33. Споживання ресурсів планети: стан та шляхи вирішення проблеми

Серед глобальних проблем, що стоять сьогодні перед людством, збереження миру - найгостріша проблема, яка потребує невідклад-ного розв'язання. Людська цивілізація дійшла до такого стану, коли локальні міжнаціональні конфлікти без вживання ефективних за-побіжних заходів можуть перетворитися на глобальні й становити безпосередню загрозу життя на землі.

Гонка озброєнь у XX ст. набула небачених масштабів. Протягом століття світові воєнні витрати зросли більш як у 30 разів. Якщо в період між двома світовими війна-ми людство витрачало на воєнні цілі від 20 до 22 млрд дол. щорічно, то сьогодні ця сума перевищує 1 трлн дол.

У сферу світової військово-виробничої діяльності, за підрахунками експертів 00Н, включено близько 50 мли чол., а у військових дослідженнях і створенні нової зброї зайнято від 400 до 500 тис. На ці цілі припадає 2/5 усіх витрат на науку.

Гонка озброєнь безпосередньо впливає на величину національ-ного багатства, на рівень життя населення. Утримання сучасних збройних сил і забезпечення їхніх потреб завдають величезної шкоди світовій економіці, посилюють диспропорції в її структурі, загос-трюють інші глобальні проблеми. Відвертання коштів на гонку оз-броєнь стало таким суттєвим, що під його впливом деформується механізм суспільного відтворення.

Гонка озброєнь - це також фактор забруднення природного навколишнього середовища, головними носіями якого виступають виробництво та випробування зброї масового ураження - ядер-ної, хімічної, бактеріологічної. Нині в світі нагромаджено близько 50 тис. різних ядерних боєзарядів. Крім того, що вони самі загро-жують людству, процес їхнього створення також несе в собі небез-пеку. Радіоактивні відходи, що потрапляють у навколишнє середо-вище, впливають на імунну систему людини, спричинюють різні захворювання. Наслідки аварії на ЧАЕС пряме підтвердження тому.

За цих умов вихід може бути лише один: спільне, відповідно організоване ядерне роззброєння, яке сприятиме зміцненню між-народної безпеки, звільненню необхідних для розв'язання інших глобальних проблем матеріальних, фінансових, людських та інших ресурсів.

Не випадково при започаткуванні Конференції 00Н з навко-лишнього середовища і розвитку (1992 р.) було висунуто пропози-цію про спрямування частини коштів, вивільнених завдяки припи-ненню гонки озброєнь, на вирішення найболючіших економічних і екологічних проблем країн, що переходять до ринкової економіки, в тому числі й України.

Виникнення екологічно;' проблеми, як і виникнення інших глобаль-них проблем у сфері взаємовідносин суспільства з природою, пов'язане з прискоренням науково-технічного прогресу, який створює можли-вості для посилення людського впливу на навколишній світ. Навіть позитивне перетворення природи в інтересах суспільства не може не мати хай вторинних чи третинних, але негативних наслідків для навколишнього середовища. Прискоривши розвиток продуктивних сил і давши в руки людини нові засоби підкорення природи, НТР не тільки виявила нові взаємозв'язки між людиною і природою, а й зумовила нові конфлікти в ході здійснення цих взаємозв'язків.

За даними Всесвітньої комісії ООН з навколишнього середовища і розвитку, нині щорічно перетворюється на пустелю 6 млн га родючих земель, на 11 млн га скорочується площа тропічних лісів, 31 млн га лісів загублено забрудненням та кислотними дощами. Інтенсивна хімізація сільського господарства і промислові викиди шкідливих речовин спричинюють непоправні наслідки. Тільки у США 50 видів пестицидів отруюють грунтові води у 32 штатах, 2500 звалищ токсичних відходів потребують термінового очищення. У світі від отруєння пестицидами щорічно вмирає 14 тис. чол. і захворює понад 700 тис. У ряді районів Африки, Китаю, Індії та Північної Америки резервуари підземних вод скорочуються внас-лідок перевищення попиту на воду над її природним поповненням. Усе це не може не впливати на рослинний і тваринний світ. Очікується, що в найближчі 20 років може зникнути 1/5 всіх існуючих видів тварин і рослин.

