40. Глобалізація та інформаційна революція

Глобалізацію традиційно пов'язують з інформаційною революцією, яка завдала удару по державній монополії на інформацію, а в майбутньому призведе до різкого скорочення контрольованих статусних комунікацій. Відбувається трансформація наук, суб'єктом яких була держава (геополітика, політологія тощо) і з'явилися нові науки (глобалістика, регіоналістика), між якими почалася конкуренція за «великі простори». Особливо гостре суперництво розгорнулося за глобальну конкуренцію в світовому економічному просторі.

Інформаційна революція і статусні комунікації

Інформаційна революція, обумовлена широким застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), стала передвісником постіндустріальної епохи. В результаті технологічного прогресу відбулася глобальна мобільність інформації, капіталу і кваліфікованих кадрів. Інформаційна революція привела до обмеження статусної інституційної культури. Домінуючим ставиться пріоритет духовних технологій над матеріально-практичними. У приватних осіб з'явився доступ до каналів зв'язку, ринкам та джерел інформації, які раніше мали статусну доступність. Глобальна мобільність інформації, капіталу і кваліфікованих кадрів розумового руда підриває роль держави у виконанні багатьох його фіскальних функцій.

Інформаційна революція трансформувала уявлення про національну безпеку, які протягом століть виходили з передумов створення військової та економічної потужності. У сучасному світі національна безпека зв'язується з належністю до певних статусним комунікацій, наприклад, НАТО або СОТ. Глобалізація, супроводжувана інформаційною революцією, висунула нові вимоги до проблем національної безпеки, намітилися тенденції до стирання статусних кордонів. Змінюються головні пріоритети національної безпеки. Об'єктами ураження в інформаційних війнах і конфліктах стають поряд з матеріальними цілями цінності, які можна захистити за наявності почуття достоїнств, національної гордості і цивілізаційної приналежності. В основі концепції національної безпеки Сполучених Штатів - захист способу життя, населення і території. Таким чином, доктрини національної безпеки не можуть обмежуватися набором військово-політичних та економічних чинників, а зобов'язані включати цивілізаційний підхід, що враховує культурно-генетичний код.

Інформаційна революція трансформує міжнародні економічні відносини, де на перше місце виходить виробництво інтелектуального продукту (багатства). Інформаційна революція має великий вплив на соціально-економічні відносини. Якщо промислова революція збільшила м'язову силу людини, то інформаційно-комунікаційні технології стали важливим технічним інструментом мислення, расширившим інтелектуальні можливості людини. Під впливом інформаційної революції виникає постіндустріальна економіка, фундаментом якої стають розумова сила людини, що виробляє інтелектуальний продукт.

Якщо у світовій економіці питома вага США становить 20%, то в інформаційному просторі планети Америка має абсолютне домінування. Тут світова спільнота ще більшою мірою залежно від Сполучених Штатів, на частку яких припадає за даними ЮНЕСКО 65% світового комунікаційного потоку інформації. США є абсолютними монополістами в інформаційному (віртуальному) просторі Інтернету. «Інформаційний імперіалізм» за своїми масштабами значно випередив економічний імперіалізм.

Інформаційна революція стала передвісником постіндустріального суспільства. Основоположником теорії постіндустріального суспільства є видатний американський соціолог Даніель Белл. Даніель Белл дав прогноз структурних змін в майбутньому і дійшов висновку про розбіжність масштабів дії сил глобалізації та інститутів сучасної держави. Масштаб держави стає занадто малий для вирішення великих проблем і занадто великий для вирішення малих проблем. Вчений сформулював уявлення про інформацію як стратегічний ресурс постіндустріального суспільства.

Працюючи над прогнозами соціального розвитку капіталізму, вчений в 60-70-ті роки сформулював концепцію постіндустріального суспільства. Науково-технічна революція викликала глибокі зміни в різних сферах життя, що призвело до перетворення капіталізму. Основними ознаками постіндустріального суспільства Белл вважав додаток старої машинної технології зростаючим застосуванням «інтелектуальної технології», що використовує обчислювальну техніку. В економіці переважне значення набуває сфера послуг, а найважливішим інститутом нового суспільства стають університети та дослідницькі центри. Влада переходить від капіталістичної олігархії і корпорацій до технократичної еліті, що володіє новою технологією прийняття рішень. У постіндустріальному суспільстві трансформується природа власності на засоби виробництва. Традиційна приватна власність втрачає своє значення, а її місце займає інтелектуальна власність, заснована на розумовій праці особистості.

