Згідно з підписаним у 1774 році Кучук-Кайнарджийським мирним договором, Крим був оголошений незалежним від Туреччини (1783 році був приєднаний до Росії). Росії були повернуті землі між Дніпром і Бугом; Чорне море і протоки були відкриті для російського торговельного мореплавства; Росія придбала право заступництва господарям Молдавії та Валахії, а також православної церкви в Туреччині і т.д.

Російсько-турецька війна 1768-1774 р.р. і Кучук-Кайнарджийський мирний договір яскраво демонстрували слабкість Османської імперії і сприяли зростанню визвольного руху пригноблених народів, проти турецького гніту.

11. Проникнення європейських колонізаторів в Османську імперію.

Занепад Османської імперії створював сприятливу обстановку для проникнення іноземних колонізаторів. Французькі, англійські та інші європейські купці з'явилися в Османській імперії ще в XVI столітті. У XVIII столітті відносини Туреччини з європейськими державами почали набувати первісний характер.

Важливим знаряддям іноземного проникнення в Османську імперію з'явився режим капітуляцій - так називалися документи, що містять перелік привілеїв, наданих турецькими султанами іноземним купцям.

Перші капітуляції відносяться ще до XVI ст., Коли турецький султан Сулейман Чудовий і французький король Франциск I уклали (за) політичний договір про союз і торгову конвенцію, що надавала французьким купцям особливі пільги на Близькому Сході. Торгові пільги іноземцям пояснювалися головним чином зацікавленістю Туреччини в розширенні зовнішньої торгівлі. Право консульської юрисдикції, тобто такий порядок, коли іноземні купці були непідсудні турецьким судам, а їхні справи розглядали дипломатичні представники відповідних європейських держав, випливало з особливостей законодавства Османської імперії, який мав релігійний характер і не визнавав права за іноземцями звертатися у мусульманський суд. Це були середньовічні акти, що регулюють взаємини купців - християн і мусульман. Слідом за Францією такі ж капітуляції (зобов'язання) отримали й інші європейські держави. Подібні привілеї отримала і Росія. Капітуляційними привілеї стали носити характер міжнародного зобов'язання Османської імперії, а капітуляційними режим був закріплений навічно.

Капітуляційними режим дозволив іноземному капіталу захопити до кінця XVIII століття важливі торговельні позиції в Османській імперії. Зовнішня торгівля фактично була монополізована в руках іноземців. Іноземний капітал почав впливати на внутрішню торгівлю.

Таким чином, з другої половини XVIII століття глибоку кризу і занепад Османської імперії відбувався вже в умовах почався проникнення іноземних колонізаторів. Політика європейських держав ставала важливим фактором, що визначав долі Османської імперії.