Генофонд тваринного і рослинного світу України також перебуває під загро-зою. На відміну від США, Німеччини, Великобританії, Франції, Канади та інших країн, де розорано близько чверті земель, в Україні цей показник сягнув за 80 від-сотків. Площа природного фонду, де заборонено чи обмежено Господарську ді-яльність, в Україні становить лише 2 відсотки території, у США - 7,8; Канаді - 4,5; Японії - 5,6; Норвегії - 12 відсотків. Нині в Україні під загрозою знищення перебуває 531 вид диких рослин і грибів, 380 видів диких тварин.

Значної шкоди природі й суспільству завдає підвищення в атмосфері концен-трації вуглекислого газу, який утворюється при спалюванні вугілля, нафти, газу тощо. Вчені передбачають, що його накопичення може підвищити до 2050 р. середню температуру на поверхні Землі на 1,5-4,5° С, що спричинить танення криг у морях, океанах, горах і призведе до підвищення рівня Світового океану до 2100 р. на 1,4-2,2 м, внаслідок чого будуть затоплені берегові зони, що нега-тивно позначиться на економіці багатьох країн. Тяжкими наслідками загрожу-ють людству ерозія та руйнування озонового шару, який є захистом від соняч-ного радіаційного впливу.

Питання, пов'язані зі станом природи, виникають на різних рів-нях: регіональному, коли йдеться про забруднення чи порушення природи на обмежених ділянках поверхні; національному, коли тех-ногенний вплив зачіпає інтереси цілої держави; планетарному, ос-кільки діяльність людини втручається в глобальні природні проце-си. Особливість проблеми сьогодні полягає в тому, що ці рівні тісно взаємопов'язані. Регіональне і національне нині в багатьох випад-ках набуває глобальних масштабів. Наприклад, випадання кислот-них дощів на території сусідніх країн, експорт екологічної кризи шляхом розповсюдження у глобальних масштабах за міжнародни-ми каналами токсичної технології, відходів підприємств або свідо-мим перетворенням країн, що розвиваються, у звалища токсичних речовин. Конференцією ООН з навколишнього середовища і роз-витку було визначено 5 суб'єктів, які перешкоджають розв'язанню глобальних екологічних проблем. Це США, які відмовляються підпи-сати міжнародну конвенцію з біологічної розмаїтості; Саудівська Аравія, яка збільшує видобуток і продаж нафти; Японія, що підтримує США; Малайзія, на території якої нищать тропічні ліси; МАГАТЕ, яка підтримує подальший розвиток атомної енергетики. Зрозуміло, що за таких умов розв'язання екологічних проблем можливе лише через розгортання міжнародного співробітництва. ^

На сьогодні людство ще не має єдиної програми розв'язання екологічних проблем. Зусилля вчених і господарників зосереджені на розробці й запровадженні нових технологій (перехід на ресур-созберігаючі та безвідходні технології); вишукуванні коштів для фі-нансування заходів щодо охорони навколишнього середовища; роз-робці національних програм раціонального природокористування.

Національні програми охорони природного навколишнього се-редовища будуть ефективними лише тоді, коли відповідатимуть міжнародним потребам. Організатором і координатором цієї діяль-ності виступає ООН та її спеціалізовані організації, насамперед створена в 1972 р. у системі ООН Програма з навколишнього сере-довища (ЮНЕП). За її ініціативою було розроблено і прийнято Де-кларацію з розвитку навколишнього середовища (1992р.) - своє-рідну міжнародну екологічну конституцію. Нині ЮНЕП домага-

ється прийняття міжнародної конвенції про збереження глобаль-ної біологічної розмаїтості.