Теорія технологічних революцій предложенаамеріканскім соціологом і футурологів Елвін Тоффлер. Вчений описує майбутнє суспільство як повернення до доіндустріальної цивілізації на технологічному фундаменті, попереджає про труднощі психологічної адаптації людей до прискорення соціальних змін. Відбувається трансформація влади. Високоякісна влада формується на основі знання. У постіндустріальному суспільстві нові знання виступають в якості замінників традиційних ресурсів і видів транспорту і прискорюють час, яка виступає в якості важливого економічного ресурсу. У політиці знання є найдемократичнішим джерело влади найвищої якості. Тут знання одночасно виступає як інтелектуального продукту і засоби комунікації. Одночасно, нова економіка, заснована на знанні, потенційно небезпечна для всіх держателів влади. У бізнесі особливо актуально висунення знання або ідеї, яку можна перетворити на необхідну і вигідну продуктивну діяльність.

Теорія інформаціоналізм розглядає інформаційні технології як матеріальну основу постіндустріального суспільства. У ньому виробництво благ, здійснення влади і створення культурних кодів стало залежним від інформаційно-технологічних можливостей суспільства. Інформаційні технології стали необхідним інструментом для ефективної соціально-економічної реструктуризації суспільних відносин у рамках капіталізму і соціалізму. Автором теорії ииформационализмаилиинформациональной / глобальної економіки є відомий західний соціолог Мануель Кастельс.

Сучасне міжнародний поділ праці (МПП) трансформується в міжкорпораційний, здійснюваний транснаціональними господарюючими суб'єктами. В інформаційну епоху вчений виділяє такі типи МПП:

1.виробники високої вартості, заснованої на інформаційному працю;

2.виробники високих обсягів, заснованих на низькооплачуваному працю;

3.виробники сировини, що базуються на природних ресурсах;

4.зайві виробники, праця яких знецінений.

Ці типи поділу праці не збігаються з країнами, вони географічно диференційовані в деяких областях Землі. Поділ праці відбувається не між країнами, а між економічними агентами. Безупинно мінливі в процесі інновацій і конкуренції геометрія бореться із збудованою в ході історії архітектурою світового економічного порядку.

Мануель Кастельс особливу увагу приділяє тим, що відбувається в кінці ХХ століття процесам реструктуризації капіталізму і соціалізму. Реструктуризація капіталізму - нова форма капіталізму, що характеризується глобалізацією усіх видів діяльності.

Реструктуризація соціалізму закінчилася розпадом Радянського Союзу, який відкрив доступ до інформації радянського суспільства, в якому посилилися прагнення до прояву національно-культурних індентічность. Одночасно комуністичний Китай продемонстрував модель успішної реструктуризації на основі геополітичної доктрини возз'єднання держави-цивілізації і подчіненнной цьому завданні ринковим перетворенням без створення відкритого суспільства.

В результаті неолібералізації та реструктуризації капіталізму і соціалізму виникло глобальне мережеве суспільство і нова економіка взаємозалежного світу. Інформаційна епоха веде не до знищення держави, а до зниження його статусу. На думку Кастельса, виживуть нації-держави, але не їх суверенітет. У процесі глобалізації державна влада втрачає багато функцій, але не зникає, а вписується в цивілізаційні коди. У процесі реструктуризації суспільних відносин виникла не тільки глобальна економіка, але одночасно формується контрольована міжнародною організованою злочинністю всесвітня кримінальна економіка, орієнтована на задоволення заборонених бажань і поставок забороненої продукції безмежного споживчого попиту переважно багатих суспільств та індивідів.

Інформаційна революція вторглася не тільки в звичний суспільний мир і розширила його інформаційні горизонти, але вона одночасно настає і в глиб мікросвіту в біологічне простір людини. Швидкими темпами розвивається геноміка або наука про біологічної інформації організму, що передавалася у спадок. Революція в біології, можливо, сприятиме подоланню генетичної катастрофи, пов'язаної з погіршенням якості генофонду. Потомство може вирощуватися конвеєрним способом в інкубаторах, що може викликати кардіальні зміни людської цивілізації, коли нинішні маргінали соціуму будуть домінувати в світі.

Таким чином, наслідки інформаційної та біологічної революції розширили горизонти сучасного світу, зробили його більш багатовимірним.

