58. Сутність і еволюція міжнародних інформаційних потоків

Глобальні виклики третього тисячоліття спричиняють нові тенденції та перерозподіл міжнародних інформаційних потоків. Унаслідок сучасних геополітичних змін, інтеграційних процесів, соціально-політичних трансформацій суспільств, розширення певних політичних систем виникає потреба в налагодженні нових комунікативних каналів обміну інформацією та систем поширення повідомлень. Інтенсивність накопичення останніх поступово призводить до організації міжнародних інформаційних потоків за допомогою засобів масової комунікації. Активізація новостворених інформаційних потоків впливає на формування і зміни у зовнішній політиці держав, інформаційних стратегій політичних систем.

“Міжнародний потік інформації” – це рух повідомлень через національні кордони між двома або більше національними і культурними системами. Крім мас-медіа, до інформаційного потоку можна зарахувати такі сфери людської діяльності, як туризм, міграцію, освітні, культурні обміни, міжнародні конференції, спортивні змагання, а також дипломатію, військові організації.

Міжнародний інформаційний потік має надзвичайний вплив на національні та міжнародні процеси прийняття рішень, а також на життя людей в усьому світі. Всі головні типи інформаційних потоків становлять міжнародний потік інформації, окреслюють його напрями і форми, що спричинює зміни на різних рівнях і в різних системах, а саме: зміни в природі влади, ресурсів, національних і міжнародних системах.

У сучасному світі міжнародний інформаційний потік технологічно можна поділити на дві стадії. По-перше, це стадія виробництва, тобто йдеться про джерела інформації або комунікаторів, формування повідомлень і внутрішьо- та зовнішньомедійні чинники, до яких належать володіння, контроль, економічні ресурси, розміщення прибутку, усвідомлення мети медіатехнології, типи змісту. По-друге, стадія поширення інформаційних повідомлень. Якщо держава-нація не має контролю над усіма стадіями поширення інформації, її повідомлення можуть бути неефективними. Таким чином, розглядаючи модель міжнародного потоку інформації в усіх її складових, включаючи внутрішньо- та зовнішньомедійні змінні окремо як на стадії виробництва, так і на стадії поширення повідомлень, слід зазначити, що відсутність контролю лише над одним із “акторів” цього процесу призводить до неспроможності ефективного контролю над інформаційним потоком у цілому.

З усіх різновидів інформаційних потоків новини, які перетинають кордони інших держав, субконтинентів і континентів, порушуючи суверенітет національного інформаційного простору, впливають на формування громадської думки суспільства.

Сучасні тенденції міжнародних інформаційних потоків дозволяють стверджувати, що:

– сучасні міжнародні інформаційні потоки вирізняються своєю прозорістю, відкритістю, а також відповідністю міжнародним нормам і стандартам обробки і поширення інформації;

– посилився вплив “громадянської журналістики” на міжнародному рівні завдяки новітнім видам комунікації. Це пояснюється тим, що темп повсякденного життя зростає, за браком часу більшість інформаційних повідомлень сучасна людина сприймає через інтернет, а також призму власних фільтрів: електронна пошта, певна вибірка посилань в інтернеті, спеціалізовані портали, сайти тощо;

– трансформаційним суспільствам (йдеться передусім про пострадянські країни), які вже почали розвивати власні міжнародні інформаційні потоки, притаманний вплив моделей національної ідентичності. Зовнішня ж політика країн, які наразі володіють потужними інформаційними системами, спрямована на забезпечення права на інформацію кожного громадянина за умов дотримання етнотолерантності в суспільстві.

– бурхливий економічний розвиток спричинив інтенсивну активізацію східноазійського інформаційного потоку, який став конкурентоспроможним на рівні західноєвропейського. Міжнародний інформаційний потік з країн арабського світу також визначено як пріоритетний. Науковці вбачають перспективу розвитку цих напрямів, які має забезпечити сучасний комунікативний зв'язок різних цивілізаційних систем світу.

Ще 5 років тому основними каналами отримання свіжої інформації служили телебачення, радіо та газети, і неможливо було уявити, що може взагалі замінити такі сильні потоки та що може бути швидшим взагалі. Проте прогрес не стоїть на місці, і сьогодні практично немає людей, котрі задавалися питанням: “что такое Твиттер?”. Ми звикли, що будь-яка важлива новина знаходиться в тренді, її обговорють із різних сторін, щоб отримати більше достірної інформації. І, поки сюжет змонтують на телебаченні чи її надрукують в газеті, ми будемо знати про неї все. Саме тому ми сьогодні і бачимо занепад традиційних інформаційних джерел. Важко собі уявити, що буде, коли зміниться 2-3 покоління, і чи залишаться сьогоденні канали інформації. Розповсюдити сьогодні новину за декілька годин вже не така і проблема, а коштує це набагато менше, тому ми і бачимо спроби маніпуляції людьми та їх переживаннями повсюди.