Як і раніше, гостро стоїть проблема забезпечення людства сиро-виною та енергією. Значення енергоносіїв і сировинних джерел пояснюється тим, що вони є важливою передумовою і фактором економічного зростання, прогресу продуктивних сил, фактором при-родокористування. Суть проблеми полягає у відсутності на сучас-ному етапі нової, адекватної НТР, бази постачання суспільного ви-робництва енергією та сировиною; затримці в освоєнні альтерна-тивних енергоносіїв; наявності диспропорцій у світовому енерго-балансі; переважанні традиційних енергоносіїв, залежності енер-гозабезпечення багатьох країн від зовнішніх джерел тощо.

Енергетична проблема тісно пов'язана з іншими глобальними проблемами. З проблемою забезпечення миру і відвертання війни зв'язок двобічний. По-перше, гонка озброєнь пов'язана із зростан-ням непродуктивного споживання великих обсягів сировини та енергоносіїв; по-друге, залежність від імпорту енергії та окремих видів стратегічної сировини є причиною міжнародного напружен-ня. Наочно зв'язок цих двох проблем виявився у кризі й війні в Перській затоці. Суть зв'язку з екологічною проблемою полягає в тому, що енергетика, видобуток сировини змінюють антропогенне й природне середовище, руйнують родючі грунти, змінюють природ-ний ландшафт.

Можливості запобігання загостренню проблеми містяться у по-шуках альтернативних джерел енергії. На них і зосереджені зусил-ля багатьох вчених з багатьох країн світу.

Останнім часом набула глобальності проблема освоєння Світо-вого океану. Світовий океан надає людству біоресурси та мінераль-ну сировину.

Розвідані запаси нафти на континентальному шельфі станов-лять 1/4 світових розвіданих запасів. На морські надра припадає близько 30 відсотків олова, що видобувається в світі, 100 відсотків брому, 20 відсотків важкої води тощо.

Проблема економічного відставання країн, що розвиваються, виявляється також у кризі заборгованості. Вона належить до групи глобальних проблем, пов'язаних із взаємовідносинами між держа-вами. Рис глобальності їй надає те, що вона може бути подолана виключно глобальним і справедливим врегулюванням в межах сві-тового товариства, яке, в свою чергу, гарантувало б економічну безпеку всіх країн ,і народів, сприяло б стабільному і гармонійному розвитку світового господарства.

Суттєві риси глобальних проблем, їхні ознаки, сфери і форми мають реальне втілення, їх можна дослідити за допомогою існую-чих вже нині методів глобалістики.

Особливого значення набуває питання конверсії воєнного ви-робництва, демілітаризації економіки країн світу, мирного співро-бітництва між ними. Для країн, що утворилися після розпаду СРСР, вивільнення коштів у ході роззброєння означає можливість скон-центрувати зусилля на розв'язанні завдань перехідного періоду. У західних країнах відмова від гонки озброєнь сприятиме еко-номічному зростанню, дасть змогу скоротити податки з населен-ня. Усім країнам, що розвиваються, роззброєння принесе до-даткові кошти для подолання економічної відсталості. Роззброєння може суттєво вплинути на всю сукупність міжнародних відносин, перевести їх на загальновизнані міжнародні норми спілкування народів.

Позитивний вплив роззброєння на розв'язання глобальних про-блем людства важко переоцінити. Відмова від гонки озброєння ство-рила б сприятливі можливості для економічного розвитку всього світового товариства. Стрижневим економічним аспектом роз-зброєння є питання про конверсію воєнного виробництва. Конвер-сія є ланкою процесу "роззброєння - розвиток" і способом ви-вільнення в ході роззброєння матеріальних, фінансових, людських і наукових ресурсів та спрямування їх на розвиток цивільного сек-тора господарства. В Україні конверсія воєнного виробництва спря-мована на переорієнтацію науково-технічного та виробничого потен-ціалу оборонної і машинобудівної промисловості на випуск цивіль-ної продукції, технічне переозброєння інших галузей господарства.

Розв'язання глобальних проблем сучасності, забезпечення май-бутнього людської цивілізації вимагають розробки і реалізації ко-лективної програми економічної, воєнно-політичної безпеки люд-ства. Фінансові засоби її здійснення пов'язані з процесом роззбро-єння, конверсією воєнного Виробництва, а суб'єктами втілення її в життя є всі заінтересовані країни і народи світу.