Якщо раніше геополітичні концепції спиралися в основному на континентальну і морську міць, або міць географічної берегової зони, то тепер зросла роль «шельфових зон», розташованих між реальним географічним і віртуальним інформаційним або біологічним простором.

Інформаційна революція збільшила глибоку прірву між бідним і багатими країнами. Використання Всесвітньої Мережі (Інтернет) залежить від рівня матеріальної забезпеченості та освіченості громадян. Незважаючи на всесвітній характер Великої інформаційної магістралі, нерівномірна щільність використання ресурсів Мережі. На частку постіндустріальних країн, що входять в Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), припадає 90% підключення до Інтернету і 97% сайтів. Лідируючі за межами ОЕСР країни (Росія та Китай) мають лише по 0,3% від загальної кількості веб-сайтів. Слабо охоплені Інтернетом країни Центральної Америки і особливо Африки (за винятком ПАР). У Латинській Америці приріст користувачів забезпечується в основному за рахунок Аргентини, Бразилії та Чилі.

Існує мовний бар'єр у використанні ресурсів Мережі, де понад 80% становлять англомовні сайти. В результаті Інтернет фіксує елітарний характер глобалізації та поглиблює соціально-економічні диспропорції між постіндустріальним Північчю і бідним Півднем.

У постіндустріальну епоху неоекономіческая модель розвитку передбачає пріоритет духовних технологій над матеріально-практичними (традиція великих східних культур). Тут інтелігенція є соціальним прошарком професіоналів духовного виробництва, службовців істині. Інтелігенція цінує неформальне покликання вище офіційних статусів і нагород.

Інформаційна епоха змінює цивілізаційну роль буржуазії та інтелектуалів (пролетарів розумової праці). Відбувається ослаблення економічного і політичного впливу буржуазії і посилення ролі професійних менеджерів. Контроль процесів суспільного розвитку переходить від власників капіталу до власників унікальних знань, насамперед у сфері управління. Таким чином, глобалізація сприяє глибокому внутрішньому розшарування суспільства:

1.посилюється поляризації через розмивання середнього класу, який є опорою індустріального суспільства;

2.вгорі формується відокремлений співтовариство менеджерів, що використовують технології формування суспільної свідомості;

3.внизу виділяється велика маргінальна соціальний прошарок;

4.вільна міграція трудових та інших людських ресурсів посилює етнічну та цивілізаційну різнорідність.

Інформаційні технології відіграють виняткову роль у забезпеченні національної безпеки. У 90-ті роки фундаментом геополітики стала «Глобальна інформаційна інфраструктура» (Гії), що розробляє правила нового інформаційного світового порядку і створює відповідну нормативно-правову основу використання технологічних можливостей Інтернету. Штаб-квартира міждержавної комісії з проблем Гії розташована у Вашингтоні. Концепція Гії вперше була сформульована у виступі віце-президента Сполучених Штатів Альберта Гора в березні 1994 року на першій конференції Міжнародного союзу телекомунікацій в Буенос-Айресі. Надалі вона доповнювалася новими положеннями. Найважливіші принципи концепції Гії:

1.забезпечення рівності можливостей для всіх громадян;

2.забезпечення різноманітності змісту, в тому числі культурного та лінгвістичного;

3.визнання необхідності міжнародного співробітництва та особливої уваги менш розвиненим країнам;

4.стимулювання приватних інвестицій;

5.надання вільного доступу до глобальної мережі всім постачальникам і споживачам інформації;

Логічним продовженням діяльності Гії стало створення «Глобального інформаційного співтовариства», що ставить задачу якісного змісту інформації в Інтернеті з метою посилення комерційного ефекту.

Потужним інтелектуальним знаряддям стають геоінформаційні системи (ГІС). За короткий проміжок часу ГІС-технології набули широкого поширення за підтримки прийняття рішень в плануванні, проектуванні та управлінні, створенні інформаційно-довідкових банків даних, автоматизованому картографуванні, складанні земельних кадастрів, інженерних вишукуваннях і проектуванні. Розвиток ринку геоінформаційних технологій та послуг важливо для бізнесу та освіти.

Сполучені Штати, лідируючі в програмному забезпеченні ГІС, розробили національну мережу передачі цифрової просторової інформації. Під егідою Європейської Комісії здійснюється ряд міжнародних геоінформаційних проектів. ГІС-технології стали необхідною умовою для підвищення якості прийнятих управлінських рішень і успішної інтеграції у світовий інформаційний простір.