3. Метод використання слова

№ п/п

Прийоми методу

слова

Зміст та особливості застосування

1.

Розповiдь

Лаконiчна оповiдна форма викладення iнформацiї, що застосовується при ознайомленнi з вправою, органiзацiї iгрової дiяльностi, повiдомленнi завдань тощо.

2.

Опис

Використовується для ознайомлення з технiкою вправ та тактичними дiями при створеннi уявлення про вправу або тактичнi прийоми

3.

Пояснення

Служить прийомом передачi iнформацiї про технiку виконання вправи. Пояснюючи, треба говорити не лише як виконується вправа, але i чому треба робити так, а не iнакше.

4.

Супроводжуюче пояснення

Це лаконiчнi коментарi i зауваження, якими супроводжують демонстрацiю наочних посiбникiв або хiд виконання вправи дитиними з метою спрямування i поглиблення сприймання.

5.

Інструкцiї i вказiвки

Даються для оперативної передачi iнформацiї про допущенi помилки та шляхи їх усунення, правила технiки безпеки, самострахування, виконання домашнiх завдань, самоконтроль.

6.

Бесiда

Служить формою вiльного обмiну думками з метою формування позитивного ставлення до навчання, поглиблення i розширення знань, виявлення iнтересiв i бажань дітей, визначення труднощiв у самостiйнiй роботi, оцiнки виконаної роботи.

7.

Розбiр

Це особлива форма бесiди, яка проводиться пiсля виконання певних завдань окремих занять, або участi в змаганнях з метою пiдведення їх пiдсумкiв. Розбiр, по можливостi, повинен бути двостороннiм.

8.

Словеснi оцiнки

Вiдiграють роль мовного схвалення або застереження щодо діяльності дошкільників, i є прийомом корекцiї їх дiй.

9.

Звiти i взаємопояснення

Використовуються для з’ясування думки дитини про якiсть виконаної вправи товаришем, розумiння її технiки, активiзацiї розумової дiяльностi дітей.

10.

Команда

- служить сигналом для спiльних дiй i використовується для швидкого виконання дiй, одночасного їх закiнчення, або змiни характеру дiяльностi;

- ко­манди поділяються на підготовчу та виконавчу («Кроком – руш!», «Право-руч!», «Ліво-руч!», «Кру-гом!», «Вправу почи-най», «Налі-во», «Напра-во», «Кру-гом» тощо), проте можуть бути і ли­ше виконавчі («Струнко!», «Рівняйсь!», «Вільно!», «Прямо!», «Шикуйсь», «Відставити» тощо).

11.

Підрахунок

Допомагає визначати необхiдний темп i ритм дiй. Не слiд зловживати пiдрахунком. Необхiдно створювати можливiсть для роботи в природному для дітей, iндивiдуальному темпi. Навчання дітей працювати тiльки пiд заданий темп позбавляє їх можливостi самостiйно орiєнтуватись у часi.

12.

Самопроговорю-

вання, самонакази

Є формою використання зв’язкiв мiж словами i дiями, коли мова безпосередньо включається в процес виконання вправ як фактор керування цим процесом. Вимовленi окремi фрази, слова-накази «сильнiше», «вище», «тримати» та iн. сприяють пiдвищенню якостi виконання рухових дiй i функцiональних проявів.