15. Школа мітозу біосфер (д.Ален, м.Нельсон)

Її представляють французькі послідовники вчення Е. Леруа, П. Т. де Шардена і В. І. Вернадського про ноосферу. Суто практична робота Міжнародного інституту екотехнікі в області космонавтики спрямована на створення штучних біосфер малого масштабу із заданими якостями. Досягнуті результати, на думку М. Нельсона, можна також використовувати для поліпшення земної біосфери і для формування ноосфери. Суть ноосфери в такому розумінні тлумачиться як гармонійний синтез біосфери і техносфери. При цьому поняття «техносфера» за змістом є тотожним поняттю «глобатех», але «глобатех» на відміну від «техносфери» поширюється за межі планети. Експансія «глобатеху» в космосі означає, що повна екологічна рівновага можлива лише в разі виходу за межі земної біосфери в космос. На цьому грунті «ноосфера» перетворюється у важливий фактор еволюції Всесвіту. У розробках школи мітозу біосфер відчувається вплив філософії російського космізму.

Школа мітозу біосфер, з нашої точки зору, не має прямого відношення до глобалістики. Але її вважають важливою під час переходу до практичної діяльності щодо раціоналізації взаємодії світового людства з навколишнім середовищем. Неурядовий міжнародний Інститут екотехніки (1969 р.) (Г. Нельсон), що представляє цю школу, з 1976 р. проводить конференції в Франції. Генезис парадигми Інституту екотехніки обумовлений практичними потребами космонавтики в створенні штучних біосфер малого масштабу із заданими якостями. Ідея в тому, щоб досягнуті результати використовувати для поліпшення земної біосфери і для формування ноосфери. Суть ноосфери бачиться в гармонійному синтезі біосфери і техносфери. Під техносферою розуміють «глобатех» - тип нової культури, яка має за ареал весь планетарний ринок. Факт експансії «глобатеху» в Космос означає, що повне екологічну рівновагу можливе лише в разі виходу за межі земної біосфери в Космос. На цій підставі ноосфера перетворюється на важливий фактор еволюції Всесвіту.

Мітоз биосфер

Зі смертю в 1984 р. А. Печчеї Римський клуб пройшов пік популярності, що в чималому ступені обумовлено "академічним" характером його досліджень. На порядку денному питання про перехід від "добре понятий тривоги" до науково-практичної діяльності по раціоналізації взаємодії людства з навколишнім середовищем. Все більшу популярність набуває Інститут екотехніки - неурядова організація клубного типу (голова М.Нельсон), заснована групою ентузіастів в 1969 році, яка з 1976 року проводить конференції в маєток "Ле Марроньє" поблизу міста Екс-ан-Прованс у Франції.

Генезис парадигми Інституту екотехніки обумовлений потребами практичної космонавтікі6 в створенні штучних біосфер. Природним наслідком досвіду конструювання биосфер із заданими властивостями стало прагнення збагатити та покращити Біосферу-I. Накопичений досвід був осмислений на основі вчення про ноосферу. В інтерпретації Інституту екотехніки суть ноосфери - гармонійний синтез біосфери і техносфери. Під техносферою розуміється "глобалтеха" - вид культури, що має ареалом розповсюдження планетарний ринок. Останнє видове різноманіття культур, конкуруючих в біосфері (близько 3,5 тис.) характеризується відносною стійкістю ареалу розповсюдження і досягнутим рівновагою в рамках зайнятих еконіш.

З точки зору биосферной культурології факт експансії "глобалтеху" в космос означає, що екологічна рівновага досяжною лише при виході за межі Біосфери-I. Ареалом екологічно стійкого "глобалтеху" є космос, в якому техносфера відтворює своє інше - Біосферу-II. Відкриття Космосу для біосферного мітозу і породження безлічі конкуруючих биосфер означає перетворення ноосфери на чинник еволюції Всесвіту.